Вказівна частка ге ‘ось’ у західнополіських говірках

Информация - Разное

Другие материалы по предмету Разное

°фіксований і в наддністрянських (т. зв. батюцьких) говірках [20,258]. Такого ж походження відоме з фіксації М.Корзонюка західноволинське а-гесь вигук, яким відганяють овець [18,67].

За аналогією до давнього унде у говірках північно-західної окраїнної зони західнополіського діалекту утворено прислівник і частку гйде ось, тут із вказівною часткою ге у функції кореневої морфеми, пор.: гйде сед, по лнвій руцн (Нудиже Лбм); гъде спрътко в тим вузери (Тур Рм) та ін. Ареал продовжують карпатські говори: гйде [6,362]. Для вираження більш точної просторової вказівки структура гйде поширюється вказівними частками ге, во у постпозиції, пор.: гедегй впершн лудъй бълше булу (Смоляри Ст); хвуснув по руцн вупух гедеву (Яревище Ст) та ін. Спорадично у говірках цього ареалу фіксується дериват гедегйт, гедегнт он там (Залюття, Яревище Ст, Нудиже, Черемошна Воля Лбм) результат зрощення прислівників гйде та гет, пор.: гедегіт трйбе нимннжко піскэ досйпати (Яревище Ст) та ін. Структура ж гедегйв ось тут, виявлена у говірці с.Яревище Старовижівського району, очевидно, є усіченим варіантом повнішого незасвідченого *гедегйво утворення з прислівника гйде та двох різних вказівних часток у постпозиції; пор.: вонй гедегйв живэт.

Варто зазначити, що вказівна частка ге із функцією уточнення у говірках північно-західної діалектної зони західнополіського говору поширює (переважно у постпозиції, рідше у препозиції) основи й інших прислівників, особливо просторових, зрідка також і вказівних займенників: одегй, одегъ ось тут (Тур Рт; Положево, Піща, Пулемець Шц; Олтуш, Збураж, Хотислав Мл); форму одегй подає і “Дыялектны слоўнік Брэстчыны” [12,152]; ондегй он там (Нудиже Лбм; Дубечно, Яревище Ст; Жиричі Рт); стилгй ось звідси (Мельники Шц) або он звідти (Тур Рт); загальнозональною рисою є форми тамгй, вотамгй, тамкагй, тамикагй, тамичкагй, гітбм, гітбмка; тутгй, тутагй, тутикагй, тутичкагй; тудагй, тудигй, гетудъ; судагй, судигй і под.; пор. також заторікгй три роки тому (Тур, Жиричі Рт) та займенник mойгй оцей (Залюття Ст).

У говірках Пінщини виявлено порівняльний сполучник гйби, гйбі як, мов, пор.: ни могэ ітн гйбі въпівша (Містковичі Пн); його ж у цьому масиві фіксує “Дыялектны слоўнік Брэстчыны” [12, 169]. Цей сполучник являє собою результат зрощення вказівної частки або, що більш імовірно, похідного від неї прислівника ге так із домінуючим у пінських говірках порівняльним сполучником би, бі як, мов; пор. з тієї як говірки: дъвіц:а бі вовк.

У любешівсько-іванівських та зарічненсько-пінських і суміжних говірках частка ге у поєднанні з займенниковою основою mъ виступає у займенникові гйтой цей та вказівній частці гйто це, пор.: гйтой простбк дохнб пошъла (Лахвичі Лб); гйтойе селу нбт:о од:алунойе (Мохро Івн); гйтайа пнсна корнбтейка (Деревок Лб); гйто ти арцешчу говуриш (Сенчиці Зр) та ін. У північній частині цього ареалу (переважно у говірках на території Брестської області) поширені подібного походження займенник гйтакий такий та прислівник гйтак так (базові для них форми такъй, так у цих говірках взагалі відсутні), пор.: снопъ стбвіли у гйтакийе стръбчики (Невель Пн); йе гйтак ни тймлу роскбзвати (Мохро Івн). Очевидно, аналізовані лексеми зумовлені або, щонайменше, підтримувані білоруським впливом, тим паче, що південні межі ареалу цих форм, по суті, збігаються з колишнім кордоном Мінської губернії.

У пінських говірках частка ге(е) у структурі прислівників із семантикою вихідного пункту руху та часової і просторової лімітативності поєднується з коренем нечленного займенника тъ і вказує на близькість відповідно початкового та кінцевого пункту руху і часового моменту, пор.:

а) зетэл, зетэла звідси (Невель, Хойно, Жидче, Містковичі Пн); згйтул, одгйтул т.с. (Жидче Пн); пор. співвідносні стул, стэла, от:тэл звідти (там само);

б) догйтул, догйтула до цього часу, до цього місця (Невель, Жидче Пн); дойтул т.с. (Жидче пн); погйтул, погйтула т.с. (Невель, Жидче, Хойно, Містковичі пн); пор. співвідносні дотэл, дотэла, потэл, потэла доти (там само). Ареал таких утворень продовжується в білоруських говорах [21, 116].

Етимологічно споріднені прислівники виявлені у зарічненсько-любешівських говірках, щоправда, з протилежною семантикою: частка ге(е) у їхній структурі виражає вказівку на віддаленість вихідного чи кінцевого часового моменту або пункту руху, пор.:

а) зйтул, зйтула звідти (Більська Воля Влд); зетэл, зітэл, зетэла, зітэла т.с. (Вичівка Зр; Сварицевичі Дб; Малі Телковичі Влд); зетнл т.с. (Нобель, Острівськ Зр; Любязь Лб); зетнл т.с. (Дольськ, Любязь Лб); зетъл т.с. (Залізниця, Любязь Лб); згйтил т.с. (Деривок Лб); згбтил т.с. (Березовичі Лб), ізгетъл т.с. (Вязівно Лб); зетілб т.с. (Нобель Зр); зетнла т.с. (Храпин, Острівськ Зр); ізетнл, ізетілб т.с. (Кухче Зр); зетилу он звідти (Залізниця Лб); пор. співвідносні стил, стъла, стул, стэла звідси (там само);

б) догйтул, погйтул до того часу, до того місця (Вичівка Зр; Сварицевичі Дб); дугетил т.с. (Нобель, Морочне, Сенчиці, Новорічиця Зр, Малі Телковичі Влд; Любязь Лб); догйтил, догйтила т.с. (Сенчиці, Морочне, Нобель Зр); дугети т.с. (Острівськ, Нобель, Храпин, Новорічиця Кухче Зр; Малі Телковичі, Більська Воля Влд), пугетил, погйтил т.с. (Морочне, Нобель, Сенчиці Зр; Малі Телковичі Влд); пугети т.с. (Нобель, Кухче Зр; Березичі, Залізниця, Вязівно, Дольськ, Цир, Горки Лб) та ін.

У північних зарічненсько-дубровицьких говірках (Сенчиці, Нобель, Морочне, Вичівка Зр; Сварицевичі, Лісове Дб) виявлено ще один прислівник із вказівною часткою ге, поєднаною з основою колишнього нечленного займенника mъ: огйточ тоді, пор.: огйточ йа ше йумко бнгав (?/p>