Вчення Зигмунда Фрейда
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
ло б подібним до первинних душевних процесів. Але трагедія, на думку вченого, полягає в тому, що уві сні ми не дістаємо задоволення, на яке сподівалися, нас чекає розчарування. І саме те, що ми не дістаємо реального задоволення, якого бажали, а лише його галюцинацію, змушує нас відмовитися від форми задоволення шляхом галюцинації. Та, як зауважує Фрейд, відмовившись від такої форми здобування задоволення, психічний апарат мусить опанувати реальні співвідношення зовнішнього світу. Це зумовлює введення нового принципу душевної діяльності: перед людиною постає необхідність опанувати не лише те, що є приємним, а й те, що є дійсним, навіть якщо воно й неприємне.
Поява вторинного душевного процесу принципу реальності відкрила для розумової діяльності, вільної від критерію реальності та підпорядкованої винятково принципові задоволення, нову сферу сферу фантазування, яке починається з дитячих ігор і продовжується у вигляді снів наяву, які не мають жодної опори в реальних обєктах. На думку Фрейда, в людини зявляється нова здатність фантазія, яка становить сутність мистецтва. Два принципи душевних процесів принцип задоволення та принцип реальності досягають згоди, примирення в мистецтві. Від роздумів про існування двох (первинних та вторинних) душевних процесів Фрейд приходить до ідеї фантазії і змальовує процес творчості таким чином: Митець це людина, яка спочатку відвертається від дійсності, тому що неспроможна примиритися з необхідністю відмовитися від задоволення бажань: митець відкриває простір своїм егоїстичним та шанолюбним помислам у галузі фантазії. Проте з цього світу фантазій він знаходить зворотний шлях у реальність, перетворюючи завдяки особливим здібностям свої фантазії на новий вид дійсності, який сприймається людиною як цінне відображення реальності. Таким чином, він стає справжнім героєм, королем, митцем, улюбленцем, яким він хотів стати, позбавляючись необхідності дійсного перетворення зовнішнього світу.
Література
1. АлександерФ., Селесник Ш. Человек и его душа: познание и врачевание от древности и до наших дней. М., 1995.
2. Дадун Р. Фрейд. М., 1994.
3. ЛевчукЛ.Т.Наш современник Зигмунд Фрейд// Академия. 1996. №2.
4. ЛевчукЛ.Т. Психоаналіз і художня творчість. К., 1980.
5. Руткевич A.M. От Фрейда к Хайдеггеру. М., 1985.