Вплив гендерних стереотипів на характер та ефективність спілкування

Курсовой проект - Психология

Другие курсовые по предмету Психология

?ентичності з рівнем спілкування виявилося, що хлопчики й дівчата розрізняються за рівнем розвитку психологічних властивостей, які входять у загальнопоширені уявлення про маскулінність фемінінність, а також інструментальності й експресивності. Причому відповідність статеворолевим стереотипам у хлопчиків набагато важливіше для встановлення продуктивного спілкування й подальшого особистісного розвитку, ніж у дівчат. Дівчатам простіше будувати свою статеворолеву ідентичність, тому що мякість, розмитість стереотипу справжньої жінки залишає їм більшу свободу. Більше того, оволодіння дівчатами інструментальними якостями розширює діапазон їхньої поведінки й позитивно впливає на здатність до адаптації в суспільстві, яке динамічно змінюється.

Знання, вимірюване ступенем диференційованості уявлень про чоловічу й жіночу поведінку, і засвоєння статевих стереотипів, вимірюване ступенем ідентифікації себе із представниками своєї статі, позитивно впливають на процес спілкування й розвиток особистості в цілому.

Висновки

 

Як показує практика, причини труднощів підлітків і юнаків, які можна повязати із труднощами освоєння нових відносин, нового періоду в житті людини, багатогранні і можуть бути представлені комплексами у різноманітних сполученнях. Багато дослідників, зауважують, що важко складаються відносини підлітків з батьками й однолітками, важко засвоюється процес навчання в школі, а це в свою чергу важко диференціювати від міжособистісних відносин з однолітками, батьками й учителями, труднощами, обумовленими розвитком самосвідомості. Пережиті труднощі й проблеми хлопчика або дівчини повязані з найбільш важливими змінами й психологічними надбаннями цього віку. У той же час труднощі, які виявляються в підлітка, не відображають цілком і повністю позицій і вчинків юнака, до них не можуть бути зведені всі устремління й прояви його активності.

Сьогодні гендерні стереотипи міняються, по-різному в різних верств суспільства. Так стереотип жіночності, який зложився ще в ХІХ ст., залишається популярним дотепер (особливо в чоловіків): жінка повинна бути ніжною, гарною, мякою, ласкавою й у той же час пасивною й залежною. Але, за уявленнями сучасних жінок, їм треба бути розумними, енергійними, заповзятливими тобто мати чоловічі якості.

Стереотип маскулінності також змінився: традиційно в нього входили фізична сила, придушення ніжності, функціональне відношення до жінки, нестриманість, вираження гніву і пристрасті. Сучасний портрет інши: інтелект цінується вище фізичної сили, допускається прояв ніжності й щиросердечної тонкості, потрібне приборкання грубих почуттів, хоча в менш освічених людей стереотип маскулінності залишається більш традиційним (наприклад, як у підлітків).

У старшому підлітковому віці гендерні проблеми здобувають особливу актуальність у період закінчення школи, коли старшокласники стоять перед вибором свого подальшого життєвого шляху й сфери професійної діяльності. У суспільстві усе ще досить стійкі стереотипи про те, що для жінок головними соціальними ролями є не професійні, а сімейні ролі (мати, господарка). Таким чином, ми можемо зробити висновок про те, що виділені нами показники спілкування й показники гендерних стереотипів у міжособистісних відносинах виявляють міцний взаємозвязок, та у своїй сукупності визначаючи успішність розвитку особистості в старшому підлітковому віці.

На думку старших підлітків ідеальний юнак на відміну від дівчини має загальну привабливість, силу особистості, більше важливий соціальний статус, сучасність, але різниця між фемінінними й маскулінними якостями незначна. На думку старших підлітків ідеальна дівчина повинна відрізнятися емоційністю, емпатійністю, фемінінністю, більш високою андрогінністю.

Гендерні стереотипи дуже впливають на процес спілкування. відповідність гендерному стереотипу формує впевненість у собі, розширює коло контактів, полегшує процес спілкування, а невідповідність гендерному стереотипу утрудняє встановлення близьких відносин, звужує коло контактів.

Таким чином, ми можемо зробити висновок про те, що виділені нами показники процесу спілкування й показники гендерних стереотипів у міжособистісних відносинах виявляють міцний взаємозвязок, у своїй сукупності визначаючи успішність розвитку особистості в старшому підлітковому віці.

Список використаної літератури:

 

  1. Абраменкова В.В. Половая дифференциация и межличностные отношения в детской группе // Вопросы психологии. 1987. №5. С. 70-78.
  2. Агеев B.C. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов // Вопросы психологии. 1987. № 2. С. 152-158.
  3. Алешина Ю. Е., Волович А. С. Проблемы усвоения ролей мужчины и женщины // Вопросы психологии. 1991. № 4. С. 74-81.
  4. Антология гендерной теории. Сб. пер. / Сост. и комментарии Е.И. Гаповой и А.Р. Усмановой. Минск: Пропилеи, 2000. 384 с.
  5. Бендас Т.В. Гендерная психология: учеб. пособие. М., Питер, 2005.
  6. Берн Шон. Гендерная психология. /Пер. с англ. СПб., 2004.
  7. Бодалев А.А: Восприятие и понимание человека человеком. М.: МГУ, 1982. 280 с.
  8. Боричев А Теория межличностных отношений и когнитивные теории личности. М.: Прайм-Еврознак, 2007. 128 с.
  9. Брандт Г.А. Природа женщины. Екатеринбург, 2000.
  10. Вариации на тему гендера. СПб.: Алетейя, 2004. 316 с.
  11. Введение в гендерные исследования. Часть 1. Учеб. пособие / Под ред. И. Жеребкиной. Харьков, СПб., 2001. 707 с.
  12. Воронина О.А. Фемин?/p>