Віртуальний комп'ютер (система VMware)
Курсовой проект - Компьютеры, программирование
Другие курсовые по предмету Компьютеры, программирование
?ий приріст продуктивності. Для того щоб задіяти режим DMA в Windows 95/98 на віртуальному компютері, запустіть Панель управління і виберіть меню Система; у вікні Властивості: Система виберіть вкладку Пристрої, знайдіть пункт Дискові накопичувачі та розкрийте список, клацнувши по значку "+". Потім послідовно для кожного підключеного IDE-диску поставте відмітку (галочку) поруч з написом "DMA", після чого перезапустіть ОС. Не забудьте задіяти режим DMA в базовій ОС Linux. Про те, як це робиться, було докладно розказано в розд. 9.5.
У результаті цих зусиль VMware і все що запускаються у віртуальному компютері додатки будуть працювати швидше.
6.5 Виділення оперативної памяті для VMware
Система VMware дозволяє користувачам задавати як обсяг оперативної памяті, що виділяється по віртуальних компютера, так і загальна кількість ВП, зарезервоване для використання віртуальними машинами. Правильна настройка цих параметрів дуже важлива, оскільки може суттєво вплинути на продуктивність як віртуального компютера, так і системи в цілому.
Перший конфігураційний параметр, значення якого може встановлюватися користувачем, - це загальна кількість памяті, яке резервується для всіх запущених віртуальних машин. Цей параметр може бути заданий переміщенням движка у вікні, що викликається через команду Host Reserved Memory в меню Settings.
У загальному випадку память, використовувана кожної віртуальною машиною, береться з того ж самого пулу, який використовується ОС на базовому компютері і всіма запущеними на ньому додатками. Однак, для підвищення загальної продуктивності, система VMware встановлює задається користувачем ліміт памяті для всіх віртуальних машин. Коли VMware використовує цю память, вона недоступна для інших програм, запущених на базовому компютері. Але коли VMware не використовує цю память, вона стає доступною для інших додатків. Резервуючи память, VMware дозволяє віртуальним машинам працювати більш ефективно.
Память, яка використовується системою VMware, включає память, що віддають операційній системі віртуального компютера, а також певну кількість надлишкової памяті, необхідної для функціонування самого віртуального компютера. Обсяг цієї надлишкової памяті залежить від декількох факторів, але зазвичай не перевищує 10 мегабайт. Крім того, для нормального функціонування ОС віртуальної машини, треба зарезервувати достатню для цієї ОС кількість памяті.
Кількість реально резервованою системою VMware оперативної памяті динамічно змінюється в процесі роботи системи. VMware використовує зарезервовану память тільки тоді, коли визначає, що це необхідно для досягнення прийнятної продуктивності віртуального компютера. Навіть якщо запущені кілька ВМ, реально може використовуватися тільки частина зарезервованої памяті, а невикористовувані зарезервований память віддається ОС базового компютера і запущеним в ній додатків.
Рекомендується резервувати для системи VMware 50% фізичної памяті базового компютера. Відходити від цього правила можуть тільки досвідчені користувачі, оскільки зміна цього параметра може істотно вплинути на продуктивність як базового, так і віртуального компютера. Якщо вибрати дуже велике значення цього параметра, це може призвести до сильного уповільнення роботи базового компютера або навіть до його зависання. Занадто мала значення цього параметра призводить до падіння продуктивності віртуального компютера і обмежує число ВМ, які можуть бути одночасно запущені.
Linux погано поводиться при нестачі оперативної памяті. З цієї причини не варто запускати одну або кілька віртуальних машин, якщо їм потрібно більше ВП, ніж залишається на базовому компютері після запуску ОС та інших програм. Точніше, треба дотримуватися наступного правила: "Загальна кількість оперативної памяті, що виділяється для всіх одночасно запущених віртуальних машин, не може перевищувати кількості фізичної ВП мінус обсяг памяті, яка необхідна для роботи ОС базового компютера і запущених в ній програм".
Втім, система VMware сама обмежує кількість ВМ, які можуть бути одночасно запущені, виходячи з кількості зарезервованої для неї ВП. Якщо ви намагаєтеся увімкнути живлення віртуальної машини, а кількості зарезервованої ВП для її роботи недостатньо, включення ВМ не відбудеться.
Другий конфігураційний параметр, який можуть змінювати користувачі системи VMware, - це обсяг фізичної оперативної памяті, що виділяється даної віртуальній машині. Значення цього параметра задається в редакторі конфігурації (Settings> Configuration Editor> Memory). Мінімальне значення цього параметра визначається вимогами ОС. Майстер конфігурації взагалі не запитує у користувача значення цього параметра, вибираючи його виходячи з того, яку ОС вибрав користувач.
Оптимальне значення розміру памяті, що відводиться віртуального компютера, залежить від кількох чинників.
- Які додатки будуть запускатися на віртуальній машині.
- Чи будуть інші віртуальні машини, запущені поряд з даною ВМ, конкурувати з нею за розділення оперативної памяті.
- Які додатки будуть запускатися на базовому компютері одночасно з даною віртуальною машиною.
7. Підключення фізичних дисків до віртуального компютера
Отже, ми створили і запустили віртуальний компютер, який працює з віртуальним жорстким диском. Але ізольований компютер в наші дні вже виглядає якось архаїчно