Вплив митно-тарифного регулювання на зовнiшню торгiвлю (на прикладi пiдприСФмства ВАТ "КиСЧвмедпрепарат")
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
изьких ставок для товарiв, необхiдних для розвитку виробництва з високою часткою новоствореноСЧ вартостi;
3) поповнення доходноСЧ частини Державного бюджету за рахунок встановлення високих ставок мита для товарiв з малою еластичнiстю попиту;
4) вiдповiдно до теореми симетрiСЧ Лернера iмпортне мито це податок i на експорт, оскiльки воно пiдвищуСФ реальний курс нацiональноСЧ валюти i робить експорт менш корисним;
5) здiйснення структурноСЧ перебудови нацiональноСЧ економiки i СЧСЧ розвиток повиннi призвести до рацiоналiзацiСЧ тарифу i поступовому зниженню ставок iмпортного мита по мiрi пiдвищення конкурентоспроможностi внутрiшнього виробництва, що поперед усiм вiдображаСФться на зростаннi його експорту. Якщо експорт товару збiльшуСФться, то необхiдно робити зниження ставок iмпортного мита на сировину та комплектуючи, якi використовуються для його виробництва, а зниження ставок на кiнцеву продукцiю може бути обумовлено торговельно-полiтичними мiркуваннями.
Формування дiючого в певний вiдрiзок часу митного тарифу повинно проводитись з врахуванням реального стану економiки краСЧни. Для цього необхiдно враховувати такi фактори: конкурентоспроможностi вiтчизняноСЧ продукцiСЧ, можливостi внутрiшнього виробництва та строкiв освоСФння продукцiСЧ, сту-пенi дефiцитностi товару, рiвень його виробничоСЧ та соцiальноСЧ важливостi, збереження та створення нових робочих мiiь, можливостi залучення iнозем-них та стимулювання внутрiшнiх iнвестицiй тощо. В той же час врахування цих факторiв може призводити до вiдхилень вiд наведеноСЧ вище базовоСЧ схеми побудови тарифу. Також перiодичнiсть коригування дiючих на певний момент часу ставок iмпортного тарифу визначаСФться на базi динамiки розвитку економ-мiки краСЧни.
Експортний тариф та основнi принципи митно-тарифного регулювання експорту.
Експортнi мита накладаються на експортнi товари при випуску СЧх за межi митноСЧ територiСЧ держави. У бiльшостi розвинутих краСЧн експортного тарифу просто не iснуСФ, а в США його введення навiть заборонене конституцiСФю. Експортний тариф застосовуСФться в основному краСЧнами, що розвиваються, i краСЧнами з перехiдною економiкою i накладаСФться на товари традицiйного експорту (кава в БразилiСЧ, какао в Ганi, нафта в РосiСЧ).
Основними функцiями експортного тарифу в цих краСЧнах СФ:
- фiскальна збiр коштiв до бюджету держави для фiнансування видаткових статей. В окремих краСЧнах, що розвиваються, за рахунок експортного тарифу збираСФться до половини прибуткiв бюджету;
- балансувальна застосовуСФться як правило у випадку iснування вiдповiдноСЧ рiзницi у рiвнi внутрiшнiх регульованих цiн i вiльних цiн свiтового ринку на окремi товари.
До 1994 року в УкраСЧнi застосовувався експортний митний тариф на достатньо широку номенклатуру товарiв, що мав па метi фiскальнi функцiСЧ. Починаючи з 1994 року в УкраСЧнi проводиться лiберальна експортна полiтика, яка маСФ наступнi принципи:
- нарощування експортного потенцiалу та лiберальний експортний режим регулювання;
- дiя експортного мита стосуСФться невеликоСЧ номенклатури товарiв (протягом 1996 року металобрухт; на даний час застосовуються ставки експортного мита на велику рогату худобу та шкiряну сировину, а також запровадженi з вересня 1999 року ставки на насiння деяких видiв олiйних культур);
- з 1996 року введення експортного мита маСФ на метi забороннi функцiСЧ щодо вивезення зазначених вище товарiв, оскiльки фiскальнi надходження вiд його введення у даному випадку незначнi.
Застосування iнших видiв мита (сезоннi, антидемпiнговi, компенсацiйнi, спецiальнi).
Сезоннi мита в УкраСЧнi почали застосовуватись пiсля прийняття Закону УкраСЧни "Про державне регулювання iмпорту сiльськогосподарськоСЧ продукцiСЧ", з 1998 року. На даний час сезоннi мита застосовуються до деяких видiв сiльськогосподарськоСЧ продукцiСЧ i СЧх дiя розповсюджуСФться на товари, якi iмпортуються на митну територiю УкраСЧни.
Основнi положення:
- вiдносно невелика номенклатура товарiв;
- запроваджуються щорiчно у подвiйному розмiрi до розмiру пiльгових ставок ввiзного мита;
- термiн дiСЧ - не менше 60, але не бiльше 120 послiдовних календарних днiв протягом строку збирання i закладення на зберiгання аналогiчноСЧ продукцiСЧ украСЧнського виробництва.
2. Особливi види мита в УкраСЧнi до сьогодняшнього дня не застосовувалися, незважаючи на iснуючу законодавчу можливiсть iх застосування (Закон УкраСЧни "Про РДдиний митний тариф" (1992 рiк)), оскiльки не iснувало законодавчого механiзму проведення антидемпiнгових, компенсацiйних та спецiальних розслiдувань. Пiсля прийняття в кiнцi 1998 року Верховною Радою УкраСЧни Антидемпiнгового кодексу зазначений механiзм запрацював, але поки ще особливi мита не застосовуються, а реалiзуються заходи нетарифного регулювання (кiлькiснi обмеження). В той же час особливi види мита повиннi складати основу механiзму захисту внутрiшнього ринку. За своСФю суттю зазначенi мита - це надзвичайнi тарифнi заходи. Захиснi барСФри, що при цьому створюються, незважаючи на достатньо високий розмiр, повиннi бути обмеженi в часi.
РЖнший важливий аспект особливих видiв це тАЬточковий характертАЭ впливу. Вони використовуються по вiдношенню до iмпорту окремих iноземних товарiв i окремих iноземних виробникiв, якi застосовують демпiнг або субсидiСЧ при експортi або виробництвi продукцiСЧ, або при зростаючiй загрозi для украСЧнського ринку вiд масованого iмпорту товарiв.
Особливi види мита можуть застосовуватись тiль