Державний лад УкраСЧни в роки ДругоСЧ свiтовоСЧ вiйни
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?, у всiх адмiнiстративних округах i мiстах Закарпаття були створенi народнi суди основна ланка судовоСЧ системи краю. Вони обиралися вiдповiдними народними комiтетами i затверджувалися Народною Радою строком на три роки. Як цивiльнi, так i кримiнальнi справи розглядалися колегiальне з участю народних засiдателiв. Вищу судову iнстанцiю Вищий народний суд обирала Народна Рада. Порядок дiяльностi народних суддiв регулювався Тимчасовою iнструкцiСФю у цивiльних справах i Тимчасовою iнструкцiСФю у кримiнальних справах. Обидвi iнструкцiСЧ були затвердженi Народною Радою 22 сiчня 1945 року. Одночасно з органiзацiСФю нових судiв, за декретом НародноСЧ Ради № 34, в усiх адмiнiстративних округах i мiстах Ужгородi та Мукачевому для нагляду за дотриманням законностi створювались органи прокуратури на чолi з головним прокурором ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни. Усiх прокурорiв призначала Народна Рада. Арешт громадян дозволявся тiльки за санкцiСФю прокурора, чим гарантувалося право недоторканостi особи.
Для проведення попереднього слiдства у важливих i складних кримiнальних справах при прокуратурах створювалися слiдчi органи. При Головнiй прокуратурi ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни працювали старший слiдчий i слiдчий у важливих справах, а при окружних i мiських прокуратурах слiдчi. Вони призначалися головним прокурором. Органи прокуратури будувалися за принципом сувороСЧ централiзацiСЧ, були пiдзвiтнi тiльки Народнiй Радi й не мали права втручатись у роботу народних комiтетiв. Декретом № 35 для подання населенню допомоги в судах i з усiх iнших правових питань була органiзована народна адвокатура (iнститут адвокатури на захiдноукраСЧнських землях, створений вперше австрiйським урядом 1781 року). Трохи пiзнiше були органiзованi в усiх окружних центрах краю державнi нотарiальнi контори, а 23 лютого 1945 року Народна Рада затвердила Положення про державний нотарiат ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни.
Пiсля визволення Чехословаччини вiд нiмецьких вiйськ СЧСЧ новий уряд виразив повну готовнiсть пiдтримати прагнення закарпатських украСЧнцiв до воззСФднання з УкраСЧною.
29 червня 1945 року був пiдписаний договiр мiж СРСР i Чехословаччиною про Закарпатську УкраСЧну, ратифiкований згодом Тимчасовими Нацiональними зборами Чехословаччини i ПрезидiСФю ВерховноСЧ Ради СРСР. Здiйснилася споконвiчна мрiя украСЧнського народу про воззСФднання в СФдинiй державi всiх украСЧнських земель.
На пiдставi Указу ПрезидiСЧ ВерховноСЧ Ради СРСР 22 сiчня 1946 року в складi УкраСЧни була створена Закарпатська область з подiлом на 13 округiв (округи ЗакарпатськоСЧ областi були перетворенi 1954 року в райони), а 24 сiчня 1946 року Указом ПрезидiСЧ ВерховноСЧ Ради УкраСЧни на територiю новоствореноСЧ областi поширилася чиннiсть законодавства УкраСЧни. Вiдтак, у лютому 1946 року вiдбулися першi вибори до ВерховноСЧ Ради СРСР, через рiк до ВерховноСЧ Ради УкраСЧни, а у груднi 1947 року до мiiевих Рад, i вся державна влада перейшла до них. Народна Рада ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни припинила дiяльнiсть, передавши повноваження Закарпатськiй обласнiй радi та СЧСЧ виконавчому комiтетовi.
Змiни в державному ладi УРСР
Умови вiйни диктували необхiднiсть перебудови всього державного механiзму на воСФнний лад.
22 червня 1941 року на переважнiй бiльшостi територiСЧ СРСР i на всiй територiСЧ УРСР було запроваджено воСФнний стан, а в окремих мiiевостях стан облоги. Це був особливий правовий режим, що характеризувався розширенням повноважень вiйськовоСЧ влади, застосуванням надзвичайних заходiв щодо охорони громадського порядку, державноСЧ безпеки, обороноздатностi. Спiльною постановою ПрезидiСЧ ВерховноСЧ Ради СРСР, Ради Народних Комiсарiв СРСР i ЦК ВКП(б) вiд 30 червня 1941 року з метою мобiлiзацiСЧ всiх сил держави був створений Державний Комiтет Оборони (ДКО). Це був орган з надзвичайними повноваженнями, який зосередив в своСЧх руках всю повноту воСФнноСЧ, полiтичноСЧ i господарськоСЧ влади. Рiшення ДКО були обовязковими для всiх фiзичних i юридичних осiб. Очолював ДКО Сталiн, який одночасно був Генеральним секретарем ЦК ВКП(б) i головою РНК СРСР.
Органами ДКО на мiiях були мiськi комiтети оборони i уповноваженi (в союзних i автономних республiках). Мiськi комiтети оборони створювались в деяких обласних центрах i великих мiстах. До СЧх складу входили представники радянських, партiйних органiв, керiвники органiв НКВС i вiйськового командування. Органи ДКО дiяли паралельно, одночасно i через конституцiйнi органи влади i управлiння.
Швидкий наступ нiмецьких вiйськ зумовив необхiднiсть проведення евакуацiСЧ промислових пiдприСФмств у схiднi райони СРСР. З цiСФю метою була створена Рада в справах евакуацiСЧ при ДКО. В УРСР цю роботу проводили уповноваженнi Ради та евакуацiйнi пункти.
На початку вiйни Президiя ВерховноСЧ Ради СРСР утворила ряд нових наркоматiв: у вереснi 1941 року наркомат танковоСЧ промисловостi, в листопадi 1941 року наркомат мiнометного озброСФння. Було проведено перебудову структури наркомату шляхiв сполучення, наркомату звязку. Для проведення мобiлiзацiСЧ працездатного населення в червнi 1941 року при РНК СРСР створюСФться Комiтет з облiку i розподiлу робочоСЧ сили, а при обласних виконкомах бюро з облiку i розподiлу робочоСЧ сили. В 1942 роцi при РНК СРСР створюСФться Головне управлiння з постачання вугiллям, а в 1943 роцi Головне управлiння з постачання нафтою, лiсом, штучним паливом i газом. Треба пiдкреслити, що введення надзвичайних органiв не скасувало дiяльностi конституцiйних органiв влади i управлiння, але