Глобалiзацiйнi процеси в УкраСЧнi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?, що на УкраСЧнi домiнуючими галузями виробництва СФ: нафтова, газова промисловiсть, телекомунiкацiСЧ, чорна та кольорова металургiя, а також хiмiчна промисловiсть. Бiльш наглядно розподiл найбагатших корпорацiй за сферами дiяльностi представлений на рис. 2.9.
Рис. 2.9
Найбiльш капiталоСФмким сектором економiки за станом на 2008 рiк СФ важка промисловiсть, а саме гiрничо-металургiйний комплекс. Значна частина продукцiСЧ цiСФСЧ галузi вiдвантажуСФться на експорт: у свiтовiй торгiвлi чорними металами УкраСЧна входить до п ятiрки та СЧСЧ частка на мiжнародному ринку металургiСЧ складаСФ близько 10-12%. Рiчний товарний оборот галузi понад 25 млрд. дол. В останнi роки основною тенденцiСФю галузi була пропозицiя обСФднання пiдприСФмств. УкраСЧнськi промисловцi продовжують придбання металургiйних активiв за кордоном у краСЧнах РДвропи (Польща, Угорщина, Болгарiя, РЖталiя), а також у Пiвнiчнiй Америцi (США, Канада). Саме цi кроки направленi на зустрiч глобалiзацiСЧ та створення нових ТНК. Яскравим прикладом процесу мiжнародноСЧ iнтеграцiСЧ в 2005 роцi СФ продаж найбiльшого металургiйного комбiнату Криворiжсталь на вiдкритому конкурсi, в результатi якого комбiнат було продано мiжнароднiй металургiйнiй корпорацiСЧ ArcelorMittal.
Не менш важливим для УкраСЧни СФ паливно-енергетичний комплекс (ПЕК). УкраСЧна СФ найважливiшим транзитним вузлом поставок газу та нафти з РосiСЧ i Казахстану в краСЧни РДвропи. Географiчне розташування УкраСЧни дозволяСФ задiяти рiзнi джерела постачання нафти незалежними шляхами з Азербайджану, Казахстану, Туркменiстану, краСЧн Близького та Середнього Сходу. УкраСЧна в своСФму розпорядженнi маСФ умови та засоби для створення могутнiх мiжнародних корпорацiй.
На сьогоднiшнiй день на наш погляд наша краСЧна неповнiстю готова до глобальноСЧ iнтеграцiСЧ i мiжнародноСЧ конкуренцiСЧ. Але держава з таким потенцiалом не може залишатися iзольованою.. Тому СЧСЧ прiоритетним завданням маСФ стати наближення вiтчизняноСЧ економiки до рiвня провiдних краСЧн свiту шляхом активiзацiСЧ iнновацiйного процесу, пiдвищення стимулiв до працi, покращення iнвестицiйного клiмату, адаптацiСЧ законодавства до сучасних умов господарювання, всебiчну пiдтримку пiдприСФмництва.
Оптимальний розвиток зовнiшньоекономiчних звязкiв ТСрунтуСФться, передусiм, на принципових змiнах у структурi нацiональноСЧ економiки УкраСЧни. Тому важливим стаСФ питання реформування зовнiшньоекономiчного сектора УкраСЧни, iнтеграцiСЧ СЧСЧ господарськоСЧ системи у мiжнародну економiку, створення розгалуженоСЧ iнфраструктури, яка б забезпечувала швидку реалiзацiю ринкових перетворень, перш за все у зовнiшньому секторi економiки. Вiд трансформацiСЧ зовнiшнього сектора економiки УкраСЧни залежать подальший економiчний розвиток краСЧни, ефективнiсть i результативнiсть пiдприСФмницькоСЧ дiяльностi, мiiе УкраСЧни в системi свiтового господарства. Якщо УкраСЧна хоче стати повноцiнним субСФктом глобальноСЧ економiчноСЧ дiяльностi, брати участь не лише на ринках виробiв чорноСЧ металургiСЧ або простих хiмiчних виробiв, вона маСФ створювати власнi транснацiональнi структури.