Державний лад УкраСЧни в роки ДругоСЧ свiтовоСЧ вiйни
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
ь Подiлля, Днiпропетровськ, Житомир, КиСЧв, Крим i МиколаСЧв, якi в свою чергу подiлялися на округи i райони. Рейхскомiсарiат очолювала цивiльна нiмецька окупацiйна адмiнiстрацiя, якою керував Е. Кох. Столицею рейхскомiсарiату було м. Рiвне. Для охорони громадського порядку була створена полiцiя, яка складалася з мiiевого населення.
В липнi 1941 року Буковина була окупована румунськими i нiмецькими вiйськами. 19 липня Антонеску видав "Манiфест про приСФднання ПiвнiчноСЧ Буковини до королiвства РумунiСЧ". Була утворена провiнцiя Буковина з румунським губернатором на чолi.
Галичина, як окремий дистрикт, була приСФднана до Генерального губернаторства Польщi. Частина Пiвденно-СхiдноСЧ УкраСЧни, в тому числi й Одеса, були також переданi РумунiСЧ. Ця територiя називалася Транснiстрiя.
Пiвнiчно-схiднi прифронтовi територiСЧ УкраСЧни (Чернiгiвська, Сумська, частина ПолтавськоСЧ, Харкiвська, Сталiнська, Луганська областi) передавалися в управлiння вiйськовiй адмiнiстрацiСЧ. Тут були створенi оперативнi тиловi райони, на чолi яких стояли коменданти. На селi нiмцi вiдновили посаду старости.
Для забезпечення жорсткого контролю за населенням вся територiя УкраСЧни подiлялася на три адмiнiстративнi зони. Перша, евакуацiйна зона, вiдносилася до фронтового району. Населення цiСФСЧ зони пiдлягало примусовiй евакуацiСЧ. В другiй зонi населення мiст i сiл могло вiльно пересуватися тiльки вдень. У третiй зонi iснував спецiальний окупацiйний режим з комендантською годиною. На всiй окупованiй територiСЧ була введена сурова система реСФстрацiСЧ населення. Вводилася обовязкова примусова праця. За незначнi порушення трудовоСЧ диiиплiни могли вiдправити в концтабiр.
Жорстокiсть полiтики нацистiв в УкраСЧнi не знала меж. За роки окупацiСЧ тут було знищено близько 6 млн. цивiльного населення та вiйськовополонених, депортовано на примусовi роботи до Нiмеччини 2,5 млн. чоловiк. Фактично була знищена економiка УкраСЧни.
Порiвняно з нiмецькою румунська окупацiя була лiберальнiшою. На окупованiй територiСЧ була дозволена вiльна торгiвля, але румуни жорстоко придушували будь-якi прояви украСЧнського нацiоналiзму.
ВоззСФднання з УРСР ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни
28 жовтня 1944 року Радянська армiя звiльнила вiд фашистських окупантiв Закарпатську УкраСЧну. На звiльненiй територiСЧ розгорнувся масовий рух за вихiд ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни з ЧехословацькоСЧ Республiки i приСФднання СЧСЧ до УРСР. На мiiях створювалися народнi комiтети, якi стали тимчасовими органами державноСЧ влади. 26 листопада 1944 року в Мукачевому вiдбувся РЖ зСЧзд народних комiтетiв ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни. На порядку денному стояли такi питання: 1) визволення ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни вiд нiмецько-угорських окупантiв; 2) воззСФднання ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни з УкраСЧною; 3) надiлення селян, робiтникiв i службовцiв землею та лiсом; 4) вибори НародноСЧ Ради ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни.
ЗСЧзд прийняв Манiфест про воззСФднання ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни з УкраСЧною i вихiд зi складу Чехословаччини. Обрана на зСЧздi Народна Рада ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни 27 листопада 1944 року сформувала свiй уряд у складi ПрезидiСЧ НародноСЧ Ради та СЧСЧ уповноважених з таких питань: внутрiшнiх справ i державноСЧ безпеки; комунального господарства; фiнансiв; землеробства; промисловостi та торгiвлi; юстицiСЧ; освiти; комунiкацiСЧ; охорони народного здоровя; соцiальноСЧ опiки.
У лютому 1945 року декретом № 40 створено при Народнiй Радi Планово-економiчне бюро, а декретом № 41 Рахунковий вiддiл НародноСЧ Ради ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни. Головою НародноСЧ Ради обрали РЖ. Туряницю, заступниками голови П. Сову i П. Лiнтура.
Мiiевими органами державноСЧ влади, вiдповiдно до адмiнiстративно-територiального подiлу, були окружнi, мiськi та сiльськi народнi комiтети. Сiльськi та мiськi народнi комiтети обиралися безпосередньо мешканцями села чи мiста на загальних зборах, окружнi делегатами сiльських народних комiтетiв даного округу. Виконавчим органом мiiевого народного комiтету стала його президiя. Мiста Ужгород, Мукачеве, Берегове, Севлюш, Хуст вважались окремими адмiнiстративними одиницями, i Народнi комiтети цих мiст були пiдзвiтними у дiяльностi безпосередньо Народнiй Радi ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни. Народна Рада i народнi комiтети обиралися на термiн до остаточного розвязання питання про воззСФднання Закарпаття з УкраСЧною. Мiiевi народнi комiтети були органами державноСЧ влади i водночас органами мiiевого управлiння.
КомпетенцiСЧ народних комiтетiв пiдлягали всi питання господарського, полiтичного i культурного будiвництва, питання щодо загального добробуту населення. Вони розробляли мiiевий бюджет i забезпечували його виконання, здiйснювали керiвництво i контроль за дiяльнiстю пiдприСФмств та пiдпорядкованих СЧм органiв управлiння, забезпечували реалiзацiю актiв НародноСЧ Ради, охорону державного ладу i прав громадян. Виконавчим органом мiiевого народного комiтету була його президiя. Для пiдтримання громадського порядку i забезпечення охорони народного добра та прав громадян народнi комiтети створили народну мiлiцiю, народну дружину, що стали своСФрiдними збройними силами ЗакарпатськоСЧ УкраСЧни.
Декретом № 22, виданим 18 грудня 1944 року, при Народнiй Радi був заснований Спецiальний суд для боротьби з ворожими елементами, якi намагалися не допустити воззСФднання Закарпаття з УкраСЧною. Суд мав право застосувати тюремне увязнення до 20 рокiв або розстрiл.
На пiдставi декрету № 33, виданого 12 сiчня 1945 рок?/p>