Демократія, економічна свобода та економічний порядок
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
альності за свої рішення і результати діяльності, там не має і субєкта господарювання. На рівні особистості економічна самосвідомість, яка спонукає особистість стати активним учасником економічного життя, включає усвідомлення й відчуття цінності економічної свободи. Важливу роль відіграє також, поряд з осмисленням цінності особистої свободи, розуміння її співвідношення зі свободою інших, з інтересами соціуму взагалі.
У 2009 році в рейтингу індексів економічної свободи було 179 країн (проти 157 у 2008 p.). Упродовж останніх років Україна опускається в глобальному рейтингу - 152-ге місце в 2009 році з 48,8 балами, що на 2,2 бала менше за попередній рік. Україна займає 42-ге місце серед 43 європейських країн. І якщо в 2008 році Україна була останньою в категорії країн переважно невільні, то у 2009-му Україна опинилась у групі невільних країн (менше ніж 50 балів) разом з Білоруссю, Ліберією, Чадом, Анголою, Кірібаті, Республікою Чад [6,c.127].
Оцінка економічної свободи в Україні в 2010 році складає 46,4, що робить її економіку вільною лише на 162-у місці зі індексом свободи в 2010 році. Його оцінка в 2,4 процентних пункту нижче, ніж у минулому році, що відображає зменшення оцінки економічної свободи на 10 місць. Україна займає вже 43місце з 43 країн регіону Європи та її загальний бал нижче, ніж середні світові показники.
Україна зробила низку важливих структурних реформ для зміцнення своєї економічної бази і домоглася щорічного зростання на рівні 5 відсотків протягом останніх пяти років. Позитивні заходи включають впровадження конкурентоспроможних ставок податків і членство у Світовій організації торгівлі після 14-річного процесу приєднання [4,c.39]. Загальна свобода щодо ведення бізнесу. Щодо розпочати бізнес в Україні необхідно 27 днів, у порівнянні із середнім світовим показником в 35 днів.
Таблиця 1
Економічна свобода в Україні в 2009 році
ПоказникБалиУ середньому у світіВедення бізнесу38,764,3Торговельна свобода82,673,2Фінансова свобода77,974,9Розмір бюрократичного апарату41,165,0Монетарна свобода61,274,0Інвестиційна свобода20,048,8Фінансова свобода30,049,1Захист права власності30,044,0Свобода від корупції25,040,3Трудова свобода57,761,3 Складено за даними [15].
Отримання ліцензії на підприємницьку діяльність має більш ніж середній світовий показник становить 18 процедур і 218 днів, а витрати залишаються високими. Банкрутство є трудомістким і дорогим процесом.
Торговельна свобода. Україна домагається прогресу в лібералізації торговельного режиму, але деякі обмеження на експорт, барєри на ринку послуг, імпортні податки і збори, ліцензування імпорту вимог, непрозорі державні закупівлі, комплекс стандартів і правил сертифікації, обтяжливі митні процедури та слабкого захисту інтелектуальної права власності ще збільшують вартість торгівлі.
Фінансова свобода. Україна має порівняно низькі податкові ставки. Верхня ставка прибуткового податку становить 15 відсотків, а стандартна ставка корпоративного податку становить 25 відсотків. До прибутку страхових компаній і сільського господарства застосовуються спеціальні тарифи. Інші податки включають податок на додану вартість (ПДВ), податок на майно і податок на спадщину. У самий останній рік, в цілому податкові надходження як відсоток від ВВП склав 36,9 відсотка.
Розмір бюрократичного апарату. Загальний обсяг видатків уряду, у тому числі споживання і трансфертні платежі, є високими. У самий останній рік, державні витрати склали 44,3 відсотка ВВП. Не дивлячись на широку приватизацію, економіка як і раніше скута щодо державного втручання в приватний сектор.
Монетарна свобода. Інфляція була надзвичайно високою, в середньому 20,7 відсотка в період з 2006 по 2008 рік. Виконавча влади може встановлювати мінімальні ціни на товари і послуги, а держава впливати на ціни за допомогою регулювання і державних підприємств та комунальних служб. Десять очок були відняті з грошової оцінки свободи в Україні до відповідальності за політику, що спотворює внутрішні ціни.
Інвестиційна свобода. Законодавство передбачає рівне ставлення до іноземних інвесторів, але деякі сектори обмежено або заборонено. Обтяжлива бюрократія стримує інвестиції. Контракти не завжди підтримувалися в рамках правової системи, а також приватизація сповільнилося. Резиденти і нерезиденти валютних рахунків можуть бути предметом обмежень і затвердження урядом. До платежів та переказів можуть бути різні вимоги і кількісні обмеження. Деякі операцій з капіталом підлягають контролю та ліцензуванню. Іноземні інвестори не можуть володіти угіддями.
Фінансова свобода. Фінансова система України залишається слабкою і недостатньо розвиненою. Реструктуризація банківської системи йде повільно, і більше 150 дрібних банків часто страждають від недостатнього капіталу. Два банки знаходяться в державній власності, а також на 10 найбільших банків припадає більше половини вартості чистих активів. З часу прийняття поправок, які стосуються банківської діяльності у 2006 році та приєднання до Світової організації торгівлі в травні 2008 року, іноземні банки та страхові компанії одержали дозвіл на відкриття філій. З урахуванням недостатньої ефективності і глибини у фінансовій системі, розвиток внутрішнього ринку капіталу, як і раніше знаходиться в зародковому стані. Криза ліквідності і збільшення обсягу непрацюючих кредитів, повязаних із глобальною фінансовою кризою, призвели до великої пакет порятунку від Міжнародного валютного фонду [11,c.146]. Уряд також