Географічна культура
Информация - География
Другие материалы по предмету География
?ї освіти полягає в гуманістичному характері розвязуваних їм завдань: посилення культуротрансляціонних функцій; "окультурення" його змісту; формування географічної культури випускника і вчителя; культивування здорового способу життя, знань раціонального природокористування та охорони природи, умінь і навичок у школярів; розвиток географічного мислення; продуктивне і творчий розвиток особистості випускника. Ці спільні завдання конкретизуються у ряді практікооріентованих питань, які вчителю необхідно вирішувати кожен день: що розуміти під географічної культурою школяра, які цілі географо-культурної освіти; яка роль і суть "окультуреного змісту"; як його реалізувати в процесі навчання географії; які умови формування геоекологічного свідомості і світогляду; в чому специфіка форм і методів формування у школярів ціннісного, діяльнісного та творчого потенціалу географічної культури?
Ми використовуємо культурологічний підхід (як загальнонаукової метод пізнання), який дає змогу розглядати шкільне географічна освіта як феномен культури, а формування культури випускника і вчителя як його кінцеву мету. Грунтуючись на цьому підході, можна розробляти модель структури культурологічного змісту шкільної географії, як системи змістовних взаємоповязаних компонентів. У структурі моделі виділені три складові: ціннісна - система цінностей, які формуються у шкільному географічному освіту, - географічна оболонка, природа, людина, наука, знання; способи діяльності з освоєння географічної культури; творча діяльність школяра як складова географічної культури.
Виходячи з культурологічної методології, пропонується модернізувати шкільний курс географії, в якому системоутворюючої метою є формування особистості, яка вміє будувати особистісні ціннісні відносини до навколишнього природного середовища, розвивати творчі здібності, вирішувати наукові та життєві проблеми. У результаті вивчення курсу учень повинен розвинути географічне і екологічне творче мислення, навчитися співвідносити свою творчою діяльність із законами природи, соціально-економічними та техногенними процесами, зберігати, примножувати і розвивати природу для майбутніх поколінь людей та цивілізації.
З позиції культурологічного підходу функції географічної освіти можуть бути переорієнтовані:
З передачі знань на трансляцію культури, екопринципів гуманізму, екології і т.д.;
З розвитку "знаннєвого" культури на розвиток особистості (як мети та результату географічної освіти) - її індивідуальності, системи цінностей, географічного мислення, досвіду творчої діяльності, її самоактуалізації, самореалізації, саморозвитку.
Географічне освіта повинна працювати на розвиток цінностей, творчих здібностей і вмінь, що дозволяють випускнику формувати географічну компетентність. Основоположними ознаками географічної освіченості, компетентності та географічної культури випускника середньої школи є наступні:
Усвідомлення просторово-часового єдності та взаємозвязку розвитку в географічної реальності природних, соціально-економічних, техногенних процесів, обєктів і явищ;
Вміле застосування знань, умінь і навичок в реальній діяльності, у тому числі в природокористуванні з урахуванням господарської доцільності та екологічних вимог;
Вміння самостійно розрізняти і оцінювати рівень безпеки або небезпеки навколишнього середовища для вироблення власної ціннісно-поведінкової лінії в сфері життєдіяльності.
Учень і вчитель на високому рівні внутрішньо детермінованої активності і свідомості не тільки здійснюють освоєння знань географії, але й стають обєктами географічної культури. На основі культуровідповідності підходу ми пропонуємо реконструювати географічна освіта з метою: підвищення його культуроємності, особистісно-смислового заохочення школярів до географії (Специфіка географії - її природно-громадська сутність. Географія інтегрує природні, громадські та технічні елементи наукового знання. Сучасна географія вивчає просторово-часові взаємозвязки та взаємодії у географічній дійсності, що представляє собою цілісну систему "людина - природа - господарство - навколишнє середовище"); розвитку географічного мислення і гуманістичних позицій школяра; формування культурних, ціннісних смислів природи і природоохоронної діяльності.
Такий підхід дозволяє розробити зміст географічної освіти в єдності наступних складових: географічною картини світу; ціннісного та діяльнісного компонентів; особистісно-творчої основи географічної культури.
Спробуємо коротко охарактеризувати концепцію трансформації змісту географічної освіти на основі культуровідповідності. Перш за все, визначимо його кінцеву мету - формування географічної культури особистості випускника. Така мета вимагає модернізації змісту, технології формування географічної культури та визначення його розвиваючого потенціалу. Географічну культуру ми розуміємо як сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством у процесі історичного розвитку. При поясненні поняття "географічна культура" необхідно взяти за основу підрозділ загально географічних знань і вмінь на дві великі групи:
Знання та вміння, у формуванні яких бере участь географія поряд з іншими шкільними предметами;
Знання та вміння, що становлять специфіку самої географії та визначальні її "персональний" внесок у загальну культуру підростаючого покоління.
Роз