Джерела сiмейного права УкраСЧни
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?тьми батьки можуть бути позбавленi батькiвських прав.
Частина 3 ст. 52 покладаСФ на державу обовязок щодо утримання та виховання дiтей-сирiт i дiтей, позбавлених батькiвського пiклування. Держава заохочуСФ i пiдтримуСФ благодiйницьку дiяльнiсть щодо таких дiтей.
Сiмейний кодекс УкраСЧни основне джерело сiмейного законодавства УкраСЧни
СК складаСФться з семи роздiлiв, якi мiстять 292 статтi. Структура його, порiвняно з Кодексом законiв про шлюб та сiмю, який було прийнято ще 20 червня 1969 р. (далi КЗпШС)2, зазнала суттСФвих змiн.
По-перше, такi роздiли як Акти цивiльного стану (роздiл V) та Опiка та пiклування (роздiл IV) вилучено з нього. Бiльшiсть норм про опiку та пiклування мiститься тепер у новому ЦК (глава, хоча окремi норми, наприклад тi, що регулюють опiку i пiклування над дiтьми, як одну з форм влаштування дiтей, позбавлених батькiвського пiклування, залишено в СК (статтi 243251). Що ж стосуСФться норм, якi регулюють реСФстрацiю актiв цивiльного стану (ранiше назва була дещо iншою акти громадянського стану), то вони повиннi ще знайти своСФ втiлення, за прикладом РФ, у спецiальному законi Про акти цивiльного стану. До тих нiр роздiл V Акти громадянського стану КЗпШС зберiгаСФ свою чиннiсть у частинi, що не суперечить СК. З нового СК вилучена глава 3 Позовна давнiсть, хоча залишилася стаття Застосування позовноСЧ давностi до вимог, що випливають iз сiмейних вiдносин i введена стаття Обчислення строкiв, встановлених у цьому кодексi.
По-друге, в кодексi зявилися новi глави, наприклад такi, як глава 10 Шлюбний договiр (статтi 92103), глава 20 Патронат над дiтьми (статтi 252256).
Роздiл РЖ -Загальнi положення- мiстить 2 глави: Сiмя. Регулювання сiмейних вiдносин (статтi 113) i Здiйснення сiмейних прав та виконання сiмейних обовязкiв. Захист сiмейних прав та iнтересiв(статтi 1420). В СК вперше даСФться законодавче визначення ознак сiмСЧ: це спiльне проживання осiб, звязанiсть СЧх спiльним побутом, наявнiсть взаСФмних прав та обовязкiв. До пiдстав створення сiмСЧ законодавець вiднiс шлюб, кровне спорiднення, усиновлення, а також iншi пiдстави, якi не забороненi законом i не суперечать моральним засадам суспiльства (ст. З СК).
До новел у цьому роздiлi слiд вiднести, наприклад, встановлення обовязку батькiв неповнолiтнiх надавати допомогу у здiйсненнi останнiми батькiвських прав та виконаннi батькiвських обовязкiв (ст. 16 СК); надання дитинi, якiй виповнилося чотирнадцять рокiв, цивiльноСЧ процесуальноСЧ дiСФздатностi (ч. 1 ст. 18 СК); можливiсть вiдшкодування матерiальноСЧ шкоди (збиткiв) та моральноСЧ шкоди тим, хто порушив сiмейнi права особи у випадках, передбачених СК або договором (ч. 2 ст. 18 СК).
Роздiл П Шлюб. Права та обовязки подружжя мiстить 9 глав: Загальнi положення* (статтi 2126), Державна реСФстрацiя шлюбу* (статтi 2737), Недiйснiсть шлюбу* (статтi 3848), Особистi немайновi права* (статтi 4956), Право особистоСЧ приватноСЧ власностi* (статтi 5759), Право спiльноСЧ сумiсноСЧ власностi подружжя* (статтi 6074), Права та обовязки подружжя по утриманню (статтi 7591), Шлюбний договiр"(статтi 92103), Припинення шлюбу
(статтi 104120). У цьому роздiлi вперше на законодавчому рiвнi даСФться поняття шлюбу, яке до цього часу давалося тiльки у навчальнiй i науковiй лiтературi. Шлюб це сiмейний союз жiнки та чоловiка, зареСФстрований у державному органi РАГС (ст. 21). Пiдхiд законодавця залишився незмiнним у цьому питаннi, породжуСФ правовi наслiдки лише шлюб, зареСФстрований у встановленому законом порядку. В звязку з цим викликаСФ подив поява ст. 74 СК, яка поширила на майно, набуте жiнкою та чоловiком, що проживають однiСФю сiмСФю, але не перебувають у шлюбi мiж собою, правовий режим, що виникаСФ на майно у подружжя, а саме право спiльноСЧ сумiсноСЧ власностi. Таким чином фактичним шлюбним вiдносинам надано значення юридичного факту, який служить пiдставою для поширення на них сiмейно-правового регулювання, що ввiйшло в протирiччя з ч. 2 ст. 21 СК, вiдповiдно до якоСЧ проживання однiСФю сiмСФю жiнки та чоловiка без шлюбу не СФ пiдставою для виникнення у них прав та обовязкiв подружжя. Винятки з цього правила законодавець не встановив. ВважаСФмо, що слiд погодитися з тими правниками, якi пiдкреслюють, що фактичнi шлюбнi вiдносини це вiдносини, що стосуються тiльки особистого життя людини, вони залежать вiд волi людини i вiд того, як вона СЧх будуСФ, тому втручання держави за встановленим нею правовим регулюванням вiдносин за типом сiмСЧ тут недоречнi та необТСрунтованi. Так званi фактичнi шлюбнi вiдносини це вiдносини окремих людей, що ТСрунтуються на пiдставах, якi вони самi для себе встановлюють i погоджують. Отже, правове регулювання СЧхнiх особистих, майнових i житлових прав маСФ вiдбуватися на пiдставах загального цивiльного регулювання2.
У СК розширено коло осiб, якi не можуть перебувати у шлюбi мiж собою. Це стосуСФться двоюрiдних братiв та сестер, рiдних тiток, дядькiв та племiнникiв, племiнниць. Мiж тим, за рiшенням суду може бути надано право на шлюб мiж рiдною дитиною усиновлювача i усиновленою ним дитиною, а також мiж дiтьми, якi були усиновленi ним.
Розширено в СК також коло обставин, якi дають можливiсть у судовому порядку визнати шлюб недiйсним. Так, приховання тяжкоСЧ хвороби, а також хвороби, небезпечноСЧ для другого з подружжя, СЧхнiх нащадкiв, може бути пiдставою для визнання шлюбу недiйсним (ч. 5 ?/p>