Вплив занять спортом на функціональні можливості серцево-судинної та респіраторної систем
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
л. Навіть легені мерця наповнені повітрям.
Легені мертвонародженої дитини повітря не мають, тому що в утробі матері плід одержує кисень із материнського організму [10].
Плевра. Кожна легеня вкрита плеврою. Це тонка, блискуча серозна оболонка, що складається з двох листків: легеневого та пристінкового. Легенева плевра щільно покриває легеневу тканину зі всіх боків. Біля воріт легені легенева плевра переходить у пристінкову. Між двома її листками утворюється плевральна порожнина, заповнена невеликою кількістю (близько 20 мл) серозної рідини, яка зменшує тертя листків плеври під час дихання. Пристінкова плевра поділяється на реберну, діафрагмальну та середостінну. Вони покривають однойменні органи грудної порожнини. Простори, в які між плевральними листками не заходять легені, називаються синусами плеври: реберно-діафрагмальний, діафрагмально-середостінний та реберно-середостінний.
Середостінням легень називають порожнину, що лежить між медіальними поверхнями правої та лівої легень. Умовно площиною, яка проходить через передній край легеневих воріт, середостіння поділяють на переднє та заднє. У передньому середостінні лежать серце з великими судинами, що виходять із нього (висхідна частина аорти, легеневий стовбур, верхня порожниста вена), вилочкова залоза, лімфатичні вузли й нерви; у задньому стравохід, трахея з бронхами першого порядку, низхідна частина аорти, грудна лімфатична протока, непарна й напівнепарна вени, блукаючі нерви, пограничні симпатичні стовбури й лімфатичні вузли [9].
Розділ 2. Методика дослідження
Визначення величини максимального споживання кисню
Величина максимального споживання кисню (МСК) залежить головним чином від розвитку систем дихання та кровообігу. Тому Всесвітня організація охорони здоровя признала МСК найбільш обєктивним та інформативним показником функціонального стану кардіореспіраторної системи.
Оскільки основним джерелом енергії при мязовій роботі являються процеси, які відбуваються за участю кисню, то по величині максимального споживання кисню судять про фізичну працездатність людини [5].
Величина максимального споживання кисню змінюється з віком і неоднакова у осіб різної статті. Найбільш обєктивним показником працездатності людини являється величина відносного МСК (МСК/кг). Для її визначення ділять величину МСК, отриману в експерименті, на масу тіла піддослідного (в кг).
Таблиця 1
Оцінка фізичної працездатності людини по показникам відносного максимального споживання кисню МСК/кг)
МСК/кгОцінкаЧоловікиЖінки55-6045-50Відмінно50-5440-44Добре45-4935-39Задовільно44 і нижче34 і нижчеНезадовільно
Величину потужності роботи і частоту серцевих скорочень визначають при фізичному навантаженні, яке отримало назву степ-тест (сходження на сходинку висотою 40 см і спуск із неї).
На 5-й хв. роботи підраховують точну кількість циклів з 1 хв. і відразу по закінченні роботи (після останнього спуску зі сходинки) пальпаторно чи за допомогою фонендоскопа визначають частоту серцевих скорочень протягом перших 10с відновлювального періоду [5].
Знаючи масу тіла піддослідного, висоту стільця і кількість циклів в 1 хв., розраховують потужність роботи по формулі
N=P•h•n•1,5
де N потужність роботи; Р маса тіла піддослідного, h•- висота стільця; n кількість циклів; 1,5 коефіцієнт підйому і спуску.
N1 = 55 * 0.4 * 20 = 440 кгм/хв.
N2 = 70 * 0.4 * 20 = 560 кгм/хв.
Визначення величини максимального споживання кисню проводимо по формулі Добельна, яка враховує потужність роботи в степ-тесті (кгм/хв.), пульс в стійкому стані на 5-й хв. роботи та вік піддослідного:
МПК = 1,29 ,
де N потужність роботи (кгм/хв.); Н пульс на 5-й хв. (уд/хв.); К віковий коефіцієнт.
Таблиця 2
Величина коефіцієнта (К) в залежності від віку
Вік, в рокахКоефіцієнт, КВік, в рокахКоефіцієнт, К180,853220,823190,846230,817200,839240,809210,831250,799
Матеріали та обладнання: стілець висотою 40 см, секундомір, фонендоскоп.
Хід роботи
Піддослідні (тренована та нетренована людина) по сигналу експериментатора починають роботу (сходження на сходинку і спуск). Робота здійснюється зі швидкістю 80 кроків в 1 хв. (20 циклів). Час роботи контролюється по секундоміру.
В процесі експерименту піддослідний повинен здійснити строго вертикальний спуск (не відтягувати ногу далеко назад) і не менше двох разів міняти опорну для підйому ногу.
В кінці 3-ї хвилини піддослідні зупиняються на 10 с і підраховуємо у них пульс. Він виявився у тренованої людини нижче 130 ударів в 1 хв., то темп роботи збільшуємо на 4-5 циклів в 1 хв. У нетренованої людини ж пульс виявився вище 150 уд/хв., кількість циклів зменшуємо [5].
Після цієї проби робота в степ-тесті продовжується. На 5-й хвилині точно підраховуємо кількість циклів і після останнього кроку (спуску зі сходинки) протягом 10 с визначаємо пульс.
Розділ 3. Вплив фізичних навантажень на кардіо-респіраторну систему
Пульс нетренованої людини після навантаження 150 уд/хв.
Пульс тренованої людини після навантаження 120 уд/хв.
Систолічний та діастолічний нетренованої людини після навантаження 90/130 до навантаження він становив 70/110.
Систолічний та діастолічний тренованої людини після навантаження 80/120 без навантаження він становив 80/110.
Визначаємо величини максимального споживання кисню у тренованої та нетренованої людини і отриманні дані заносимо в таблицю (табл. 3).
N1 = 55 * 0,5 * 15 = 412,5 кгм/хв.
N2 = 70 * 0,5 * 25