Вплив мінерального добрива на екологію ґрунтів Білоцерківського району
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
?и певну небезпеку довкіллю не лише тому, що впливають на реакцію ґрунтового середовища, а й тому, що містять у своєму складі доволі значні домішки хлору, натрію, магнію та сульфат-іонів. Так, при внесенні 1 кг К2О в ґрунт водночас надходить 0,9-5,2 кг хлору та 0,2-2,5 кг Na2O.
Рухомість ґрунтових катіонів підвищується із внесенням хлористих солей, оскільки жоден з них не утворює з аніоном хлору нерозчинних солей, що є причиною вимивання з ґрунту підвищених кількостей кальцію і магнію.
При значному вмісті у ґрунтовому вбирному комплексі одновалентних катіонів калію та натрію погіршується структура ґрунту; здатність утворювати ґрунтові колоїди у натрію вище, ніж у калію.
Небезпеку можуть являти також токсичні домішки, які містяться у калійних добривах, про що свідчать результати оцінки хлористого калію: Zn - 3,1 мг/кг, Сu - 8,7, Ni - 4,3, Pb - 8,7, Cd - 0,25 мг/кг. Такі кількості токсичних домішок зумовлять надходження у ґрунт міді та свинцю по 870 мг/га, цинку та нікелю - 300-400 мг/га. Концентрації забруднювачів у воді зумовлять забруднення на рівні ІІ - ІІІ класу.
Сульфат калію містить вищі концентрації домішок у розрахунку на одиницю маси добрива, тому й надходження токсикантів у ґрунт вищі порівняно з хлористим калієм. Найбільшу загрозу являє забруднення кадмієм - 100 мг/га ґрунту та 3,3 мкг/л води (ІV клас - брудні води).
Таблиця 7 Зведені показники агроекологічної оцінки застосування калійних добрив щодо їх впливу на ґрунт та водні обєкти
ЕлементG мг/гаА мг/гаТкСст мг/лР мг/лС мкг/лКалій хлористийZn31010080000>1003,13,110,3Cu87088800000>1002,612,618,7Ni4304080000>1001,291,294,3 Pb8708520000>1002,612,618,7Cd251590000>1000,250,250,83Сульфат каліюZn45010080000>1004,54,515,0 Cu120088800000>1003,63,612,0 Ni3004080000>1000,90,93,0 Pb12008520000>1003,63,612,0 Cd1001590000>100113,3
3.2.4 Комплексні добрива та мікродобрива
Особливості впливу на ґрунт та склад домішок визначатимуть вихідні компоненти таких добрив.
Комплексні добрива можуть містити доволі високу кількість мікроелементів у тому числі токсичних. Аналіз 100 проб мінеральних добрив різних заводів на вміст 9 елементів: Co, Cr, Cu, Mn, Ni, Pb, Zn, As, Cd показав, що найчистішими є азотні і калійні добрива. На відміну від простих мінеральних добрив, комплексні характеризувалися дещо вищим вмістом токсичних елементів. Вміст їх у нітрофосці становить: Sr - 10, Pb - 12, F - 212, В - 0,5, Y - 4, Вг - 0,6, Nb - 2, Zr - 6, в амофосі - Zn - 13,6-14; Cu - 2,5-7,4; Pb - 6,2-7,0; Cd - 0,2-0,5 мг/кг.
Як видно з даних таблиці, внесення 100 г амофосу зумовить надходження 1400 мг/га цинку, 500 мг/га міді, 36 мг/га кадмію. Водні обєкти перебуватимуть на рівні, що відповідає ІІ- ІІІ класу забруднення.
Таблиця 8. Зведені показники агроекологічної оцінки застосування амофосу щодо його впливу на ґрунт та водні обєкти
ЕлементG мг/гаА мг/гаТкСст мг/лР мг/лС мкг/лZn140010080000>100141446,6 Cu50088800000>1001,51,55,0 Ni504080000>1000,150,150,5Pb6508520000>10019,519,56,5Cd361590000>1000,360,361,2
Мікродобрива. До складу мікродобрив входять мікроелементи, необхідні для нормального розвитку рослин - В, Zn, Mo, Cu, Co, Mg та ін. Для ефективного використання мікродобрив у землеробстві, слід виключити можливість передозування. Якщо для основних макроелементів рівень безпечних концентрацій у ґрунтовому розчині доволі широкий, то для мікроелементів - оптимальний або нешкідливий інтервал концентрацій, доволі вузький. Перевищення необхідних концентрацій може призвести до підвищення вмісту мікроелементів у сільськогосподарській продукції і негативного впливу на довкілля. Мікродобрива рекомендують використовувати лише тоді, коли вміст мікроелементів у рослинах становить: Мn і Zn < 25 мг/кг, Cu < 6, В < 10, Мо < 0,2 мг/кг.
3.3 Агроекологічна характеристика нових видів мінеральних добрив
3.3.1 Агрофоска (АФК) директивної дії
Нове фосфорне добриво, яке виготовляють з вітчизняної природної фосфоритної сировини Новоамвросіївського родовища Карпівського карєру (Донецька обл) методом фізичного збагачення без хімічної переробки (табл. .9). Принципова технологія збагачення включає дезінтеграцію руди, грохочення, знешламлювання, мокру магнітну сепарацію митих пісків, електричну сепарацію, суху магнітну сепарацію.
Одержані результати розрахунків (табл.10) показали, що застосування АФК не призведе до забруднення верхніх шарів грунту ВМ (Cd, Pb, Zn, Cu, Ni). Водночас, розрахунок Тк за вмістом фтору свідчить про реальну можливість забруднення ґрунту цим елементом протягом 50 років застосування: при вмісті фтору 16 000 мг/кг час досягнення критичної концентрації цього елементу у ґрунті становить 45 років. Оцінка потенційної небезпечності АФК за вмістом фтору відповідає ІІІ класу небезпечності. Це вимагає регламентації F- при виробництві добрива та особливої уваги при його застосуванні.
Таблиця 9. Вміст хімічних елементів у фосфорному добриві АФК
Компоненти Вміст %мг/кгЗагальні фосфати у перерахунку на Р205 12,0120000Водорозчинні фосфати у перерахунку на Р205 2,020000Калій загальний у перерахунку на К2О 2,525000Кальцій загальний у перерахунку на СаО 27,0270000Залізо загальне у перерахунку на Fе2О3 12,1121000Алюміній загальний у перерахунку на АІ2О3 3,939000Магній загальний у перерахунку на МgО 1,818000Кремній загальний у перерахунку на SiO2 34,0340000Карбонати загальні у перерахунку на СО2 4,343000Фтор загальний у перерахунку на F 1,616000Кадмій загальний у перерахунку на Cd 0,00044Свинець загальний у перерахунку на РЬ 0,00022Мишяк загальний у перерахунку на As 0,00011
Розрахунки показали, що застосування АФК у розрахунковій дозі не призводитиме до забруднення поверхневих вод суші та естуаріїв такими елементами І класу небезпечності як Cd, Pb, і As. За показни