Геологія України
Информация - Геодезия и Геология
Другие материалы по предмету Геодезия и Геология
µ бомбардування), а також обґрунтовано короткочасність багатьох подій (структурно-геологічні перебудови, тектонічні фази), К. перестав трактуватися як щось антинаукове і реакційне, став узгоджуватися з уявленнями про поступовий еволюційний розвиток. Навіть більше, зявилися положення про те, що саме катастрофи прискорюють або зумовлюють еволюцію.
Квантова парадигма геології за сформульованими нею постулатами, Земля отримує енергію ззовні порціями порядку 1030-1031 Дж за короткі інтервали часу, що дорівнюють 1-5 млн років. Енергетичні кванти виникають під час проходження Сонячною системою струмінних потоків Галактики й супроводжуються падінням на Землю великих метеоритів і комет, можливо близького проходження зірок, які змінюють орбіту Сонця та її планет, їх ротаційний режим. Періодичність, або навіть ритмічність, отримання квантів енергії відповідає характеру проходження Сонячною системою струмінних галактичних потоків. Основним або найбільш обґрунтованим підтвердженням К. п. г. можуть бути дані про структурно-геологічні перебудови, що відбуваються на Землі через 75-80 млн років, а також бомбардування її великими космічними тілами з періодичністю у 26 млн років. Положення К. п. г. найбільш повно формулювалися О. М. Павловим; вони не лише обговорюються в науці, але й наводяться у навчальній літературі (Общая и полевая геологія, 1991).
Кембрій, кембрійська система, к. період виокремлений А. Седжвіком (1835) у Північному Уельсі, за давнім найменуванням якого (Камбрія) його й названо. Головною подією К. стала поява кістякової фауни (археоціати, трилобіти), за знахідками якої й проводиться його нижня межа. Тривалість К. близько 70 млн років, нижня вікова межа зазвичай приймається в 570 млн років. Це перша знизу система палеозою, що поділяється на три відділи. Загальноприйнятого поділу його на яруси немає. К. п. характеризується існуванням великих морських басейнів на площах сучасних материків, першого значного накопичення солей (Сибір, Близький Схід), проявом салаїрського орогенезу в другій половині періоду.
Кіммерійський геотектонічний цикл (від Кіммерійських гір у Криму) сукупність процесів та інтервал часу, виявлені геосинклінальними прогинаннями в ранньому мезозої та формуванням гірсько-складчастих споруджень у пізній юрі-ранній крейді. Сформовані кіммеріди називають іноді ранніми альпідами або середніми мезозоїдами. Хоча вперше прояв К. г. ц. було встановлено для Криму, найбільш виразним він був на північному сході Азії (Верхоянсько-Чукотська область), у Кордільєрах (невадіди Північної Америки); К. орогенез у Південно-Східній Азії названо яньшанським.
Космічне бомбардування Землі історико-геологічне явище, а також напрям досліджень, що активно почало вивчатися останніми десятиліттями. Аналіз віку імпактних структур дозволяє припускати чіткий ритм у падінні на планету великих метеоритів, який повторюється через 26 млн років. На вікових рівнях 132, 392, 652, 1672, 300+5, 350+5 млн років та ін. доведено падіння трьох-пяти великих космічних тіл, що збігається зі змінами тектонічних режимів, часом прояву добре відомих і вивчених тектонічних фаз. К .6. 3. є однією з головних причин вимирань в органіч^ ному світі, у тому числі таких великих, що відомі на стику палеозою й мезозою, мезозою й кайнозою.
Крейда, крейдяна система, К. період (за значним поширенням у верхній його частині порід писальної крейди) остання, або третя знизу, система мезозою, виділена Омаліусом дАллуа (1822) у Паризькому басейні. Поділяється на два відділи, що містять по шість ярусів; існує тенденція тричленного поділу системи, хоча прийнятних пропозицій поки що немає. Тривалість К. 72 млн років (138-66). Характеризується високою тектонічною рухливістю; упродовж К. п. виявлено австрійську, середземноморську й ларамійську фази складчастості. Це час завершення кіммерійського орогенезу й початку альпійських геосинклінальних прогинань. Для другої половини періоду характерна найбільша у фанерозої трансгресія, що наприкінці його змінилася регресією. К. п. відомий як час формування товщ писальної крейди, різкого зростання флішенакопичення, активного вугленакопичення в першій половині періоду, у тому числі формування найбільшого у світі за запасами Ленського басейну. У Тихоокеанському поясі розвивається активний орогенний магматизм, статистичний максимум якого становить 100 млн років. Після цієї події настав час панування покритонасінних. З безхребетних особливого розквіту досягли амоніти й белемніти; з-поміж хребетних запанували гігантські рептилії. До кінця К. п. більшість рептилій, амонітів, усі белемніти й ряд інших груп вимерли.