Діагностика агресивності старшокласників

Курсовой проект - Психология

Другие курсовые по предмету Психология

ивний, тобто має знак "+". При негативному взаємозвязку низьким показникам одного параметру відповідають високі показники іншого, високим першого низькі іншого, а середнім середні. (рис. 2.3, б). Негативний взаємозвязок ще називають оберненим, зворотним.

 

а) Позитивний взаємозвязок

б) Негативний взаємозвязокРис. 2.3. Графічне зображення взаємозвязку параметрів х і у

 

Коефіцієнт кореляції не може бути меншим за 1 чи більшим за +1. Оцінюють коефіцієнт кореляції здебільшого за шкалою, наведеною в таблиці 2.4. Більш точна оцінка коефіцієнта кореляції здійснюється за статистичними таблицями, які відображають залежність рівня значущості коефіцієнта кореляції від обсягу вибірки дослідження.

 

Таблиця 2.4

Шкала оцінки коефіцієнта кореляції

0 0,2звязок відсутній0,6 0,8високий, тісний0,2 0,4звязок слабкий0,8 0,9дуже високий, дуже тісний0,4 0,6середній0,9 1підозріло високий

Коефіцієнт кореляції вираховують для знаходження взаємозвязку між двома параметрами, хоча може вираховуватись і так званий множинний коефіцієнт кореляції між трьома та більше параметрів.

Використання того чи іншого коефіцієнта кореляції залежить від типу вимірювальної шкали. Ця залежність зображена у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Залежність коефіцієнта кореляції від типу вимірювальної шкали

Типи шкалДихотомічнаРанговаІнтервальнаДихотомічнаr, rtetrpbrpbРанговаrpbrs?rxyІнтервальнаrpbrxyrxy

Коефіцієнт кореляції Пірсона rxy застосовується, коли шкали є інтервальними чи ранговими. Вираховується за формулою:

 

,

 

де n обсяг множини;

?xi сума показників за першим параметром (х), тобто сума чисел у колонці х;

?yi сума показників за другим параметром (у), тобто сума чисел у колонці y;

?xi ?yi добуток сум обох параметрів;

?xiyi сума добутків обох параметрів, тобто спочатку вираховуються добутки параметрів х і у, а відтак уже знаходиться сума цих добутків.

 

Таблиця 2.6

Коефіцієнт кореляції між методиками дослідження рівня агресії Басса-Даркі та діагностики самооцінки Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна

ПоказникДослідження рівня агресії Басса-ДаркіФізична агресія (1)Вербальна агресія (2)Непряма агресія (3)Негативізм (4)Роздратування (5)Підозрілість (6)Образа (7)Почуття провини (8)Діагностика самооцінки Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна-0,376-0,2860,02070,0490,092-0,250-0,149-0,074

Таким чином, спостерігається обернений корелятивний звязок між параметрами самооцінки і "Фізична агресія", "Вербальна агресія" та "Підозрілість".

Висновки

 

Таким чином, агресія, в якій би формі вона не виявлялася, являє собою поведінку, направлену на спричинення шкоди або збитку іншій живій істоті, що має всі основи уникати подібного до себе ставлення. Дане комплексне визначення включає в себе наступні приватні положення: 1) агресія обовязково має на увазі навмисне, цілеспрямоване спричинення шкоди жертві; 2) як агресія може розглядатися тільки така поведінка, яка має на увазі спричинення шкоди або збитку живим організмам; 3) жертви повинні володіти мотивацією уникнення подібного до себе ставлення.

Аверсивний досвід включає в себе не тільки фрустрацію, але також дискомфорт, біль, фізичні і вербальні образи. Практично всяке збудження, навіть викликане фізичними вправами або сексуальною стимуляцією, може бути направлено навколишнім середовищем в русло агресії.

Найбільш сильні групові вияви агресії. Обставини, що провокують окремих індивідуумів, можуть також провокувати і групи. "Розсіюючи" відповідальність і поляризуючи дії індивідів, групові ситуації посилюють агресивні реакції.

Якщо агресивна поведінка набувається в процесі навчання, є надія, що його можна контролювати. Розглянемо чинники, сприяючі виникненню агресії, і подумаємо, яким чином ним можна протидіяти.

До ворожої агресії привертають різні типи аверсивного досвіду, такі як фрустрація і образа особистості. Так що розсудливіше всього хоч би не забивати людям голови нездійсненними мріями і марними очікуваннями. Інструментальну агресію зумовлюють винагорода, що передчувається і передбачувані витрати. Значить, ми повинні заохочувати в дітях кооперативність і неагресивну поведінку. У експериментах, що проводилися, діти ставали менш агресивними, коли їх агресивна поведінка ігнорувалася, а неагресивне підкріплялося (Hamblin & others, 1969). Карати агресора практично завжди пуста трата часу: покарання втримує від агресії тільки в ідеальних умовах, тобто якщо карають міцно, відразу і за справу, якщо покарання поєднується із заохоченням бажаної поведінки і якщо той, кого карають, не злиться (R.A. Baron, 1977). При дотриманні цих умов агресія може прориватися назовні. Це яскраво виявилося в 1969 році, коли поліція Монреаля влаштувала 16-часовий страйк, а також в 1992 році, коли в Лос-Анджелесі бригада телебачення з борта вертольота показувала райони, охоплені масовим безладдям, куди відмовилася увійти поліція. В обох випадках мав місце розгул крадіжок і вандалізму, що припинявся тільки після введення загонів поліції.

Якщо ми хочемо миру, нам необхідно формувати й заохочувати чуйність і кооперативність з раннього віку; можливо, шляхом навчання батьків тому, як домагатися дисципліни від дітей без застосування насильства. Доведені до білого каління батьки часто використовують ляпаси. Навчальні програми показують батькам, що треба підкріпл