Глобалiзацiйнi процеси в УкраСЧнi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ших краСЧн для розвязання комплексу проблем щодо задоволення рiзноманiтних потреб суспiльства як у сферi виробництва, так i сферi споживання.
Рис. 2.8
Серед головних причин i чинникiв, що спонукають до поглиблення участi економiки УкраСЧни в мiжнародному подiлi працi, до органiчного включення СЧСЧ господарства в сучаснi цивiлiзацiйнi процеси, можна назвати, насамперед, високу частку експорту у валовому нацiональному продуктi. Досить характерним СФ те, що третина нацiонального виробництва УкраСЧни опосередкована дiСФю зовнiшнiх економiчних звязкiв. Це пiдкреслюСФ виняткову важливiсть даноСЧ сфери в системi життСФзабезпечення держави i для виходу його з надзвичайно важкоСЧ i всеосяжноСЧ кризи.
Це позначаСФться на формуваннi зовнiшньоекономiчних звязкiв УкраСЧни, яка повинна зважати на наявнiсть iнтеграцiйних угруповань, враховувати особливостi зовнiшньоекономiчноСЧ полiтики краСЧн-учасниць таких центрiв. Це передбачаСФ таку орiСФнтацiю зовнiшньоекономiчних звязкiв УкраСЧни зi свiтовими центрами, за якоСЧ вiдкритiсть економiки не суперечить нацiональним економiчним iнтересам, реалiзацiя яких може заважати тиск з боку цих центрiв. Вимога мiжнародних органiзацiй i регiональних iнтеграцiйних угруповань щодо лiбералiзацiСЧ зовнiшньоторговельних звязкiв маСФ бути збалансована з потребами украСЧнських виробникiв експортноСЧ продукцiСЧ та продукцiСЧ, що конкуруСФ з iмпортом.
СубСФктами процесу глобалiзацiСЧ на сьогоднi СФ ТНК i глобальна елiта, яка СЧх очолюСФ, всi iншi обСФкти глобалiзацiСЧ, з тiСФю рiзницею, що держави золотого мiльярда самi СФ водночас i субСФктом, i обСФктом глобалiзацiйного процесу.
Аналiзуючи вектори сучасних мiжнародних процесiв, розвиток економiки, можна передбачити, що ТНК i глобальна елiта спершу за допомогою мiжнародних органiзацiй, держав-глобалiзаторiв пiдпорядкують собi нацiСЧ-держави (зокрема, через скуповування СЧх економiк), а потiм i найбiльшi держави свiту США, Японiю, Китай, Францiю, Великобританiю.
Найпотужнiшим СФ, звичайно, економiчний вектор глобалiзацiСЧ, крiм того, цей процес поширюСФться i в геополiтичну, соцiальну, екологiчну, iнформацiйну, культурну сферу.
Для УкраСЧни основною вимогою сьогодення СФ спрямування глобалiзму не лише на осмислення свiтових проблем i процесiв, а, передусiм, на наукове забезпечення управлiння сучасним свiтовим розвитком. Суперечливiсть i турбулентнiсть цього розвитку вимагаСФ активного пошуку стабiлiзуючих, врiвноважуючих механiзмiв управлiння надскладними глобальними вiдносинами i процесами в iнтересах виживання людства.
Включення в глобальну економiку актуалiзуСФ питання: чим ми торгуСФмо? Не секрет, що УкраСЧна пропонуСФ свiтовi переважно сировинну та напiвфабрикатну продукцiю, або так званi промiжнi товари. Товарна структура украСЧнського експорту лишаСФться неоптимальною, енергомiсткою. Розвиненi ж держави, як правило, виходять на свiтовий ринок з кiнцевою продукцiСФю, з високими технологiями.
РЖ ще одна iстотна деталь. Високотехнологiчнi вироби надходять на свiтовi ринки переважно в рамках замкнених систем обороту транснацiональних компанiй. А тому краСЧнi, компанiСЧ якоСЧ знаходяться за межами дiяльностi ТНК, дуже важко конкурувати у сферi високих технологiй.
Тим часом глобалiзацiя ставить перед УкраСЧною гостру проблему економiчного реформування, насамперед змiни структури товарного виробництва, здатного бути конкурентоспроможним як на внутрiшньому, так i на зовнiшнiх ринках. Правило перше i неодмiнне: шляхом здiйснення iнновацiйноСЧ економiчноСЧ полiтики треба створити сприятливi умови для формування могутнiх нацiональних компанiй, здатних успiшно конкурувати у глобальному економiчному середовищi. Це дозволило б поступово адаптуватись до прiоритетних напрямiв розвитку свiтовоСЧ економiки, щоб сповна використати переваги мiжнародноСЧ торговельноСЧ системи.
Глобальнi процеси передiлу свiтового ринку зачiпають рiзнi галузi, де домiнують ТНК. Крiм того, пiсля приСФднання УкраСЧни до ВТО, значна частина вiтчизняних пiдприСФмств зiткнулась з тим, що не готова до зростання конкуренцiСЧ на внутрiшньому ринку з провiдними захiдними компанiями. Щоб взаСФмодiяти з ТНК як в УкраСЧнi, так i на свiтових ринках, потрiбно створювати власнi, украСЧнськi транснацiональнi структури, як це зробили ранiше Китай, Росiя, РЖндiя, РЖндонезiя, Мексика, Венесуела i iн. (не враховуючи промислово розвиненi краСЧни, де iснують сотнi крупних ТНК). Досвiд цих держав свiдчить, що нацiональний капiтал здатний витримувати конкуренцiю з ТНК тiльки у випадку, якщо вiн сам структуруСФться в могутнi фiнансово-промисловi утворення, адекватнi мiжнародним аналогам i здатнi проводити активну зовнiшньоекономiчну полiтику.
Важливим кроком на шляху до глобалiзацiСЧ СФ створення корпорацiй повного та замкнутого циклу, якi займалися б видобутком сировини, його переробкою, виготовленням продукцiСЧ та реалiзацiСФю. Так, впродовж останнiх рокiв на рiзних рiвнях розглядаСФться можливiсть створення в енергетичнiй галузi державноСЧ вертикально-iнтегрованоСЧ компанiСЧ Нафта УкраСЧни на базi Укрнафти, ЗАТ Укртатнафта i НПК Галичина, яка мала б в своСФму складi 700800 АЗС i контролювала до 15% ринку свiтлих нафтопродуктiв краСЧни.
В той же час впритул до створення вiтчизняноСЧ ТНК iнтегрованоСЧ нафтовоСЧ компанi?/p>