Вплив спiльноСЧ валюти СФвро на iнтеграцiйнi процеси
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Вплив спiльноСЧ валюти СФвро на iнтеграцiйнi процеси
У третю рiчницю приСФднання Польщi до РДС серед найчастiше згадуваних позитивних ефектiв членства (подiбно до попереднiх рокiв); вiдкриття кордонiв, вiльне пересування територiСФю РДС, вигоди для сiльського господарства та аграрiСЧв i можливостi отримання роботи за кордоном.
Частiше, нiж у першi два роки, поляки згадували про користь надходження коштiв зi структурних фондiв РДС, полiпшення стандартiв життя в мiiях проживання (гмiнах). Частiше, нiж iде рiк тому, пiд час опитування наданi приклади модернiзацiСЧ дорiл мостiв, проведення водопровiдних та каналiзацiйних систем, полiпшення довкiлля. Набагато частiше, нiж в минулi роки членства, у вiдповiдях придiлено увагу полiпшенню економiчноСЧ ситуацiСЧ i - як висновок - спаду безробiття. Серед неекономiчних вигод вiдзначений бiльш легкий доступ до освiти i навчання за кордоном, а також полiпшення таких можливостей в Польщi i, загалом, кращi перспективи для молодих людей. Було звернено уваг)- на змiни в польському правi, якi виникають через необхiднiсть прийняття СФвропейських стандартiв, кращий контроль дотримання прав, повязаних, мiж iншим, з можливiстю апеляцiй до судових органiв РДС.
Категорично менше, нiж за попереднiй рiк, указано на покращення позицiСЧ Польщi в РДвропi i свiтi. У вiдповiдi на питання про теперiшню ситуацiю Польщi в РДС помiчено збiльшення переконання, що держава змiцнила свою позицiю i полiтичний вплив з 47% (перед вступом) до 60%. Державну користь вiд членства в РДС вiдзначили бiльш нiж 50% опитуваних осiб (середкi данi по РДС-25 = 54%). Але висновок дослiдження такий, щз мешканцi краСЧн, якi датують своСФ членство травнем 2004 р. (РДС-1 З = 67%), частiше, нiж iншi (РДС-РЖ5 = 52%), усвiдомлюють i цiнують користь функцiонування в рамках РДС. Аналiз висновкiв мешканцiв окремих краСЧн показуСФ, що найбiльшу користь вiд членства отримали iрландцi (87%), датчани i греки (74%), поляки (73%).
Якщо врахувати набутий Польщею досвiд СФвропейськоСЧ iнтеграцiСЧ i зауважити на зиски, якi здобуло польське господарство, украСЧнська дiйснiсть вже сьогоднi пiдтверджуСФ, що ми йдемо вiрним шляхом. Але якщо Польща ще наприкiнцi 1980-х рокiв вiдповiла, ким вона хоче бути: креатором (тобто творцем) чи обсерватором (спостерiгачем) у сучасному свiтi, то УкраСЧна, передусiм СЧСЧ керiвна верхiвка, досi ще мнеться на однiй нозi, не знаючи, в яку сторону СЧй крокувати47.
У звязку з тим, що доларизацiя - це не тiльки використання долара, а й взагалi однiСФСЧ з твердих валют нарiвнi з нацiональною в розрахунках i заощадженнi коштiв, то для УкраСЧни вплив введення евро в краСЧнах РДС, наших сусiдах, не буде економiчною проблемою. Доларизацiя притаманна багатьом краСЧнам, що розвиваються.
За даними МВФ, доларизацiя спостерiгаСФться в УкраСЧнi за часiв незалежностi i знаходиться на третьому етапi. До 2000 р. доларизацiя нiвелювала ризики iнфляцiСЧ i захищала заощадження украСЧнцiв вiд зниження вартостi купоно-карбованця. Наступнi пять рокiв грошово-кредитна полiтика НБУ була спрямована виключно на стабiлiзацiю гривнi, яка утримувалась на рiвнi 5,05 гри. за долар до другоСЧ половини 2008р.. Недовiра населення до нацiональноСЧ валюти в 2006-2007 рр. призвела до фiнансовоСЧ доларизацiСЧ, коли долар i СФвро стали валютою заощаджень та iнвестицiй. А слаборозiшнений фондовий ринок не даСФ можливостi перемiстити частину своСЧх коштiв до iнших фiнансових iнструментiв. Розширення вiдкритостi украСЧнськоСЧ економiки вплинуло на зростання кредитiв населенню, виданих в iноземних грошових знаках. За даними НБУ, цей показник становив 154% проти 106% зростання гривневих кредитiв у 2006 р.
Загальна доларизацiя обчислюСФться рiзними методами. У 2006 р. цей показник становив в УкраСЧнi 26,97% (за розрахунками НБУ) та 38% (за МВФ). Враховуючи, що середнiй показник у нових краСЧнах РДС: ЧехiСЧ, Угорщинi, Литвi, ЕстонiСЧ - складаСФ вiд 13 до 26%. в Польщi, мiж iншим, 18%, за даними МВФ , то УкраСЧна за показником фiнансовоСЧ доларизацiСЧ належить середньоСЧ групи ризику серед краСЧн, що розвиваються. Граничним значенням при цьому СФ показник у 50%, так як i 50%-ий показник фiнансовоСЧ вiдкритостi економiки загалом. Надмiрна доларизацiя призводить до втрати краСЧною можливостi регулювати власну економiку за допомогою грошово-кредитноСЧ полiтики, а при значнiй фiнансовiй вiдкритостi коливання показникiв зростання ВВП суттСФво знижуються.
Найчастiше вказують на два види зискiв, якi отримуСФ краСЧна, що володiСФ мiжнародною валютою . До них належать отримання економiчних та полiтичних ефектiв. Серед перших на особливу увагу заслуговують згаданi т. зв. доходи вiд сеньйоражу00. РЖншим результатом володiння мiжнародною вапютою СФ комiсiйнi, якi отримують фiнансовi ринки та iнституцiСЧ, що проводять валютнi транзакцiСЧ; а краСЧнi, яка СФ СЧСЧ емiтентом, -- можливiсть фiнансування дефiциту поточних оборотiв та платiжного балансу. Натомiсть, основною витратою у разi володiння мiжнародною грошовою одиницею СФ потенцiйна небезпека втратити контроль над пропозицiСФю грошей краСЧною СЧх емiсiСЧ.
Зиски вiд впровадження СФвро часто подiляють на два типи: мiкроекономiчнi ефекти та зиски в ширшому значеннi. Серед мiкроекономiчних зискiв найчастiше згадуються: зменшення ризику, повязаного з курсами обмiну валют, зменшення транзакцiйних витрат, пiдвищення прозоростi цiн, поглиблення фiнансових ринкiв, збiльшення макроекономiчноСЧ стабiльностi, зниження норм вiдсотка, структурна реформа, очiкуваний статус резервноСЧ валюти. Серед головних витрат запровадження СФвро най