Джерела сiмейного права УкраСЧни
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?т. ЗО СК). Легалiзовано представництво при подачi заяви про реСФстрацiю шлюбу. Якщо жiнка i (або) чоловiк не можуть через поважнi причини особисто подати заяву про реСФстрацiю шлюбу до державних органiв РАЦС, таку заяву, нотарiально посвiдчену (ст. 28 СК), можуть подати СЧх представники. Мiж тим, залишилася незмiнною норма, вiдповiдно до якоСЧ реСФстрацiя шлюбу через представника неможлива (ст. 34 СК). Причому шлюб, зареСФстрований за вiдсутностi нареченоСЧ i (або) нареченого, вважаСФться неукладеним, що тягне анулювання запису про такий шлюб у державному органi РАЦС (ст. 48 СК). Введено iнститут заручин (с. 31 СК). Розширено можливiсть для укладення шлюбу. Так, мiiем укладення шлюбу може бути не лише мiiе проживання однiСФСЧ з осiб, що одружуються, а, за заявою наречених, це може бути й iнше мiiе (наприклад, мiiе надання стацiонарноСЧ медичноСЧ допомоги) (ст. 33 СК). Уперше введена норма, яка закрiпила одну iз правових презумпцiй презумпцiю правозгiдностi (дiйсностi) шлюбу (ст. 37).
Роздiл ПРЖ Права та обоСФязки матерi, батька i дитини мiстить 6 глав: Визначення походження дитини (статтi 121 140), Особистi немайновi права i обовязки батькiв та дiтей (статтi 141172), Права батькiв i дiтей на майно (статтi 173179), Обовязок матерi, батька утримувати дитину та його виконання (статтi 180197), Обовязок батькiв утримувати повнолiтнiх дочку, сина та його виконання (статтi 198201), Обовязок повнолiтнiх дочки, сина утримувати батькiв та його виконання (статтi 202206). До новел цього роздiлу слiд вiднести наступне: визначаСФться походження дитини вiд батька у разi реСФстрацiСЧ повторного шлюбу з СЧСЧ матiрю (ст. 124 СК); при визнаннi батькiвства за рiшенням суду, тобто у випадку народження дитини в незареСФстрованому шлюбi, на вiдмiну вiд ст. 53 КЗпШС законодавець не визначаСФ якiсь конкретнi пiдстави встановлення батькiвства. Частина 2 ст. 128 СК закрiплюСФ, що пiдставою для визнання батькiвства можуть бути будь-якi вiдомостi, що засвiдчують походження дитини вiд певноСЧ особи; СК передбачив можливiсть встановлення не тiльки батькiвства, а й материнства (ст. 131 СК), а також встановлення факту материнства за рiшенням суду (ст. 132 СК); СК, передбачивши можливiсть оспорювання батькiвства особою, яка записана батьком дитини, не повязуСФ СЧСЧ зi смертю матерi або позбавленням СЧСЧ батькiвських прав (ст. 136); ст. 143 СК уперте на законодавчому рiвнi закрiпила обовязок батькiв забрати дитину з пологового будинку або з iншого закладу охорони здоровя.
До новел слiд вiднести норму, яка вирiшуСФ долю доходу вiд майна дитини (ст. 178 СК), вiдповiдно до якоСЧ дохiд, отриманий вiд використання майна малолiтньоСЧ дитини (орендна плата за будинок, що належить дитинi на правi власностi, дивiденди, вiдсотки за користування банком вкладом тощо), батьки мають право використовувати не тiльки для задоволення потреб самоСЧ дитини, а також на виховання та утримання iнших дiтей та на невiдкладнi потреби сiмСЧ. Неповнолiтня дитина розпоряджаСФться доходом вiд свого майна. Вперше на законодавчому рiвнi врегульовано питання стосовно власностi на алiменти, якi один з батькiв одержуСФ на дитину. Вiдповiдно до ст. 179 цi алiменти СФ власнiстю того з батькiв, на iмя якого вони виплачуються i тiльки в разi смертi останнього алiменти переходять до власностi дитини. Важко погодитися з таким вирiшенням питання1. Алiменти кошти особливого призначення, вони повиннi передаватися у власнiсть дитини, а батько (матiр) мали б право на розпорядження ними, як i будь-яким майном (ст. 177). Цiлковито необхiдним являСФться i введення ст. 190, яка вперше на законодавчому рiвнi вирiшуСФ питання припинення права на алiменти на дитину у звязку з набуттям права власностi на нерухоме майно. СК вводить i норми про обовязок батькiв утримувати повнолiтнiх дiтей, якi продовжують навчання до досягнення останнiми двадцяти трьох рокiв за умови, якщо батьки спроможнi надавати матерiальну допомогу (ст. 199).
СК розширив коло осiб, якi повиннi пiклуватися про непрацездатних, немiчних батькiв, вказавши на те, що таке зобовязання покладаСФться i на дiтей, якi не досягли вiку 18 рокiв.
Роздiл IV "аштування дiтей, позбавлених батькiвського пiклування мiстить 3 глави: Усиновлення (статтi 207 242), Опiка та пiклування над дiтьми (статтi 243251), Патронат над дiтьми (статтi 252256). Дитина, яка тимчасово або постiйно позбавлена сiмейного оточення або яка в СЧСЧ власних якнайвищих iнтересах не може залишатися в такому оточеннi, маСФ право на особливий захист i допомогу, що забезпечуСФться передачею СЧСЧ на виховання, усиновлення або за необхiдностi направлення до вiдповiдних установ iз догляду за дiтьми. СК встановлюСФ умови, порядок та правовi наслiдки усиновлення, визнання його недiйсним, скасування, а також позбавлення усиновлювача батькiвських прав. До новел СК слiд вiднести встановлення можливостi за виняткових обставин усиновити повнолiтню особу (ст. 208 СК); встановлення рiзницi у вiку усиновлювача i усиновленого. Так усиновлювач обовязково повинен бути старшим за дитину, яку вiн бажаСФ усиновити, не менш як на пятнадцать рокiв, а при усиновленнi повнолiтньоСЧ особи рiзниця у вiцi не може бути меншою, нiж вiсiмнадцять рокiв. Дещо по-iншому вирiшуСФться доля рiдних братiв i сестер. Так, якщо на облiку для можливого усиновлення перебувають рiднi брати i сестри, вони не можуть бути розСФднанi при СЧх усиновленнi, за винятком обставин, що мають iстотне значення (наприклад один з братiв ?/p>