Гострi пневмонiСЧ
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАРЗНИ
ЛУБЕНСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ
Реферат
З педiатрiСЧ
На тему: Гострi пневмонiСЧ
Виконала: студентка групи Ф-31
Улiтько Вiкторiя
Лубни 2009
1. Гострi пневмонiСЧ
1.1 Класифiкацiя пневмонiй
Пневмонiя (запалення легень) гостре iнфекцiйне захворювання легеневоСЧ паренхiми, що дiагностуСФться за синдромом дихальних розладiв i (або) фiзичними даними, а також iнфiльтративними змiнами на рентгенограмi.
За звязком з попередньою респiраторною iнфекцiСФю видiляють 2 групи пневмонiй: первиннi й вториннi. При первиннiй пневмонiСЧ патологiчний процес розвиваСФться в легеневiй тканинi й класифiкуСФться як основне захворювання; при вториннiй ускладнюСФ iншi хвороби легень (хронiчнi) або захворювання iнших органiв. II. За походженням:
Позалiкарняна (амбулаторна).
Нозокомiальна (госпiтальна) пневмонiя:
а) що розвинулася через 4872 год перебування в стацiонарi;
б) що розвинулася через 4872 год пiсля виписки.
3.Вентиляцiйна:
а)рання першi 72 год ШВЛ;
б)пiзня 4 доби ШВЛ i бiльше.
При iмунодефiцитi.
У немовлят:
а)внутрiшньоутробна (вроджена) пневмонiя, що розвинулась у
першi 72 год життя;
б)постнатальна (набута) позалiкарняна та лiкарнянi. 1/7. За клiнiко-рентгенологiчною формою:
Вогнищева (вогнищево-зливна).
Сегментарна (моно-, полiсегментарна).
Крупозна.
4.РЖнтерстицiальна.
IV.За локалiзацiСФю:
Однобiчна.
Двобiчна.
Дифузна (легеня, частка, сегмент).
V.За тяжкiстю:
Неускладнена.
Ускладнена:
а)токсичнi;
б)гнiйнi:
легеневi: деструкцiя, абiес, плеврит, пiопневмоторакс;
позалегеневi: остеомiСФлiт, менiнгiт, пiСФлонефрит, отит тощо.
VI.Перебiг захворювання:
Гострий (до 6 тиж).
Затяжний (вiд 6 тиж до 6 мiс).
Приклад дiагнозу: Пневмонiя: первинна, позалiкарняна, вогнищева, правобiчна (S3), неускладнена, гострий перебiг.
1.2 Етiологiя пневмонiй i вибiр антибактерiальноСЧ та противiрусноСЧ терапiСЧ
Пневмокок (S. pneumoniae) зберiгаСФ провiдну роль в етiологiСЧ даного захворювання - 6090 % випадкiв пневмонiй у дiтей. На другому мiii гемофiльна паличка (Н. influenzae) 1520 % випадкiв. На третьому мораксела (Moraxella catarrchalis) 510 % випадкiв. У 1520 % дiтей гостра пневмонiя обумовлена мiкоплазмами. У 25 то хворих серологiчно пiдтверджуСФться хламiдiйна iнфекцiя. Наявнiсть первинно-вiрусноСЧ пневмонiСЧ в дiтей у даний час пiддаСФться сумнiву, Роль вiрусноСЧ iнфекцiСЧ полягаСФ в пошкодженнi епiтелiю верхнiх дихальних шляхiв, порушеннi мукоцилiарного клiренсу, пригнiченнi iмунних механiзмiв захисту, що полегшуСФ розвиток бактерiальноСЧ iнфекцiСЧ легень. Але описанi, переважно у дiтей молодшого вiку, вiруснi пневмонiСЧ, якi повязанi з цитомегаловiрусом, респiраторно синцитiальним, аденовiрусом, вiрусом грипу та парагрипу.
Фактори ризику: недавня абдомiнальна операцiя, аспiрацiя (анаероби)i кома, травма голови, цукровий дiабет, хронiчна ниркова недостатнiсть, гри СЧСЧ, внутрiшньовеннi наркомани (S. aureus); високi дози стероСЧдiв, цитостати ки, нейтропенiя (Legionella spp., P. aeruginosa, Aspergillus spp.); тривале пребування у вiддiленнi iнтенсивноСЧ терапiСЧ, лiкування кортикостероСЧдами, антибiотиками, бронхоектази, муковiiидоз (P. aeruginosa, Enterobacter spp., Acinetobacter spp.)-
У лiкуваннi хворих на пневмонiСЧ бактерiальноСЧ природи використовують цефалоспорини IIIIV поколiнь або ванкомiцин у поСФднаннi з амiноглiкозидами (нетимiцин, амiкацин). При пневмоцистнiй етiологiСЧ котримоксазол у великих дозах. При грибковiй iнфекцiСЧ протигрибковi препарати (флюконазол, амфотерицин В). При вiрусних пневмонiях антибiотикотерапiя неефективна, на перший план виступаСФ посиндромне лiкування. У разi тяжкого перебiгу грипозноСЧ пневмонiСЧ доцiльним СФ внутрiшньомязове введення протигрипозного гаммаглобулiну № 34 з iнтервалом 12 днi, iнтерферону у вiковiй дозi, при цитомегаловiруснiй iнфекцiСЧ введення ганцикловiру. Тривалiсть терапiСЧ становить не менше нiж 3 тиж, при протозойнiй i грибковiй пневмонiях 46 тиж i бiльше.
Оптимальна тривалiсть терапiСЧ при всiх формах гостроСЧ пневмонiСЧ повинна бути достатньою для пригнiчення життСФдiяльностi збудника, елiмiнацiю якого завершують iмунологiчнi механiзми. При адек ватному виборi антибiотика i швидкому настаннi ефекту буваСФ достатньо 68 днiв терапiСЧ. Про повний ефект ми говоримо, якщо зниження температури тiла нижче нiж 38 С вiдбулося через 2448 год при неускладненiй i через 34 доби при ускладненiй пневмонiСЧ. Частко вий ефект це збереження фебрильноСЧ температури тiла пiсля закiн чення зазначених термiнiв при зниженнi ступеня токсикозу, задиш ки, полiпшеннi апетиту, вiдсутнiсть негативноСЧ рентгенологiчноСЧ ди намiки. При неускладнених пневмонiях краще використовувати оральнi засоби. Якщо терапiя була почата з парентерального введен ня лiкiв, пiсля досягнення клiнiчного ефекту варто перейти на оральнi препарати (ступеневий метод). Профiлактичне призначення проти грибкових препаратiв не виправдане.
1.3 Клiнiчна дiагностика вiрусних пневмонiй та спричинених iнфекцiйними агентами, що рiдко зустрiчаються
Дiагноз вiрусноСЧ пневмонiСЧ пiдтверджуСФться такими даними: попи тивнi результати iмунофлуореiентного методу за вiдбитками зi сли зовоСЧ оболон