Глобалiзацiйнi процеси в УкраСЧнi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Глобалiзацiйнi процеси в УкраСЧнi
В умовах глобалiзацiСЧ свiтового господарства i мiжнародних економiчних вiдносин рiзко зростаСФ роль i значення зовнiшньоекономiчних звязкiв (ЗЕЗ) для економiки краСЧни в цiлому, та зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi (ЗЕД) для окремого пiдприСФмства. СуттСФво змiнюються й цiлi зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi. Вона стаСФ одним з прiоритетiв нацiональноСЧ полiтики i стратегiСЧ дiяльностi пiдприСФмства. Для регламентацiСЧ зовнiшньоекономiчноСЧ дiяльностi створюються спецiальнi мiнiстерства, вводяться вiдповiднi законодавчi акти, укладаються мiждержавнi угоди, створюються мiжнароднi органiзацiСЧ. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть на сучасному етапi СФ невiдСФмною частиною дiяльностi пiдприСФмства i важливою сферою економiки бiльшостi краСЧн свiту. У мiру розвитку технiчного прогресу зовнiшня торгiвля стала глобальною i охопила увесь свiт. Головними причинами розвитку торгiвлi мiж краСЧнами СФ нерiвномiрний розподiл економiчних ресурсiв краСЧн. Через зовнiшню торгiвлю i систему ЗЕЗ краСЧни досягаються максимального використання своСЧх можливостей.
В цiлому система ЗЕЗ спрямована на вирiвнювання темпiв економiчного розвитку краСЧн, реалiзацiю переваг мiжнародного подiлу працi, що сприяСФ пiдвищенню ефективностi нацiональних економiк. Практичне значення ЗЕЗ для краСЧн складаСФться у можливостi отримати валютну виручку вiд експорту, пiдвищувати технiчний рiвень виробництва на пiдприСФмствах, виробляти конкурентоспроможну продукцiю [2].
Глобалiзацiя зовнiшньоекономiчних звязкiв в 21 сторiччi призводить до руйнування iснуючих барСФрiв мiж краСЧнами, подальшому залученню нових держав у рiзноманiтнi форми мiжнародноСЧ економiчноСЧ спiвпрацi. Процес глобалiзацiСЧ мiжнародноСЧ економiки не оминаСФ i УкраСЧну, яка поступово займаСФ своСФ мiiе в системi нового мiжнародного економiчного порядку.
Глобалiзацiя СФ однiСФю з головних тенденцiй у розвитку сучасного свiту, яка iстотно впливаСФ не лише на економiчне життя, але й маСФ полiтичнi (внутрiшнi та мiжнароднi), соцiальнi i навiть культурно-цивiлiзацiйнi наслiдки. Цi наслiдки все бiльше вiдчувають на собi практично всi краСЧни i серед них, звичайно, УкраСЧна, яка цiлком усвiдомлено, активно i цiлеспрямовано рухаСФться в напрямку iнтеграцiСЧ в мiжнародну економiку. Тому, для посилення цiСФСЧ iнтеграцiСЧ важливим СФ питання вироблення прiоритетiв розвитку економiки УкраСЧни в умовах глобалiзацiСЧ.
Що означаСФ глобалiзацiя? З усього розмаСЧття визначень можна видiлити два найбiльш прийнятних. По-перше, це загальнопланетарний процес iнтернацiоналiзацiСЧ мiжнародноСЧ економiки як логiчний результат взаСФмодiСЧ нацiональних економiк, СЧх взаСФмного проникнення i переплетiння. По-друге, це унiверсалiзацiя або гомогенiзацiя економiчного життя, яке пiд впливом обмiну товарами, факторами виробництва, знаннями, культурними здобутками все бiльше тяжiСФ до СФдиних стандартiв, принципiв, цiнностей.
Глобалiзацiя насправдi вiдкриваСФ практично необмеженi можливостi для всесвiтнього розвитку, однак темпи СЧСЧ поширення не рiвномiрнi. Процес iнтеграцiСЧ у мiжнародну економiку вiдбуваСФться в одних краСЧнах швидше, нiж в iнших. У краСЧнах, що зумiли досягти iнтеграцiСЧ, спостерiгаються бiльш високi темпи зростання економiки та добробуту. У свою чергу, пiдвищення рiвня життя створило можливостi для розвитку демократiСЧ i просування вперед у вирiшеннi таких економiчних питань, як захист навколишнього середовища i полiпшення умов працi.
Питанню вивчення глобалiзацiйних процесiв в сучасному свiтi присвятили увагу такi вченi, як А.П.Румянцев, Макогон Ю.В., Рокоча В.В.,Мазаракi, Гелд Д., Дiдкiвський та iншi. На пiдставi аналiзу визначення термiну глобалiзацiя та СЧСЧ опису в сучаснiй лiтературi, можна визначити основнi риси, якi характеризують глобалiзацiю свiтовоСЧ економiки:
Поглиблення мiжнародного подiлу працi з його переходом вiд спiльного к специфiчному i СФдиному.
Перевищення темпiв росту мiжнародного товарообiгу над темпами росту обсягiв свiтового виробництва.
Зростаюча лiбералiзацiя мiжнародноСЧ торгiвлi, виражена у вiдкриттi нацiональних ринкiв товарiв i послуг шляхом поступового зняття торгiвельних обмежень i барСФрiв.
Випереджуюче зростання руху капiталу у вiдношеннi до руху товарiв. Формування свiтового фiнансового ринку, збiльшення потокiв портфельних i прямих iноземних iнвестицiй.
РЖнформацiйно-технологiчна революцiя, переворот в засобах телекомунiкацiй на базi електронiки, кiбернетики, супутникових систем звязку.
Посилення впливу транснацiональних корпорацiй.
Концентрацiя i централiзацiя капiталу на пiдставi процесiв злиття i поглинення компанiй i банкiв.
Розвиток iнтеграцiйних тенденцiй на регiональному, субрегiональному i мiжрегiональному рiвнях. Зростання ролi наднацiональних органiв у свiтовiй полiтицi та економiки.
Таким чином, запропонуСФмо приоритетнi напрямки розвитку економiки УкраСЧни в умовах глобалiзацiСЧ (рис. 2.8)
Розвиток зовнiшнього сектору економiки УкраСЧни СФ реакцiСФю народного господарства на потреби розвитку нацiональних факторiв виробництва. Участь у мiжнародному подiлi працi СФ умовою формування сучасноСЧ народногосподарськоСЧ структури, яка маСФ забезпечити нормальний розвиток вiтчизняного виробництва i бiльш повне задоволення потреб членiв суспiльства. Зовнiшня економiка повинна формуватися як органiчна складова нацiональноСЧ економiки, що повязуСФ СЧСЧ з народними господарствами i?/p>