ГiгiСФнiчнi властивостi грунту
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
орядкували. Самими зараженими бувають затiненi дiлянки дворiв, оскiльки яйця гельмiнтiв гинуть вiд висихання i iнсоляцiСЧ.
Для профiлактики гельмiнтозiв необхiдно мати обладнанi туалети, не допускати забруднення дворiв фекалiями, використовувати останнi для удобрення городiв i садiв (тiльки пiсля попереднього знешкодження компостування).
В грунтi мешкають також гризуни, що заражають збудниками _езiй_iй_них_ захворювань, знаходяться личинки паразитичних комах: мух, москiтiв, _езiй_ i iнших переносникiв iнфекцiйних хвороб. Боротьба з ними маСФ важливе гiгiСФнiчне значення.
3. Самоочищення ТСрунту
Грунт постiйно забруднюСФться органiчними речовинами i залишками рослинних i тваринних органiзмiв. Найбiльший гiгiСФнiчний iнтерес представляСФ здатнiсть грунту звiльнятися вiд речовин, що потрапили в нього, в яких можливо наявнiсть патогенних мiкроорганiзмiв. Грунт може перетворювати органiчнi речовини, небезпечнi в епiдемiологiчному вiдношеннi, в неорганiчнi сполуки мiнеральнi солi i гази. Цей складний процес називаСФться самоочищенням. Вiн починаСФться з того, что органiчнi речовини разом з бактерiями i яйцями геогельмiнтiв частково затримуються, фiльтруючись через грунт. Пiд впливом бiохiмiчних, мiкробних i iнших процесiв нечистоти, проходячи через грунт, знешкоджуються, втрачають поганiй запах, отруйнiсть i iншi властивостi, зазнаючи радикальнi змiни в хiмiчному складi. Вуглеводна частина покидькiв окислюСФться в грунту до вуглекислоти i води; жири розпадаються на глiцерин та жирнi кислоти, що окислюються потiм також до вуглекислоти та води; бiлки розщеплюються на амiнокислоти, з яких видiляСФться азот у формi амiаку, який утворюСФ з кислотами грунту солi i далi окислюСФться в азотну кислоту. ВiдбуваСФться так звана нитрiфiкацiя, тобто утворення селiтри. Розкладання азотних i _езiй_iй_них_ органiчних речовин в грунтi складаСФ процес мiнералiзацiСЧ.
Розкладання i мiнералiзацiя органiчних речовин вiдбуваСФться при дiяльнiй участi мiкроорганiзмiв грунту, причому цей процес може протiкати аеробно при великiй кiлькостi кисню повiтря, необхiдного для життя бактерiй аеробiв, i анаеробнобез кисню, за допомогою гнильних бактерiй. В першому випадку органiчнi речовини розпадаються i окислюються без видiлення смердючих газiв. Мiнералiзацiя кiнцевих продуктiв розпаду _езiй_iй_них бiлкових речовин здiйснюСФться за участю бактерiй. В iншому випадку (анаеробний процес) розпад органiчних речовин вiдбуваСФться пiд впливом гнильних бактерiй i супроводиться видiленням смердючих газiв: амiаку, сiрководня, метану i _ез.
В гiгiСФнiчному вiдношеннi переважний процес аеробного розкладання органiчних речовин, при якому не утворюються смердючi гази, що псують повiтря i воду. Для цього необхiдно, щоб грунт не переповнювався нечистотами до меж, перешкоджаючих достатньому доступу кисню, необхiдного, як вже указувалося, для окислювальних процесiв i пiдтримки життя бактерiй аеробiв.
При дотриманнi встановлених санiтарних правил грунт може використовуватися для очищення i знешкодження господарсько-фекальних мас, що i здiйснюСФться з успiхом на землеробських полях.
4. Хiмiчне i радiоактивне забруднення грунту
Мiнеральнi добрива, що вносяться в грунт для пiдвищення врожайностi, мiстять переважно азот, фосфор i калiй. Велике розповсюдження отримали азотнi добрива на городах, де вирощуються овочевi i баштаннi культури. При помiрних дозах вони не представляють небезпеки, при надмiрному ж вмiстi в грунтi нiтратiв i нiтриту вони нагромаджуються в рослинах, погiршують смак харчових продуктiв i можуть зробити шкiдливий вплив на здоровя споживачiв.
Радiоактивнiсть грунту обумовлена СЧСЧ геологiчною будовою i в гiрських породах буваСФ дещо бiльшою, роблячи вiдповiдний вплив i на пiдземнi води, що не вiдображаСФться iстотно на природному радiоактивному фонi навколишнього середовища. При забрудненнi грунту промисловими радiоактивними покидьками, радiоактивними iзотопами, що поступають з iнших джерел, можливо значне пiдвищення радiоактивного фону. В цьому випадку радiоактивне забруднення грунту передаСФться, як указувалося вище, далi по так званому харчовому ланцюжку через рiзнi ланки бiосфери i харчовi продукти людинi. Найбiльшу небезпеку представляють _езiй_iй -90 i _езiй-137, якi, потрапляючи в органiзм корiв, видiляються потiм з молоком.
Ландшафтний чинник:
Певне значення для гiгiСФни маСФ так званий ландшафтний чинник, або особливостi навколишньоСЧ природи, дiючi на органiзм через центральну нервову систему i зухвалi позитивнi або негативнi емоцiСЧ. Характер грунтового покриву, рельСФф мiiевостi, особливостi флори грають в цьому вiдношеннi iстотну роль. Живописна перетнута мiiевiсть бiля моря, озера або рiчки, багата рiзноманiтною флорою, зелений або снiжний ландшафт, природно, iнакше впливатимуть на настрiй, нiж одноманiтна пiщана рiвнина з мiзерною рослиннiстю, викликаючи не тiльки субСФктивнi переживання, але i вiдображаючись на фiзiологiчних процесах в органiзмi i працездатностi. Проте необхiдно враховувати звичку людини до характерних особливостей тiСФСЧ або iншоСЧ мiiевостi, обумовлену багатьма роками життя.
Список лiтератури
1. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена. - К.: Вища школа, 1983. - 320с.
2. Гигиена детей й подростков / Под ред. Г.Н. Сердкжовской. - М.: Медицина, 1989. - 320с.
3. Загальна гiгiСФна: Посiбник до практичних занять / За ред. 1.1. Даценко. - Льв