Географічна культура
Информация - География
Другие материалы по предмету География
роду, щоб забезпечити всім необхідним не тільки своє життя, а й життя своїх нащадків ".
Сьогоднішнє людство є продуктом своїх вчорашніх дій по використанню, пристосуванню і зміни природи Землі спочатку в інтересах свого виживання, а потім і розвитку. І сьогодні люди в усьому світі продовжують задаватися одвічним питанням: "Як облаштувати свій земний Будинок для себе та майбутніх поколінь?"
Таким чином, роль географії в підготовці учнів до життя, до поведінки в природі, суспільстві, державі величезна, і тому значення географічних знань і географічної культури як складової частини загальної культури людини, основи яких закладаються в школі, у вирішенні цього питання важко переоцінити.
Культура - це вищий прояв людської освіченості та професійної компетентності. Ось чому за образним висловом Іллі Еренбурга, "культура завжди наступала і настає не на інші країни, а на неуцтво, грубість, на людську розєднаність".
Географічна культура включає чотири основні компоненти:
I. Географічну картину світу;
II. Географічне мислення;
III. Методи географії;
IV. Мова географії.
Перспективи проектування культурологічної географічної освіти
Культурологічний підхід в освіті передбачає виховання освіченої, культурної особистості, що володіє основними елементами політичної, художньо-естетичної, фізичної культури, культури праці, відпочинку, поведінки, мови, сімейних відносин і т.п. Фундаментом загальної культури служить весь зміст освіти - комплекс знань, ідей, ціннісних уявлень, способів пізнання, мислення, практичної діяльності, без оволодіння якими неможливо взаємовідношення і взаємодія людей, гармонія людини і суспільства, людини і природи.
У цій системі певний і сталий місце займає комплекс знань наук про Землю, який представлений навчальним предметом "Географія". Географія в школі - один з навчальних предметів, який має на меті дати учням загальноосвітньої школи систематичні знання основ фізичної та економічної географії, цілісне уявлення про сучасний світ, про місце Росії в цьому світі, а також розвинути у школярів пізнавальний інтерес до інших народів і країнах. Специфіка географії - її природно-громадська сутність. Географія інтегрує природні, громадські та технічні елементи наукового знання. Сучасна географія вивчає просторово-часові взаємозвязки та взаємодії у географічній дійсності, що представляє собою цілісну систему "людина - природа - господарство - навколишнє середовище".
Географічна освіта основа становлення географічної культури.
Формування географічної культури людини - це спосіб гармонізації відносин між суспільством і природою, спрямований на збереження нашої планети, на свідому соціально-економічну діяльність суспільства, на розуміння буття трьох самоцінною почав: Природи, Людини, Суспільства.
Цілі шкільної географічної освіти - поворот наукових знань до потреб людини до практичного їх застосування - основа формування географічної культури в суспільстві, вміння грамотно орієнтуватися в природі і суспільстві.
Герберт Гросс у своїй книзі "Географія світу" писав: "Географія вивчає взаємини між людством і його природним оточенням. Чи не з тих пір, як на Землі зявилися перші люди, людина почала використовувати природу, щоб забезпечити всім необхідним не тільки своє життя, а й життя своїх нащадків.
Сьогоднішнє людство є продуктом своїх вчорашніх дій по використанню, пристосуванню і зміни природи Землі спочатку в інтересах свого виживання, а потім і розвитку. І сьогодні люди в усьому світі продовжують задаватися одвічним питанням: "Як облаштувати свій земний будинок для себе та майбутніх поколінь?"
Таким чином, роль географії в підготовці учнів до життя, до поведінки в природі, суспільстві, державі величезна, і тому значення географічних знань і географічної культури як складової частини загальної культури людини, основи яких закладаються в школі, у вирішенні цього питання важко переоцінити.
У той же час у системі географічної освіти проглядається суперечність між змістовним потенціалом науки географії, загальноосвітніми та методичними можливостями шкільного курсу географії та рівнем його освоєння в рамках навчального процесу. Іншими словами, намітився концептуальний розрив між географічної культурою та умовами освоєння духовного, ціннісного, екологічного, соціально-економічного і творчого її багатства. Ця невідповідність повязано з орієнтацією на технократичну модель географічної освіти. Ця модель у ХХ ст. зумовила активізацію екологічних і духовно-моральних проблем сучасної цивілізації; в ній зберігається колишня мета - освоєння географічних знань, так само як і орієнтація на традиційні принципи функціонування - що підтримують характер, предметна сутність, репродуктивне відтворення знань, крайня соціалізація в збиток розвитку та самореалізації особистості, творчої, природоохоронної та інженерно-господарської діяльності.
В даний час методика навчання географії розвивається в гуманістичній, культуровідповідності парадигмі і передбачає "інтеграцію особистості в систему світової та національної культури" (Закон РФ "Про освіту"). Сьогодні шкільне географічна освіта формується в єдності природничонаукової і гуманітарної картини світу і гармонійно вбудовується в макросистему знань про Землю, людину, природу, суспільстві і культурі. Розвиваючий потенціал шкільної географічн?/p>