Гендерні стереотипи як суспільне явище

Курсовой проект - Социология

Другие курсовые по предмету Социология

?носяться до вікової категорії 25-35 років, оскільки дана категорія має сформований світогляд та певний досвід у різних галузях суспільного життя;

  • респонденти відносяться до протилежних статей, оскільки нам потрібне різнобічне висвітлення ситуації, врахування думок представників обох статей;
  • для кращого розуміння ситуації для обєктивнішого висвітлення інформації ми вважаємо доцільним опитати експерта з гендерних питань.
  • Метод опису первинних даних: щільний опис

    Характер наукового опису, який ми очікуємо в кінцевій меті: інтерпретація.

     

    3.2 Дослідження прояву гендерних стереотипів в реальних умовах життя суспільства

     

    З метою виявлення впливу гендерних стереотипів на повсякденне життя людини ми провели якісне соціологічне дослідження глибинне інтервю з пересічними мешканцями Львова та з експертом з гендерних питань. Респондентів для дослідження ми обирали, керуючись статевою ознакою (щоб результати дослідження рівномірно репрезентували погляди представників обох статей) та віком (для дослідження ми обирали респондентів віком 25-35 років, оскільки нам потрібні люди з уже сформованими уявленнями про усталені образи чоловіків та жінок і їхні ролі в суспільному житті, сформованим світоглядом та які мають певний досвід, однак ми не вважали за потрібне опитувати людей старшого та пенсійного віку, оскільки, на нашу думку, в них більш патріархальні та традиційні уявлення щодо даної теми). Використовувався біографічний метод, який мав би дати нам уявлення про субєктивне бачення подій, що відбувалися в житті особистості та її розуміння переживань, відчуттів, досвіду, повязаних із цим (див. Додаток 2-3)

    Проаналізувавши отримані дані, можна зробити наступні висновки:

    • в суспільстві сьогодні існують як патріархальні гендерні стереотипи, які, в першу чергу, проявляються в сімейній сфері, так і більш демократичні. При чому, перші характерні в основному для чоловічої статі, оскільки опитаний нами чоловік вважає, що: Жінка має сидіти вдома, мити, прати, прибирати, дітей дивитися, за нею вся хата. А чоловік заробляє гроші, забезпечує основні соціальні потреби сімї, приносить гроші. Він має працювати, шоб сімя ні в чому не нуждалася (інтервю №1, рядки 18-20). Натомість респондент жіночої статі висловив протилежні погляди, вважаючи, що В першу чергу, в українській сімї головою сімї має бути той, хто заробляє гроші. Звичайно, чоловікам завжди хочеться, щоб їхнє було зверху,, тому навіть в більшості сімей, де чоловік практично ніхто, він намагається будь-якими методам добитися свого, часто методами не зовсім гуманними. Але я вважаю, що має бути рівність. (інтервю №2, рядки 14-18). Експерт висловив підтримку рівноправю, оскільки Ролі повинні бути рівними. І найголовніше і чоловік, і жінка мають право на вибір ролі, яка їм більш притаманна, а не навязана суспільною думкою. НЕ всі чоловіки можуть заробляти гроші і не всі жінки готувати. (інтервю №3, рядки 7-9)
    • проаналізувавши погляди респондентів щодо жінки на керівних посадах, можемо зробити висновки, що їхнє ставлення є позитивним, хоча певні стереотипи стосовно її ефективної роботи існують: …ну, наприклад, в політиці, як керівник країни, їм не вистачає жорсткості характеру. (.) Хоча є приємні виключення Маргарет Тетчер, та й наша Велика Вітчизняна Вона під неї косить...(усміхається). Нє, ну є, звичайно, стереотип на рахунок жінки-керівника, але він сам себе нівелює (інтервю №1, рядки 32-36). Подібної думки притримується пані Віолетта, яка вважає, що найкраще жінкам працювати в колективах, де (…) є відсутньою необхідність швидко і чітко діяти, а більший наголос ставиться на саморозвиток особистостей. Наприклад, садочки, школи, рекламні агентства, але ні в якому разі не армія і не великі корпорації. (інтервю №2, рядки 25-28).
    • В ході дослідження було виявлено, що в суспільній думці є розбіжності стосовно того, що ЗМІ мають великий вплив на поширення та затвердження в свідомості людей гендерних стереотипів. Наприклад, респондент №1 вважає, що нас тими стереотипами годують (інтервю №1, рядок 36) та що ЗМІ несуть нам не нашу культуру, а їхню, закордонну, і ми вже підстроюємся під ті навязані моделі. Я це бачу кожен день і засвоюю. (інтервю №1, рядки 49-50). На противагу цьому респондент №2 заперечує, що ЗМІ не самі по собі творять і примушують людей приймати певні стереотипи, в своїй діяльності в більшій мірі вони використовують ті стереотипи, які вже утворилися, для того, щоб матеріал, який подається, був більш зрозумілий. Звичайно, інколи може відбуватися творення нових стереотипів, але на основі тих, що вже склалися. (.) Або, швидше, це є актуалізація певних характеристик цього стереотипу. Наприклад, коли ми пишемо про українську жінку - наголос падає, в першу чергу, на позитивні якості вихователька дітей, берегиня домашнього вогнища,, бо саме такі погляди є усталеними в українському суспільстві. (інтервю №2, рядки 29-390.)
    • стосовно проблеми гендерної нерівності в Україні, то тут думки респондентів майже співпали: представник чоловічої статі стверджував, що такої проблеми в нашій країні немає (Нема в нас такої проблеми. Якщо в нас жінки шпали на рейки таскають, асфальт кладуть, то про яку нерівність може йти мова? Може, оплата праці в них нижча, ніж в нас, але і то теж не завжди, а залежно від роботи - інтервю №1, рядки 51-53), натомість жінки дотримуються дещо