Герцогство Варшавське та Королівство Польське в загальноєвропейських політичних відносинах
Информация - История
Другие материалы по предмету История
ро Росію, яка після поразки того ж Наполеона включила до складу своєї території землі, що входили колись до складу Герцогства Варшавського і утворила нове Королівство Польське.
Як завжди ведеться, на початку два державотворці проявляли хист до великих перетворень на території ново підкорених земель, але потім ситуація змінилася. Наполеон зробив з Герцогства Варшавського залежну від Франції маріонеткову державу і призначення Герцогства можна було порівняти з розмінною монетою в дипломатичних переговорах європейських держав.
Епіграма того часу так характеризувала положення нової залежної від Франції держави: „ Князівство Варшавське, монета Прусська, армія польська, король саксонський, кодекс французький.
Уряд Росії, використовуючи зникнення Польщі як незалежної окремої держави, намагалося утвердити своє лідируюче становище в цьому регіоні. З цією метою Імператор Олександр І навіть прийняв Конституцію.
Відбулася нечувана річ: Росія, по суті, прийняттям цієї Конституції санкціонувала створення в межах своєї державності ще одне конституційне утворення, хай і обумовлене словами про традиції Російської імперії.
Проблемою тогочасної Польщі зацікавилися європейські країни, тим більше, що Австрія і Пруссія вже були наділені певними польськими територіями після поділів Речі Посполитої.
Отже, можна сказати, що тогочасна польська територія стала одним з головних обєктів міжнародної зовнішньої політики європейських країн. А участь польського народу, що і в такому становищі продовжував боротися за національну ідею та плекати надії на майбутню державну незалежність Польщі, ставало гіршим і нестерпним. Тому частими були прояви національно визвольного руху, який приніс слабкі зміни у життя польського населення.
Список використаної літератури
- Дьяков В., Миллер И. Революционное движение в русской армии и восстание 1863 г. М., 1964
- Зайцев В. Социально сословный состав учасников восстания 1863 г. (Опыт статистического анализа). М., 1973
- История дипломатии. М., 1959. Т. 1
- История Польши. М., 1956. Т. 2
- Історія південних та західних словян. К., 1987
- Костюшко И. Крестьянская реформа 1864 г. в Царстве Польском. М., 1962
- Краткая история Польши. С древнейших времён до наших дней. М., 1993
- Миллер А. Очерк польской истории (Х в. 1918 г) // Преподавание истории в школе. 1990. - № 1. С. 31 47
- Миллер И. Исследования по истории народов Центральной и Восточной Европы ХІХ в. М, 1980
- Новая история 1640 1870. М., 1986
- Обушенкова Л. Королевство Польское в 1815 1830 гг. Экономическое и социальное развитие. М., 1979
- Очерки революционных связей народов России и Польши: 1815 1917 гг. М., 1976
- Польша на путях развития и утверждения капитализма: Конец ХVІІІ 60-е гг. ХІХ в. М., 1984
- Пухлов Н. Польское рабочее движение (1890 1904 гг.). М., 1977
- Ревуненков В. Польское восстание 1863 г. и европейская дипломатия. Л., 1957
- Романовы. Исторические портреты: Книга вторая. Екатерина ІІ Николай ІІ. М., 1997
- Рутковский Я. Экономическая история Польши. М., 1953
- Рыжов К. Все монархи мира. Западная Европа. М. 1999
- Смирнов А. Революционные связи народов России и Польши: 30 60 гг. ХІХ ст. М., 1962
- Социальная структура общества в ХІХ в. Страны Центральной и Юго Восточной Европы. М., 1982
- Фалькович С. Идейно политическая борьба в польском освободительном движении 50 60 х гг. ХІХ в. М., 1966
- Федосова Т. Польские революционные организации в Москве. 60 е гг. ХІХ в. М., 1974