Гендерні стереотипи як суспільне явище
Курсовой проект - Социология
Другие курсовые по предмету Социология
жінка є насамперед дружиною й матірю, що повинна допомагати чоловіку, нерідко зневажаючи власні прагнення до самореалізації та професійного успіху, відмовляючись від карєрних можливостей. Такі уявлення притаманні і чоловікам, і жінкам, засвідчуючи готовність поступатися і місцем на ринку праці, і місцем на щаблі карєри. Підтвердженням цього є результати опитувань. Загалом не можна сказати, що робота жінок поза домом не схвалюється, навпаки, мало хто заперечує проти участі жінок у забезпеченні сімейного добробуту. Переважна більшість українських громадян (75%) згідна з тим, що обоє і чоловік, і дружина повинні робити внесок у сімейний дохід. Ніякої відмінності між думками чоловіків та жінок не існує.
Очікування від дружини щодо її внеску до сімейного доходу в українському суспільстві не найбільше у світі. Як не дивно, але всупереч стереотипному, запозиченому з мильних опер, уявленню про латиноамериканських жінок, саме від них найбільшою мірою очікується виконання ролі співгодувальниці сімї. Так вважають 92% опитаних латиноамериканців. Незначно їм поступаються мешканці Африки та Східної Європи 85%, найменшою мірою участь у позасімейній трудовій діяльності очікується від жінок Азії.
Проте ставлення до жінок як до як до рівних за правами і можливостями учасниць на ринку праці є далеко неоднозначним. Гендерні стереотипи дуже швидко виявляють себе в період кризи та безробіття, знаходячи виправдання і підтримку серед громадян. Так, на запитання Чи згодні ви з тим, що якщо не вистачає робочих місць, чоловіки повинні мати більше прав на одержання роботи, ніж жінки? загалом 35% українців дали позитивну відповідь. Як і слід було очікувати, чоловіки значно рідше заперечують проти того, щоб мати більше прав на працевлаштування, серед них 44% згодні з тим, щоб мати переваги у працевлаштуванні, і їхні очікування недаремні, оскільки 28% жінок також згодна визнавати за чоловіком першочергові права на працевлаштування. Такі погляди можна зрозуміти, зваживши на поширений у суспільстві патріархальний стереотип про справжнього чоловіка-годувальника, але потрібно враховувати також і жінок, які є єдиними годувальницями своїх дітей, до того ж, їхня кількість у суспільстві постійно зростає.
Стереотипне уявлення щодо потреби жінок поступатися, а чоловіків очікувати і як належне приймати такі поступки підтверджується також даними репрезентативного опитування Громадська думка населення України про демократію, проведеного у вересні 2000 року Київським міжнародним інститутом соціології в рамках спільного канадсько-українського проекту Демократична освіта. Стосовно твердження Для дружини важливіше підтримувати карєру чоловіка, ніж робити свою власну 51% опитаних висловили згоду, 37% - незгоду і 12% не змогли дати однозначної відповіді.
Таке ставлення до можливостей жінки працювати пояснюється також за допомогою поширеного стереотипу Берегині, тобто усталеному переконанню, що кожна жінка це насамперед мати, людська істота, яка задля соціальної самореалізації повинна мати дітей, а усі інші соціальні ролі другорядні, меншовартісні, за певних обставин ними можна знехтувати.
Очікування від кожної жінки виконання ролі матері як необхідної умови її самореалізації є найсильнішими серед мешканців Західної Африки, де таку думку висловили 79% респондентів. Таке ототожнення соціальної самореалізації з дітонародженням також досить поширене в Східній Європі та Азії відповідно 68% та 56% опитаних. Найменшою мірою діти вважаються визначальними для самореалізації жінок в Західній Європі та Північній Америці (в першому країні це твердження підтримують 25% респондентів, а в другій країні 14% ). Стосовно України, то її позиція найбільше збігається з Західноафриканською 70% наших співвітчизників вважають, що жінка для самореалізації обовязково повинна мати дітей, і цю думку однаковою мірою поділяють як чоловіки, так і жінки.
Вимальовується цікава тенденція ролей і соціальних прав жінки для соціальної самореалізації вона повинна мати дітей, паралельно робити внесок до сімейного доходу, тобто працювати поза домом (та й у межах сімї також), але робота не повинна перетворитися на карєру. Навпаки, дружині потрібно дбати більше про карєру чоловіка, ніж про свою власну. І навіть якщо вона успішно просуватиметься карєрними щаблями, то в разі економічної кризи та нестачі робочих місць має поступитися робочим місцем чоловіку.
Отже, підсумовуючи результати досліджень, можна сказати, що разом із підтримкою деяких традиційних патріархальних стереотипів, у всіх країнах побутують демократичні погляди і вимоги, які відкидають очікування та упередження.
За віковою традицією, суспільство очікує від жінок насамперед таких характеристик, як лагідність, покірність, емоційність, беззахисність, балакучість, виконання ролі матері та домогосподарки, а від чоловіків мужності, сили, впевненості, цілеспрямованості, жорсткості та ролей працівника-годувальника і лідера. Стосовно України можна сказати, що громадська думка суттєво не відрізняється від інших країн світу - в суспільній свідомості за жінкою закріпився образ матері матері-доглядальниці, виховательки та домогосподарки. Тобто суспільство очікує від жінки, на відміну від чоловіка, виконання двох соціальних ролей, що інколи важко поєднуються матері й годувальниці, вважаючи, що це є найнеобхіднішою сферою самореалізації жінки.
- Стереотипні погляди на чоловіків та жінок в ЗМІ