Гломерулонефрит. Госпiтальна педiатрiя. Вакцинопрофiлактика захворювань у дiтей

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение




?пансеризацiСЧ дiтей

Основний метод профiлактики в педiатрiСЧ диспансеризацiя здорових дiтей. До 1997 р. педiатри спостерiгали дiтей вiд народження до 15-рiчного вiку, а в теперiшнiй час до 18-рiчного. Пiд час диспансеризацiСЧ проводиться комплексна оцiнка здоровя дитини з визначенням групи здоровя. Вiдповiдно визначаСФться обсяг i характер оздоровчих та лiкувальних заходiв дiтям з виявленою патологiСФю або схильнiстю до неСЧ. У сучасних умовах диспансеризацiя СФ основною формою роботи дитячих полiклiнiк.

Диспансеризацiю проводять як за вiковою ознакою, так i залежно вiд захворювань, що маСФ дитина.

Диспансерному спостереженню дiльничним педiатром пiдлягають* такi контингенти дитячого населення:

  1. усi дiти в перiод новонародженостi;
  2. дiти 1-го року життя;
  3. дiти з груп ризику;
  4. дiти, старшi 1-рiчного вiку, якi не вiдвiдують дитячих дошкiльних закладiв;

дiти, що мають хронiчнi захворювання.

Диспансеризацiя дитячого населення включаСФ такi заходи:

  1. регулярнi медичнi огляди з проведенням встановленого обсягу лабораторних i iнструментальних дослiджень;
  2. визначення й оцiнку стану здоровя з метою виявлення дiтей що мають фактори ризику;
  3. до обстеження хворих дiтей, що потребують цього, з використав усiх сучасних методiв дiагностики;
  4. виявлення захворювань на раннiх стадiях з наступним проведенням комплексу необхiдних лiкувально-оздоровчих заходiв i динамiчного спостереження за станом здоровя дiтей.
  5. Дiльничний педiатр вiдповiдаСФ за проведення всiх етапiв диспансеризацiСЧ дитячого населення на своСЧй дiльницi та здiйснюСФ контроль на СЧСЧ виконанням. На кожну дитину, що пiдлягаСФ диспансерному спостереженню, заводиться Контрольна карта диспансерного спостереження (форма № 030/у). Поряд з виконанням сигнальних функцiй (контроль за диспансерними вiдвiдуваннями) ця карта вiдображаСФ Також данi про стан здоровя дiтей рiзних вiкових груп. Цi данi допомагають лiкарю в проведеннi диспансерного спостереження, дотриманнi термiнiв обстеження, невiдкладних лiкувально-оздоровчих заходiв. Контрольна карта маСФ бути насамперед оперативним документом у роботi лiкаря.

Вакцинопрофiлактика захворювань у дiтей

Витяг з наказу № 276 вiд 31.10.2000р. Про порядок проведення профiлактичних щеплень в УкраСЧнi

Для вакцинацiСЧ проти туберкульозу недоношених дiтей з масою тiло бiльшою нiж 2000 г, а також дiтей, не щеплених у пологовому будинку через наявнiсть медичних протипоказань, необхiдно застосовувати вакцину БЦЖМ.

Дiтям з негативною реакцiСФю на пробу Манту з 2 ТО при BiflcyrHoof i пiслявакцинального (БЦЖ) рубчика слiд здiйснювати додаткове щеплення через 2 роки пiсля вакцинацiСЧ або через 2 роки пiсля ревакци нацiСЧ БЦЖ.

Вакцинацiя проти кору, епiдемiчного паротиту та краснухи проводиться моновакцинами або тривакциною у вiцi 1215 мiс. Дiтям, ще не були вакцинованi проти кору, епiдемiчного паротиту чи краснухи, щеплення можна починати в будь-якому вiцi. Бустердозу (ревакцинацiю) проти кору, епiдемiчного паротиту, краснухи рекомендоване вводити дiтям у вiцi 6 рокiв. Особи, якi не отримали своСФчасно другу дозу, повиннi бути ревакцинованi у вiцi 11 рокiв. Особи, що ранiше вакцинованi або не отримали ревакцинацiСЧ, можуть бути за епiдемiчними показаннями в будь якому вiцi до ЗО рокiв. Перенесенi кiр, епiдемiчний паротит, краснуха не СФ протипоказанням до щеплення тривакциною. Якщо в анамнезi перенесенi двi з названих хвороб, щеплення треба проводити лише моновакциною проти тiСФСЧ РЖнфекцiСЧ, на яку дитина не хворiла. Бустер-дозу проти краснухи рекомендовано вводити дiвчатам у 15-рiчному вiцi. Бустер-дозу проти паротиту рекомендовано вводити хлопцям у цьому ж вiцi.

Для вакцинацiСЧ проти гепатиту В може застосовуватися альтернативна схема 0, 1,6 мiс життя дитини. Новонароджених, якi народилися вiд матерiв-носiСЧв HbsAg, вакцинують за схемою 0 (першi 12 рiк життя), 1,6,12 мiс життя дитини. При порушеннi термiну початку вакцинацiСЧ проти вiрусного гепатиту В iнтервали мiж уведеннями цiСФСЧ вакцини зберiгаються. При цьому дозволяСФться поСФднання В щепленням проти дифтерiСЧ, кашлюку, правцю та полiомiСФлiту за наявностi комбiнованоСЧ вакцини; щеплення проводиться за схемою З, 4, 5 мiс вiд народження дитини.

Лiкування основних ускладнень щеплень

Етiотропна терапiя застосовуСФться тiльки при деяких ускладненнях Пiсля введення БЦЖ. З урахуванням специфiчноСЧ дiСЧ на мiкобактерiСЧ iакцинального штаму призначають один iз протитуберкульозних препаратiв (iзонiазид у дозi 10 мг на 1 кг маси тiла на добу, фтивазид 30 МГ на 1 кг маси тiла на добу, ПАСК 20 мг на 1 кг маси тiла на добу, стрептомiцин 20 мг на 1 кг маси тiла на добу внутрiшньомязово. Мiiево при виразках застосовуСФться 10 % фтивазиднамазь, 20 % мазь СЧй ПАСК).

Енцефалiтичний синдром. ЗастосовуСФться дегiдратацiйна терапiя РЖб20 % розчин манiтолу в дозi 1 1,5 г на 1 кг маси тiла, лазикс РЖтДв3 мг на 1 кг маси тiла на добу в 23 приймання внутрiшньомязо-Ю або внутрiшньовенне з переходом у подальшому на дiакарб (0,1250,25 г).

Судомний синдром. Застосовують дiазепам внутрiшньомязово або внутрiшньовенне з 10 % розчином глюкози в дозi 0,05 мг на 1 кг маси f СЧла; фенобарбiтал до 1 року життя iз розрахунку 1 мг на 1 кг маси Тiла, старше 1 року 10 мг на 1 рiк життя окремо або в поСФднаннi з ди-фвнiном у рiвнiй кiлькостi. Застосовують 25 % розчин магнiю сульфату а дозi 0,2 мл на 1 кг маси тiла внутрiшньомязово. При неефективностi ЦИХ засобiв вводять натрiю оксибутират внутрiшньовен