Вплив занять спортом на функціональні можливості серцево-судинної та респіраторної систем
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
.
Рис. 4. Звязки й хрящі гортані (вигляд спереду): 1 під`язикова кістка; 2 верхній ріг щитоподібного хряща; 3 - щитоподібний хрящ; 4 нижній ріг щитоподібного хряща; 5 дуга перснеподібного хряща; 6 трахейні хрящі; 7 щитоподібна вирізка; 8 - щитопідязикова перетинка
Перснеподібний хрящ (cartilago cricoidea) формою нагадує перстень з широкою пластинкою. Він окутує гортань спереду, а пластинка лежить на задній поверхні. На верхньому краї пластинки перснеподібного хряща є дві суглобові поверхні, якими він зєднується з черпакуватими хрящами.
Черпакуватий хрящ (cartilago arytenoidea) парний, нагадує дві тригранні піраміди, кожна з яких своєю основою зєднується з пластинкою перснеподібного хряща й утворює суглоб з вертикальною віссю обертання. В суглобі можливі обертання навколо осі, що проходить вертикально крізь суглоб, а також деякі ковзання черпакуватого хряща вперед і назад. Від основи черпакуватого хряща вперед, у порожнину гортані, виступає голосовий відросток, а назад мязовий [10].
Рис. 5. Звязки й хрящі гортані (вигляд ззаду): 1 надгортанник; 2 великий ріг підязикової кістки; 3 верхній ріг щитоподібного хряща; 4 щитоподібний хрящ; 5 черпакуватий хрящ; 6 перснещитоподібний суглоб; 7 трахейні хрящі; 8 перетинчаста стінка трахеї; 9 пластинкм перснеподібного хряща; 10 нижній ріг щитоподібного хряща; 11 перснечерпакуватий суглоб; 12 мязовий відросток; 13 голосовий від росток; 14 щитопідязикова перетинка
Між слизовою оболонкою гортані й хрящами лежить шар еластичної тканини, яка між внутрішнім кутом щитоподібного хряща й черпакуватими хрящами утворює еластичний конус. Від верхніх потовщень країв конуса відходять голосові звязки, які здебільшого складаються з еластичних волокон. Голосові звязки зєднуються з голосовим відростком черпакуватих хрящів. За рахунок кадика довжина голосових звязок у чоловіків більша й становить 2224 мм, І у жінок 1518 мм. Через це голос у чоловіків низький, у жінок високий.
Надгортанник (epiglottis) має форму листка дерева. Своєю звуженою нижньою частиною за допомогою звязок він зєднується з Серединою внутрішньої поверхні щитоподібного хряща, а другою з підязиковою кісткою. Надгортанник закриває вхід до гортані в момент ковтання.
До складу гортані входить велика кількість невеликих за розміром парних посмугованих мязів. Ті з них, якими вона фіксується До підязикової кістки, називаються додатковими, а ті, що входять до складу гортані, власними. До власних мязів перснещитоподібні м`язи, які лежать зовні на бічній поверхні гортані. Скорочуючись, ІОНИ відтягують щитоподібний хрящ від черпакуватого, натягують Ори цьому голосові звязки, й вони стають коротшими [9].
Внутрішні мязи гортані називають голосовими, до них належать модні перснечерпакуваті. Починаються вони на задній поверхні пластинки перснеподібного хряща й прикріплюються до мязового відростка черпакуватого хряща. Скорочуючись, ці мязи відтягують Мязовий відросток назад і присередньо, голосові відростки при Цьому розходяться, голосова щілина розширюється, а голосові війки напружуються.
Бічні перснечерпакуваті мязи йдуть від бічної частини дуги перснеподібного хряща до мязового відростка черпакуватого хряща. Скорочуючись, вони обертають черпакуваті хрящі всередину, що сприяє звуженню голосової щілини й розслабленню голосових зв`язок.
Поперечні й косі черпакуваті мязи прикріплюються на задній поверхні черпакуватих хрящів. Скорочуючись, ці мязи звужують нижню частину голосової щілини.
Черпакувато-надгортанні й щитонадгортанні мязи починаються під латерального краю надгортанника й прикріплюються до хрящів, перші до черпакуватого, другі до щитоподібного. Скорочуючись, ці мязи змінюють положення надгортанника: перші його нахиляють, закриваючи при цьому вхід у гортань, другі підіймають шпик, відкриваючи вхід в неї.
Порожнина гортані поділяється на верхній відділ (його називають присінком), середній і нижній. Межею верхнього відділу є складки присінка, утворені слизовою оболонкою гортані. У середньому відділі між складками присінка й голосовими складками слизової оболонки, які лежать під ними, розміщений власне голосовий апарат. Голосові складки слизової оболонки покривають голосові відростки, обмежуючи голосову щілину. Голосові складки покриті багатошаровим плоским епітелієм. Між складками присінка і голосовими складками з правого та лівого боків утворюються сліпі заглибини гортанні шлуночки. Нижня частина гортані називається підголосниковою порожниною.
Виникнення звуку відбувається в гортані внаслідок коливних рухів голосових звязок, які виникають унаслідок скорочення мязів гортані під час видиху. Звукова мова є результатом зміни форми голосової щілини й напруження голосових звязок. Тембр голосу залежить від довжини голосових звязок, резонансу в порожнині гортані, глотки та порожнині рота і повітроносних пазухах кісток черепа [9].
Трахея (trachea, рис. 6) трубка завдовжки 1113 см, має 1618 незамкнених хрящових кілець, кінці яких на задній поверхні зєднуються сполучнотканинною перетинкою, що складається з гладеньких мязів. Разом вони утворюють суцільну перетинчасту стінку, до якої прилягає стравохід. Ця стінка може трохи вгинатися всередину трахеї під час пересування їжі в шлунок. Суміжні хрящі трахеї зєднуються між собою за допомогою кільцевих звязок.
Внутрішня поверхня трахеї вистелена слизово?/p>