Генерал-фельдмаршал князь Григорій Потьомкін-Таврійський
Информация - История
Другие материалы по предмету История
/p>
Усі російські кораблі, що брали участь у цьому бою, були побудовані на Миколаївській суднобудівній верфі!
Сьогодні вже майже неможливо перелічити всі бойові кораблі та судна різноманітних типів і призначень, які зійшли із стапелів Миколаївських суднобудівних заводів. Але назвати хоча б деякі з них, найбільш відомі, треба. Це перший флагманський 90-гарматний фрегат парусного Російського флоту Святой Павел; легендарний броненосець Князь Потёмкин-Таврический; крейсери Чорноморського флоту перших радянських часів Червона Україна і Красный Кавказ, які покрили себе славою у роки Великої Вітчизняної війни; це найбільші у світі китобійні бази Советская Украина, Советская Россия; океанські рудовози і нафто рудовози Зоя Космодемянская, Микола Бажан, Борис Бутома; супертраулери типу Московская Олимпиада, унікальне науково-дослідне судно Академик Сергей Королёв. Ціла серія неперевершених по своїй бойовій могутності і технічному оснащенню сучасних бойових кораблів необмеженого району плавання, побудованих у останні радянські часи, таких як, крейсер Слава, вертольотоносні і авіаносці крейсери Москва, Київ, Минск, Новороссийск та інші.
Потьомкінські села
Під час першої подорожі Катерини II в 1787 р. до Криму князь Г. О. Потьомкін (17391791), бажаючи показати цариці процвітання нового, нещодавно приєднаного до Росії краю, наказав спорудити на дніпровських берегах декоративні села, палаци, фортеці, які мали цілком справжній вигляд. Потьомкін насаджував Парки, які гинули через кілька Днів після проїзду Катерини, одягав селян, що були зігнані для зустрічі цариці, у святкове вбрання і т. п. Усі ці дії спритного царедворця були викриті в мемуарах багатьох його сучасників.
У переносному значенні окозамилювання.
Якщо життя цієї людини було раптовим і незбагненним злетом до слави, то смерть і передуюча їй опала здалися сучасникам таким же незбагненним падінням. Великолепный князь Тавриды, князь Григорій Потьомкін, за словами Державіна, пал с высот и почестей посеред степу, між Яссами та Миколаєвом. Просто ліг на землю і помер, за офіційною версією від перемежающейся лихорадки. Катерина II державною і жіночою волею підштовхнула генерал-губернатора Новоросії, творця Чорноморського флоту, засновника Миколаєва та Херсона, до прірви. А причиною цього вчинку імператриці став грецький проект князя Тавриди, істинна суть якого й понині покрита надійною завісою таємниці.
Генеральна ідея
На сьогодні про Потьомкіна багато що відомо, але не головне. Залишається таємницею за сімома замками генеральна ідея, якій він підпорядкував своє життя. Властолюбством і насолодами ця генеральна ідея аж ніяк не вичерпується. Від людини, котру скупа на компліменти імператриця Катерина вважала великою і геніальною, у спогадах сучасників і нащадків залишилися одні лише дивацтва: діамантові гудзики на камзолі, капелюх, до того обтяжений дорогоцінностями, що за Потьомкіним його носив адютант, незрозумілі напади меланхолії, напівдитяча любов до розкоші...
Однак було й інше: Хотин, Фокшани, Ларга, Кагул і Цибри, де Потьомкін воював із турками і брав у полон турецькі судна, потім план оволодіння Кримом, котрий князь перетворив на дійсність, генерал-губернаторство в Новоросії, спорудження міст у безлюдному степу і, звісно ж, грецький проект.
Проект цей полягав у тому, щоб, заволодівши Кримом і Північним Причорноморям, знищити Туреччину і покласти корону відродженої Візантії на голову одного з онуків Катерини цесаревича Костянтина. Імя для онука Катерина вибирала, памятаючи про візантійські плани Потьомкіна, а сам князь, геть несподівано для імператриці, вибрав для майбутньої відродженої Візантії столицю. І не КонстантинопольСтамбул, а Миколаїв, заснований ним на землі древньої Ольвії.
Любов Потьомкіна до заснованого ним Миколаєва залишилася для сучасників одним із дивацтв князя. Так, заснував посеред степу місто, так, хотів бути в ньому похованим, а заснований ним же Херсон терпіти не міг і називав труною. Чому ж Миколаїв? Чому в останній своїй подорожі чудовий князь Тавриди прагнув добратися саме до цього міста? Що було особливого й дорогого для князя в цьому звичайному для Півдня Російської імперії місті-верфі? Плани Потьомкіна щодо Миколаєва так і залишилися таємницею, але деяке світло на них проливає історія любові князя до прекрасної грекині, Софії Вітт-Потоцької, майбутньої господині уманського парку.
Примха Софії
Знаете ли вы историю Николаева? писав 1818 року Микола Левицький. Он построен по повелению Князя Потемкина, скажете вы, и вы ошиблись. Главной причиною тому, что родился и возрос, возрос и распустился сей цветок среди одичалой природы, женщина прелестная с прекраснейшей еще душою, с чувствительным сердцем, с тонким умом, словом, женщина-Гений умела привлечь сердце Гения-героя. Одно ея слово, и на диких берегах Ингула явился город, на месте бедных рыбачьих хижин огромные палаты Спасск и Богоявленск; одно ея слово, и волшебная рука искусства одела нагия скалы и песчаные холмы скромными рощицами и великолепными садами...
Микола Левицький мав на увазі Софію Вітт, грекиню за походженням, чоловік якої за протекцією Потьомкіна став комендантом Херсона. Подружжя Віттів зявилося в Російській імперії на запрошення