Громадянин i суспiльство
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ть робочого дня, умови працi рiзних категорiй трудящих i т.д.
У перерахованих вище особливостях i вiдбиваСФться вiдповiднiсть КонституцiСЧ УкраСЧни мiжнародним стандартам в областi прав людини.
Основне право громадянина - це встановлена державою та закрiплена в КонституцiСЧ можливiсть, яка дозволяСФ кожному обирати вид i мiру певноi поведiнки, використовувати наданi йому блага, як в особистих, так i в суспiльних iнтересах.
В КонституцiСЧ та законах УкраСЧни вживаСФться вислiв "права та свободи людини", "права та свободи громадянина". Бiльшiсть авторiв, якi дослiджувалн це питання, схиляються до думки, що принипових вiдмiнностей мiж цими поняттями немае. Можна порiвняти, наприклад, свободу науковоСЧ, технiчноСЧ творчостi та право на творчiсть, право на вибiр професiСЧ i свободу вибору професiСЧ. Цi та iншi приклади свiдчать, що одну i ту ж правову можливiсть розглядають як право, i як свободу. Iсторично склалося так, що деякi права iменують свободами: свобода думки i слова, свобода свiтогляду та вiросповiдання, свобода мiтингiв, походiв i демонстрацiй.
В лiтературi права та свободи подiляють:
1. За значенням СЧх для носiя на:
основнi (безумовно необхiднi для iснування людини, наприклад, право на життя);
неосновнi (не СФ життево необхiдними, наприклад, право на участь у профспiлках);
2. За способом здiйснення на:
активнi (вимагають активних дiй, наприклад, право на освiту);
пасивнi (не вимагають активних дiй особи, наприклад, свобода свiтогляду);
За субСФктами здiйснення на:
iндивiдуальнi (здiйснюються одноособовими дiями, наприклад, право на свободу переконань);
колективнi (можуть бути реалiзованi лише спiльними дiями групи носiСЧв прав, наприклад, право на утворення громадських обСФднань)
залежно вiд ролi держави на:
"негативнi права" (для СЧх здiйснення державi досить утриматись вiд втручання в свободу особи, наприклад, право на виховання дiтей);
"позитивнi права" (для СЧх здiйснення необхiдно прийняття певних заходiв з боку держави, наприклад, право звертатися до суду за захистом).
Щодо дiючоi КонституцiСЧ, то вона не мiстить класифiкацiСЧ прав та свобод.
На думку авторiв серед прав та свобод громадян, закрiплених у КонституцiСЧ, можливо видiлити такi групи:
1) особистi (ст.27-35, 51-52),
2) полiтичнi (ст.36-40),
3) економiчнi (ст.41-45),
4) соцiальнi (ст.46-49),
5) екологiчнi (ст.50),
6) культурнi (ст.53-54).
Особистi права
Значну кiлькiсть особистих прав людини охоплюСФ поняття "недоторканiсть особи", яке розглядаСФться, з одного боку, як право на свободу та особисту недоторканiсть (ст.29), а з другого, як право на охорону особистого та сiмейного життя (ст.32). Право на свободу включаСФ такi аспекти, як гарантiСЧ вiд незаконного арешту та затримання, свободу пересування, вiльний вибiр мiста проживання, право залишати УкраСЧну та повертатись в УкраСЧну. Особливостi особистого права: недопустимiсть збирання, зберiгання, використання та поширення конфiденцiйноСЧ iнформацiСЧ про особу без СЧСЧ згоди, право громадян знайомитися iз вiдомостями про себе та гарантування судового захисту права спростовувати недостовiрну iнформацiю про себе та членiв своСФСЧ сiмСЧ (ст.32 КонституцiСЧ УкраСЧни); забезпечення таСФмницi всиновлення (розголошення цiСФСЧ таСФмницi тягаСФ вiдповiдальнiсть за статтСФю 115-1 Кримiнального кодексу УкраСЧни); право на збереження лiкарськоСЧ таСФмницi; адвокатська таСФмниця; дотримання таСФмнiiцi здiйснення нотарiальних дiй нотарiусами та iншими посадовими особами; недоторканiсть житла; таСФмниця листування, телефонних розмов, телеграфноСЧ та iншоСЧ кореспонденцiСЧ (ст.31 КонституцiСЧ УкраСЧни, ст.131 Кримiнального кодексу УкраСЧни).
Полiтичнi права
Полiтичнi права надають громадянам можливiсть брати участь у суспiльному та полiтичному життi краСЧни. Громадяни мають право браги участь у виборах i референдумах, право на доступ до державноСЧ служби. Право збиратися мирно, без зброСЧ i проводити збори, мiтинги, походи i демонстрацiСЧ (ст.39) дозволяСФ громадянам виражати колективний погляд на рiзнi питання суспiльного та державного життя, привертати до них увагу населення, державних органiв, висувати певнi вимоги або пiдтримувати соцiальнi iнiцiативи.
Економiчнi права
Новим для УкраСЧнськоСЧ КонституцiСЧ СФ закрiплення права приватноСЧ власностi, яке СФ непорушним, та його гарантiй (ст.41 КонституцiСЧ УкраСЧни). Держава проголошуСФ в КонституцiСЧ захист прав усiх субСФктiв права власностi, але й вимагаСФ, щоб власнiсть не використовувалась на шкоду людинi i суспiльству (ст.13 КонституцiСЧ УкраСЧни). Стаття 42 КонституцiСЧ УкраСЧни закрiплюСФ право громадян на пiдприСФмницьку дiяльнiсть, пiдприСФмництво. На рiвнi Основного Закону зафiксований i захист прав споживачiв, контроль держави за якiстю i безпечнiстю продукцiСЧ, послуг, робiт.
Одними з найважливiших прав людини СФ право на працю та вiдпочинок
Соцiальнi права
Стаття 46 КонституцiСЧ УкраСЧни проголошуСФ право на соцiальний захист, тобто систему державних гарантiй для реалiзацiСЧ прав громадян на працю i допомогу на час безробiття, пiдтримання життСФвого рiвня населення через перегляд мiнiмальних розмiрiв основних соцiальних гарантiй за умов зростання цiн, надання державноСЧ допомоги, пiльг та iнших видiв соцiальноСЧ пiдтримки малозабезпечених громадян, матерiальне забезпечення при досягненнi пенсiйного вiку, тимчасовоСЧ або постiйноСЧ втрати працездатностi, втрати годувальника.
Стаття 48 закрiплюСФ право на достатнiй життевий рiвень, який включаСФ достатнСФ харчування, оляг i житло.
Стаття 49 КонституцiСЧ УкраСЧни передбачаСФ також право на медичну допомогу та ме?/p>