Громадянин i суспiльство
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
кож СЧСЧ дiти;
дитина, яка народилася чи постiйно проживала на територiСЧ УРСР (або хоча б один з СЧСЧ батькiв, дiд чи баба народилися чи постiйно проживали на територiях, зазначених у частинi першiй цiСФСЧ статтi) i СФ особою без громадянства, за заявою одного з батькiв або опiкуна чи пiклувальника;
дитина, яка народилася на територiСЧ УкраСЧни вiд батькiв, якi СФ iноземцями, i набула за народженням громадянство iншоСЧ держави або держав, яке було припинене, за клопотанням одного з батькiв або опiкуна чи пiклувальника.
Внаслiдок прийняття до громадянства
Внаслiдок поновлення громадянства. Поновлення у громадянствi УкраСЧни здiйснюСФться шляхом реСФстрацiСЧ громадянами УкраСЧни осiб, якi пiсля припинення громадянства УкраСЧни не набули iноземного громадянства i подали заяву про поновлення у громадянствi УкраСЧни, а також осiб, якi пiсля припинення громадянства УкраСЧни набули iноземне громадянство, повернулися в УкраСЧну на постiйне проживання i подали заяву про поновлення у громадянствi УкраСЧни.
При цьому, у громадянствi УкраСЧни не поновлюються особи, якi втратили громадянство УкраСЧни у звязку з тим, що вони набули громадянство УкраСЧни внаслiдок подання свiдомо неправдивих вiдомостей або фальшивих документiв.
Внаслiдок усиновлення.
Внаслiдок встановлення над дитиною опiки чи пiклування.
Внаслiдок встановлення над особою, визначеною судом недiСФздатною, опiки.
Передбаченi пунктами 5-7 частини першоСЧ ст.9 Закону УкраСЧни тАЬПро громадянство УкраСЧни тАЬ пiдстави набуття громадянства УкраСЧни (у разi усиновлення дитини громадянами УкраСЧни або встановлення над нею опiки чи пiклування громадян УкраСЧни чи встановленнi опiки над iноземцями або особами без громадянства, якi визнанi судом недiСФздатними та проживають в УкраСЧнi на законних пiдставах) СФ прикладами натуралiзацiСЧ за законом.
Дiти, усиновленi громадянами УкраСЧни, стають громадянами УкраСЧни з моменту набрання чинностi рiшення про усиновлення, незалежно вiд того, проживають вони постiйно в УкраСЧнi чи за кордоном. При цьому не маСФ значення: обидва подружжя - усиновителi СФ громадянами УкраСЧни чи лише один з них. Подiбне правило дiСФ у випадках встановлення над дитиною опiки чи пiклування та встановлення опiки над особою, яка визначена судом недiСФздатною.
У звязку з перебуванням у громадянствi УкраСЧни одного чи обох батькiв дитини.
Внаслiдок встановлення батькiвства.
При вирiшеннi питання щодо набуття громадянства УкраСЧни дiтьми вiком вiд 15 до 18 рокiв слiд мати на увазi, що це може вiдбуватися лише СЧхньою згодою.
За iншими пiдставами, передбаченими мiжнародними договорами УкраСЧни. Такими пiдставами можуть бути, наприклад, оптацiя (вiльний вибiр громадянства тiСФСЧ чи iншоСЧ держави в звязку з переходом частини територiСЧ вiд однiСФСЧ держави до iншоСЧ або проголошенням частини територiСЧ колишньоСЧ держави новою незалежною державою) або трансферт (перехiд частини територiСЧ супроводжуСФться змiною громадянства без права вибору).
2. Права i свободи людини та громадянина
Мiжнароднi стандарти в галузi прав людини - це стандарти розробленi i затвердженi Мiжнародною ОрганiзацiСФю по стандартизацiСЧ. Мiжнародна Органiзацiя по стандартизацiСЧ обСФднуСФ 140 краСЧн свiту. Мiжнароднi стандарти мають добровiльний характер застосування. Обовязковiсть виконання вимог мiжнародних стандартiв розпочинаСФться з моменту декларування СЧх застосування.
У 1966 роцi Генеральна Асамблея прийняла Мiжнародний пакт про економiчнi, соцiальнi i культурнi права i Мiжнародиний пакт про цивiльнi i полiтичнi права. Вони набрали сили в 1976 роцi. Цi документи iз самого початку мали форму мiжнародних конвенцiй, обовязкових для держав, що беруть участь у них, i були самими загальними по охопленню проблематики прав людини актами, що встановлюють стандарти в цiй областi.
У Мiжнародному пактi про економiчнi, соцiальнi i культурнi права визнаються такi права, як право на працю, на справедливi i сприятливi його умови, на створення i безперешкодну дiяльнiсть профспiлок, на соцiальне забезпечення, на охорону родини, на достатнiй життСФвий рiвень, на найвищий достатнiй рiвень фiзичного i психiчного здоровя, на утворення, участь у культурному життi. Мiжнародний пакт про цивiльнi i полiтичнi права гарантуСФ такi права, як право на життя, волю вiд катувань або рабства, волю й особисту недоторканнiсть, гуманне ставлення i повагу достоСЧнства, властивоСЧ людськоСЧ особистостi, на вiльне пересування i волю вибору мiiя проживання, право залишати будь-яку краСЧну, повертатися у свою власну краСЧну, на рiвнiсть перед судами, волю вiд втручання в особисте життя, волю думки, совiстi i релiгiСЧ, право дотримувати своСЧх думок i на волю iнформацiСЧ, на мирнi збора, волю асоцiацiй, участь у веденнi державних справ, рiвнiсть перед законом.
У конституцiСЧ УкраСЧни iснуСФ вiдповiднiсть КонвенцiСЧ про боротьбу з дискримiнацiСФю в областi освiти 1960 року, КонвенцiСЧ про лiквiдацiю усiх форм дискримiнацiСЧ у вiдношеннi жiнок 1979 року, КонвенцiСЧ проти катувань i iнше жорстоке, нелюдських або принижуюче достоСЧнство видiв звертання або покарання 1989 року.
Слiд зазначити конвенцiСЧ, прийнятi, наприклад, спецучреждениями ООН, у яких конкретизуються загальнi стандарти дотримання прав людини й у розвиток СЧх виробляються галузевi стандарти. Так, Мiжнародна органiзацiя працi розробила велике число конвенцiй з таких питань, як зарплата, тривалi?/p>