Громадянин i суспiльство
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Мiнiстерство освiти i науки УкраСЧни
Сумський державний педагогiчний унiверситет
iм. А.С. Макаренка
Реферат
на тему:
"Громадянин i суспiльство"
Пiдготувала:
Студентка 0046групи
ФППП
Рагозiна В.О.
Перевiрила:
Радько Н.М.
Суми-2010
План
1. Поняття громадянства УкраСЧни, його конституцiйнi основи
2. За територiальним походженням
2. Права i свободи людини та громадянина
3. Обовязки людини та громадянина. Полiтична соцiалiзацiя
1. Поняття громадянства УкраСЧни, його конституцiйнi основи
Громадянство УкраСЧни - це стiйкий, необмежений в просторi правовий звязок фiзичноСЧ особи з УкраСЧнською державою, заснований на юридичному визнаннi державою цiСФСЧ особи громадянином УкраСЧни, внаслiдок чого особа i держава набувають взаСФмних прав i обовязкiв в обсязi, передбаченому КонституцiСФю i законами УкраСЧни.
Ознаками громадянства як певного звязку особи з державою СФ:
Правовий характер;
Необмеженiсть у просторi та часi;
Максимальний характер взаСФмних прав та обовязкiв
Цей звязок знаходить своСФ виявлення у поширеннi на вiдповiдну особу суверенноСЧ влади держави незалежно вiд мiiя СЧСЧ проживання - на територiСЧ держави чи за СЧСЧ межами.
Система конституцiйно-правових норм, що регулюють питання громадянства, становить головний конституцiйно-правовий iнститут - iнститут громадянства. Джерелами цього iнституту СФ:
Конституцiя УкраСЧни.
Закон УкраСЧни тАЬПро громадянство УкраСЧни" в редакцiСЧ Закону вiд 18 сiчня 2001 року.
Чиннi мiжнароднi договори УкраСЧни з питань громадянства.
Пiдзаконнi акти.
Норми цих актiв, виходячи з визнання права на громадянство як природного права людини, закрiплюють принципи громадянства та регламентують порядок набуття i припинення громадянства, повноваження органiв державноСЧ влади та iнших органiзацiй, якi беруть участь у вирiшеннi питань громадянства, та порядок СЧх вирiшення.
Вiдносини громадянства в УкраСЧнi пiсля проголошення нею незалежностi регулювалися Законом УкраСЧни тАЬПро громадянство УкраСЧни" вiд 8 жовтня 1991р. З прийняттям КонституцiСЧ УкраСЧни вони регулюються нею.
Стаття 4 КонституцiСЧ УкраСЧни зафiксувала положення про те, що в УкраСЧнi iснуСФ СФдине громадянство, а пiдстави його набуття та припинення визначаСФться законом. Таким СФ Закон УкраСЧни тАЬПро внесення змiн до Закону УкраСЧни тАЬПро громадянство УкраСЧни" вiд 16 квiтня 1997р. Вiдносини громадянства регулюються й iншими законодавчими актами, прийнятими вiдповiдно до КонституцiСЧ УкраСЧни.
У преамбулi цього Закону зазначаСФться, що право на громадянство СФ невiдСФмним правом людини, i громадянин УкраСЧни не може бути позбавленим громадянства чи прав змiнити його. Громадяни УкраСЧни незалежно вiд пiдстав i порядку набуття громадянства мають рiвнi конституцiйнi права та свободи та СФ рiвними перед законом, а УкраСЧнська держава гарантуСФ й захищаСФ конституцiйнi права й обовязки своСЧх громадян та забезпечуСФ виконання ними обовязкiв перед суспiльством.
Громадянство СФ невiдСФмною частиною всiСФСЧ системи права, а отже, йому властивi загальна принципи, якi характеризують цю систему. Разом з тим iнститут громадянства - вiдносно вiдособлена частина правовоСЧ матерiСЧ з притаманними СЧй структурними й функцiональними характеристиками, конкретним правовим наповненням.
Принципи громадянства - це тi вихiднi положення, якi визначають iстотнi риси вiдносин громадянства. Конституцiя УкраСЧни (ст. .4,25) та Закон УкраСЧни тАЬПро громадянство УкраСЧни" (ст. .2) закрiплюють наступнi принципи громадянства УкраСЧни:
РДдиного громадянства - громадянства держави УкраСЧни, що виключаСФ можливiсть iснування громадянства адмiнiстративно-територiальних одиниць УкраСЧни. Якщо громадянин УкраСЧни набув громадянство (пiдданство) iншоСЧ держави або держав, то у правових вiдносинах з УкраСЧною вiн визначаСФться лише громадянством УкраСЧни. Якщо iноземець набув громадянства УкраСЧни, то у правових вiдносинах з УкраСЧною вiн визначаСФться лише громадянством УкраСЧни. Цей принцип не означаСФ заборону бiпатризму (подвiйного громадянства). В окремих випадках громадянин УкраСЧни може перебувати одночасно i в громадянствi iноземноСЧ держави. Це, наприклад, стосуСФться:
Дiтей, якi при народженнi одночасно з громадянством УкраСЧни набули також громадянство iншоСЧ держави;
Дiтей, якi СФ громадянами УкраСЧни i усиновленi iноземцем та, в силу цього, набули громадянства усиновителя;
Громадян УкраСЧни, якi автоматично набули громадянство iншоСЧ держави внаслiдок одруження з iноземцем;
Громадян УкраСЧни, яким згiдно iз законодавством iншоСЧ держави надано СЧСЧ громадянство автоматично без його добровiльного волевиявлення i вiн не отримав добровiльно документ, що пiдтверджуСФ наявнiсть у нього громадянства iншоСЧ держави. Враховуючи важливiсть цього принципу Конституцiя УкраСЧни вiднесла його до засад конституцiйного ладу (ст.4);
Запобiгання виникненню випадкiв без громадянства (апатризму);
Неможливiсть позбавлення громадянина УкраСЧни громадянства УкраСЧни (невiдСФмностi громадянства УкраСЧни). Цей принцип Конституцiя УкраСЧни закрiплюСФ вiдповiдно до положень ч.2 ст.15 ЗагальноСЧ декларацiСЧ прав людини: тАЬ Нiхто не може бути безпiдставно позбавлений громадянства або права змiнити своСФ громадянствотАЭ;
Визнач?/p>