Вчення Зигмунда Фрейда
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
?нальність. Позасвідоме слугує також непохитною основою для найрізноманітніших психічних нашарувань. Будь які інші сфери психічного життя людини, які визнає Фрейд, виступають лише як надбудова, що має власні риси в окремих індивідів або цілих рас. Але під час руйнування цієї надбудови однорідним у всіх виявляється позасвідомий фундамент такого висновку дійшов учений. Причину неврозів, різних аномалій людської психіки Фрейд вбачав у придушенні позасвідомого, насамперед дитячих сексуальних спогадів. Інфантильні сексуальні потяги створюють, на його думку, серцевину позасвідомого. Звідси й основна мета психоаналізу проникнути в позасвідомі психічні процеси.
Спираючись на позасвідоме, 3. Фрейд обґрунтував також ідею дитячої сексуальності, однією з форм прояву якої став Едіпів комплекс. На думку вченого, в Едіповому комплексі поєднуються начала релігії, моралі та мистецтва. В межах ідеї дитячої сексуальності Фрейд вводить поняття лібідо, що, як він вважає, абсолютно аналогічне голодові, означає силу, з якою виявляється потяг у даному разі сексуальний, схожий на той, що виникає при потягу до їжі. Протягом усього людського життя енергія еросу лібідо бореться з енергією смерті танатосом. Слід зазначити, що в поняття еросу й танатосу Фрейд вкладає досить широкий зміст. Ерос це інстинкт життя, самозбереження, а не лише сексуальний потяг. Танатос також поєднує в собі інстинкт смерті з інстинктом руйнування, агресії, деструкції. Боротьба еросу й танатосу, на думку Фрейда, не лише пояснює буття конкретного індивіда, а й визначає діяльність соціальних груп, народів та держав. Займаючись терапією психоневрозів і дослідженням причин, що їх викликають, учений виявив неврози, можливою причиною виникнення яких був конфлікт між сексуально-еротичними потягами, з одного боку, і морально-психологічними обмеженнями з іншого. У звязку з цим Фрейд припустив, що неврози виникають унаслідок придушення сексуально-еротичних бажань.
Спираючись на думку, що сексуальна поведінка людини становить прототип її загального реагування й поведінки в житті, Фрейд стверджував, що сексуальність є чинником усіх інших реакцій людини, є джерелом моралі, сорому, страху, відрази тощо. Звернення до давньогрецької міфології дало вченому можливість на прикладі аналізу долі фі-ванського царя Едіпа продемонструвати трагедію придушення дитячих бажань. Міф розповідає про трагічне вбивство Едіпом свого батька царя Лайя й одруження з рідною матірю царицею Іокастою. Фрейд інтерпретує вчинки Едіпа як здійснення бажань нашого дитинства, а в подальшому розглядає цей міф як засіб обєднання людства на основі єдиного, спадкового, позасвідомого фундаменту. Саме міф, який склався на перших етапах розвитку людської цивілізації, виявляє, на думку Фрейда, глибинні процеси нашої психіки.
3. Фрейд, висунувши ідею дитячої сексуальності, докладав значних зусиль для її обгрунтування й використання в процесі виховання дітей. При цьому практичний матеріал, на який він спирався, здебільшого був повязаний із хворими дітьми, з особливостями їхньої невротичної поведінки. Фрейд розробляє положення про філогенетично успадковані схеми, під впливом яких життєві враження, неначебто під керівництвом філософських категорій, укладаються в певний порядок. 3. Фрейд, розвиваючи цю ідею, пише: Я готовий захищати погляд, згідно з яким саме вони складають залишки людської культури. Комплекс Едіпа, повязаний зі ставленням дитини до батьків, належить до числа цих схем, або, точніше, становить приклад такого роду1. Обґрунтовуючи цю думку, Фрейд зауважує, що в тих випадках, коли переживання не відповідає успадкованій схемі, здійснюється переробка фантазій, простежити яку в усіх деталях було б безумовно корисно. Саме ці випадки найпереконливіше можуть показати нам самостійне існування схем. Схема часто перемагає індивідуальне переживання дитина, на думку Фрейда, часто сприймає батька як силу, яка загрожує сексуальності. Суперечність між переживанням і філогенетично успадкованою схемою формує багатий матеріал дитячим конфліктам.
Роботу Фрейда щодо зясування особливостей сексуального розвитку дитини активно продовжувала його дочка Анна Фрейд. Велику увагу вона приділяла морально-етичним проблемам застосування психоаналізу до лікування дитячих неврозів, адже форму лікування вибирають батьки, саме вони дозволяють проникнути в потаємні сфери дитячої психіки. Коли ж лікар проводить психоаналітичні сеанси з дитиною, то він досить часто спостерігає роль сновидінь у житті дитини й переконується в існуванні того, що Анна Фрейд називає снами наяву саме вони роблять дітей пристрасними мрійниками. Багатий матеріал, який дає змогу поглибити розуміння психології дитини й виробити науково обґрунтовані методи її виховання, дають лікареві-психоаналітику малюнки дітей. Тяжіння до малювання є свідченням складності й глибини їхнього внутрішнього життя.
Робота Анни Фрейд з дітьми виявила суперечності їхнього морально-етичного світу. Дослідниця констатувала, що дитина має подвійну мораль: одну для світу дорослих, а другу для своїх однолітків. Ці та інші спостереження психоаналітиків дали змогу виробити принципи нової педагогіки. Серед цих принципів Анна Фрейд виділяє створення атмосфери цілковитої свободи від страху в дитячі роки, яка запобігає неврозам. Психоаналітики виявили залежність між затримкою в інтелектуал?/p>