Гельмiнтози
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?одаткового (прiсноводноСЧ риби).
Личинки, якi дозрiли у водi (корацидiй), в органiзмi рачкiв перетворюються на плероцеркоСЧди. Потiм хижi риби зСЧдають циклопа. Для остаточного розвитку плероцеркоСЧд потрапляСФ в органiзм людини чи тварини, фiксуСФться на слизовiй тонкого кишечника i починаСФ рости. Через 1,5-2,5 мiсяцiв стаСФ статевозрiлим.
Вiдомо близько 25 видiв риб - додаткових живителiв стьожака. Основне значення в розвитку червяка мають щупак, окунь, линь, йорж.
Люди заражаються у разi вживання свiжомороженоСЧ, слабкосоленоСЧ, вяленоСЧ, недостатньо просмаженоСЧ риби, сирого рибного фаршу, iкри.
Крiм механiчного впливу на стiнку кишечника, гельмiнт видiляСФ токсини i спричиняСФ анемiю, нервовi явища. Хвороба супроводжуСФться болем у дiлянцi печiнки, кольками, блюванням, головним болем, пригнiченням, головокружiнням, порушенням зору, глухотою.
5. Опiсторхоз
Опiсторхоз - небезпечне iнвазiйне захворювання, яке спричиняСФться тре-матодою Opisthorhis phelineus. Вони паразитують у жовчних ходах печiнки дефiнiтивних живителiв (людини, собак, котiв i диких хутрових звiрiв).
Опiсторхiс розвиваСФться зi змiною трьох груп живителiв: дефiнiтивних, промiжного - прiсноводного молюска i додаткових - коропових риб (лящ, лин, вяз, плiтка).
Опiсторхозом людина i тварина заражуються пiд час поСЧдання мороженоСЧ, сироСЧ, малосольноСЧ i вяленоСЧ риби, iнвазованоСЧ личинками опiсторхiсiв (метацеркарiями). Пiд час потрапляння до шлунково-кишкового каналу опiсторхiси мiгрують до печiнки) дiють механiчно на слизову жовчних ходiв печiнки, що призводить до запалення i розширення СЧх, ускладнення проходження жовчi. ЗависокоСЧ iнтенсивностi iнвазiСЧ розвиваСФться цироз печiнки. Токсичнi продукти обмiну гельмiнта негативно впливають на органiзм загалом. СпостерiгаСФться жовтяничнiсть слизових, бiль у правому пiдреберСЧ, пригнiчення, прогресивне схуднення. Можливi смертельнi випадки.
Пiд час варiння риби шматками метацеркарiСЧ гинуть через 20 хв, виробiв iз рибного фаршу - через 10 хв, пiд час засолювання великоСЧ риби - через 10 дiб, дрiбноСЧ - через 3,5 доби. Холодне копчення не вбиваСФ метацеркарiй, вони стiйкi до низьких температур.
6. Фаiиольоз
Фаiiольоз - це iнвазiя, яку спричиняють фаiиола звичайна i фаiиола гiгантська. Найчастiше хворiСФ велика i дрiбна рогата худоба, рiдше - iншi домашнi та дикi тварини, гризуни. РЖнодi на фаiиольоз хворiСФ людина.
Люди заражаються в теплу пору року у разi проковтування личинок фаiиоли з водою, щавлем, салатом та iн.
Фаiиоли паразитують у жовчних проходах печiнки, рiдше в легенях, серцi, пiдшлунковiй залозi та iнших органах. Вони розвиваються з участю дефiнiтивних живителiв (тварин i людини) i промiжних (малий i вушкоподiбний ставковик),
В органiзмi людини фаiиоли живуть до десяти рокiв. Хвороба характеризуСФться еозинофiлiСФю, алергiчними явищами, порушенням функцiй печiнки i жовчного мiхура, жовтухою, кольками.
7. Ехiнококоз
Ехiнококоз - захворювання багатьох видiв тваринi людини, збудником якого СФ личинкова форма стьожкових гельмiнтiв - ехiнококiв.
Ехiнокок розвиваСФться з участю дефiнiтивних живителiв (мясоСЧдних) i промiжних (твариннi люди). Дефiнiтивнi живителi видiляють назовнi з фекалiями багато зрiлих членикiв i яСФць ехiнокока, якi потрапляють на траву, в корм, воду, шерсть собак. Зрiлi членики можуть самовiльно рухатися. Промiжнi живителi зарахуються личинковою стадiСФю пiд час проковтування яСФць паразита разом iз водою чи СЧжею. У шлунку зародок звiльняСФться вiд яйцевих оболонок, заглиблюСФться у стiнку кишечника i течiСФю кровi розноситься в рiзнi органи. Рiст мiхура триваСФ кiлька рокiв, а стаСФ iнвазiйним через 6-15 мiсяцiв.
Ехiнококовi мiхурi локалiзуються найчастiше в печiнцi i легенях, рiдше в iнших органах, а дорослi ехiнококи - в тонкому вiддiлi кишечника мясоСЧдних.
Людина також може заразитися пiд час догляду за собаками, перенести збудник через руки до рота. Особливо легко можуть заразитися дiти, якi не тiльки пестять, а й цiлують собак.
Захворювання супроводжуСФться болем у дiлянцi печiнки, СЧСЧ збiльшенням, еозинофiлiСФю, лихоманкою. За локалiзацiСЧ мiхурiв у легенях спостерiгаСФться погiршення роботи дихальноСЧ системи.
8. Альвеококоз
Альвеококоз - iнвазiя тварин i людини, збудником якоСЧ СФ альвеокок. Вiн паразитуСФ в iмагiнальнiй стадй у тварин, а в личинковiй - у гризунiв i людини.
Дефiнiтивнi живителi з фекалiями видiляють назовнi членики паразита, заповненi яйцями. Промiжнi живителi заражуються альвеококозом пiд час заковтування з кормом чи водою яСФць гельмiнта. Людина заражуСФться пiд час поСЧдання сирих ягiд суниць, чорницi, журавлини i лохини, зiбраних у мiiях, де живуть iнвазованi тварини.
У шлунково-кишковому каналi яйця звiльняються вiд оболонок, заглиблюються у стiнку кишечника i течiСФю кровi заносяться в печiнку, де через 1,5-4 мiсяцi перетворюються на личинкову стадiю альвеокока. Хвороба розвиваСФться повiльно, i довго симптоми не проявляються.
9. Заходи щодо профiлактики гельмiнтозiв
Щоб запобiгти зараженню людини збудниками паразитарних захворювань, необхiдно: