Демократія, економічна свобода та економічний порядок
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
План
Вступ
- Економічна демократія як механізм розвитку національної економіки та її модель в Україні
- Сутність економічного порядку
- Економічна свобода в Україні в 2010 році
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
В умовах посилення впливу на економічні процеси неекономічних чинників проблема теоретичного відображення сутнісних елементів механізму функціонування національної економіки та визначення їх особливостей набуває все більшої актуальності. Упорядкування економічних процесів у національній економіці провідний напрямок забезпечення економічного порядку.
В умовах трансформаційних перетворень забезпечення економічного порядку набуває особливого значення для гарантування сталого економічного зростання.
Не може бути ефективної економіки без свободи економічної поведінки особистості, групи, організації, без їх права обирати свій шлях в економічному житті в залежності від своїх можливостей, суспільних потреб та меж правової легітимності і моральних норм.
Серед вчених, які досліджували демократію, слід назвати таких як Дудка Ю.П., Качан С. М., Кульчицький Я. В., Овчар І.В., Омельченко Р.В., Пінчук І.О., Сурмін Ю. П., Хижняк Л. М, Шимченко Л. А., Шкодіна І.В., Савельєв Є..
Метою даного реферату є дослідження і демократії та її моделі в Україні, обґрунтування сутності економічного порядку, а також аналіз економічної свободи в Україні у 2010 році.
1. Економічна демократія як механізм розвитку національної економіки та її модель в Україні
Демократія (грец. demos народ і kratos - влада ) - система відносин у країні щодо формування влади і уряду з обраних народом представників [3, с.254].
Економічна демократія, являючись по своїй первинній суті окремим економічним елементом національної економіки, сполучає собою дві визначальні сфери суспільного життя економіку і політику, слугуючи своєрідним каналом, провідником їх впливу одна на одну.
З точки зору ролі, яку відіграє економічна демократія як елемент національного господарства, цілком можна стверджувати, що вона є окремим внутрішнім джерелом розвитку сучасних суспільно-економічних систем. Вагоме значення явищу, співвідносному з нашим розумінням економічної демократії, надають і зарубіжні вчені. Слід сказати, що зміст економічної демократії в економічній літературі ще не набув остаточного визначення і визнання. Дане поняття відносять і до мікроекономічних категорій, ототожнюючи його із самоуправлінням приватних підприємств за принципом "одна людина один голос" , і до макроекономічних категорій, визначаючи її сутність через сукупність відносин з приводу реалізації прав і свобод робітників (народу) у сфері суспільного виробництва. З іншого боку, зміст взаємовідносин позначають за допомогою кількох інших, відмінних за назвою термінів: "трипартизм" "соціальне партнерство", "міжсекторна співпраця" [12,c.79].
Враховуючи всі точки зору на досліджуване суспільно-економічне явище, конкретизоване визначення сутності економічної демократії може мати наступний вигляд: "один з основних інститутів сучасної ринкової економіки з приводу реалізації економічних прав і свобод господарюючими субєктами різних рівнів шляхом співпраці та колективних дій". Все багатоманіття суспільно-економічних відносин в межах даного інституту має у вигляді реалізації: економічних прав та свобод; економічних інтересів; колективних дій і співпраці; економічної влади; контролю над політичною владою, які по мірі свого розвитку логічно витікають одне з одного [10].
В Україні найбільш дієвим напрямом розподілу повноважень, обовязків і сфер відповідальності рівнів державної влади вважають розвиток місцевого самоврядування, в якому найбільш яскраво виражається ідея наближення влади до народу (економічна демократія). Економічна демократія це система суспільних відносин, яка ґрунтується на безпосередній участі більшості громадян у процесі прийняття та реалізації рішень у галузі економіки, забезпеченні їхніх економічних інтересів. Економічна демократія передбачає розширення економічних повноважень органів представницької влади, зміцнення обєднань підприємців, підвищення ролі профспілок тощо [9, с.19].
Формування в Україні економічної демократії як невідємної складової громадянського суспільства європейського зразку вимагає як низки заходів державної влади, спрямованих на зміцнення правової та економічної основи місцевого самоврядування, так і суттєвої активізації діяльності самих територіальних громад у пошуку інноваційних організаційних форм та методів роботи, адекватних як наявним ресурсним та політико-правовим обмеженням, так і викликам часу [7].
2. Сутність економічного порядку
Реалізація заходів державної економічної політики повинна узгоджуватися з умовою стабільності в еволюції економічного порядку.
Проведення заходів державної економічної політики на конституційному рівні й рівні господарської регуляції не повинно зруйнувати історично сформований баланс інтересів основних домінуючих або впливових господарських груп, що веде до нестабільності й руйнування звичних форм економічної координації.
Розвязання даної проблеми неможливо без побудови індуктивних моделей, що враховують історичні, політичні й культурні фактори еволюції економічних інститутів у рамках конкретної держави й економічного поря