Віртуальний комп'ютер (система VMware)
Курсовой проект - Компьютеры, программирование
Другие курсовые по предмету Компьютеры, программирование
омпютери локальної мережі, розкривши вікно "Мережеве оточення" в Windows. А, отже, ви отримаєте доступ і до тих ресурсів (дискам, каталогами, принтерам), які на цих компютерах віддані "у спільне користування". Проте ресурси вашого базового компютера ви, швидше за все, ще не побачите. Для того, щоб дати доступ з Windows до дисків Linux-компютера, необхідно запустити на останньому сервер Samba і правильно його настроїти. Повністю описувати тут налаштування Samba-сервера немає ніякої можливості: про це написано окремі книги.
А тепер розглянемо декілька прикладів налаштування для конкретних ситуацій, повязаних з системою VMware. Сподіваюся, що їх розгляд дозволить зрозуміти принципи такого налаштування, а в сукупності з раніше наведеними відомостями, - і налаштувати потрібну вам конфігурацію виходу віртуального компютера в мережу.
8.5 Кілька прикладів налаштування виходу в мережу
8.5.1 Підключення до існуючої локальної мережі у варіанті "Bridged networking"
Розглянемо спочатку найпростіший випадок, коли базовий компютер, що працює під Linux, вже підключено до реальної фізичної мережі. Крім того, на базовому компютері працює Samba-сервер, що надає якісь каталоги в розпорядження інших робочих станцій мережі, і створення віртуальної мережі з віртуальних компютерів не планується.
У такому випадку потрібно настроїти мережеві служби системи VMware у варіанті "Bridged networking", отримати в адміністратора мережі реальний IP-адресу, маску мережі, адреси серверів DNS і WINS, і налаштувати мережеві служби ОС на віртуальному компютері з використанням цих адрес. Приклад такого налаштування наведено на рис. 18.8, а на рис. 18.9 показано, як виглядає "Мережеве оточення" у разі реалізації цього варіанту для невеликої мережі, що складається з двох фізичних компютерів (Kos3 і Linux). На компютері Linux запущена система VMware і віртуальний компютер Vmware, підключений до фізичної мережі з даного варіанту. З малюнка видно, що компютер Vmware показується як повноправний учасник мережі і отримує доступ до дисків базового компютера (оскільки знімок зроблений у вікні екрану віртуального компютера).
Рис. 18.9. Доступ до диску базового компютера через "Мережеве оточення"
Необхідно відзначити одну особливість налаштування мережевих коштів на віртуальному компютері, яка виявляється тоді, коли ОС віртуального компютера завантажується з фізичного диска. Особливість полягає в тому, що в цьому випадку обовязково треба створити окремий профіль обладнання для завантаження ОС Windows у віртуальному компютері, в якій відключити реальну мережеву карту Ethernet, як це було сказано в розд. 18.7. В іншому випадку у вас можуть виникнути труднощі з підключенням адаптера AMD PCNET PCI для Ethernet, який повинен працювати у віртуальному компютері. Втім, те ж саме вірно і для інших варіантів, так що не забувайте створювати окремий профіль обладнання для запуску на віртуальному компютері.
8.5.2 Приклад 2. Створення мережі на ізольованому компютері
В якості наступного прикладу розглянемо створення віртуальної мережі на ізольованому (скажімо, домашньому) компютері. При конфігуруванні системи VMware в цьому випадку треба вибрати варіант "Host-only networking", для чого на питання конфігураційного скрипта vmware-config.pl "Do you want this script to automatically configure your system to allow your virtual machines to access the host file system ? " треба відповісти "Yes". При цьому буде встановлено Samba-сервер vmware-smbd (а також необхідний для його роботи демон vmware-nmbd) і буде організовано їх запуск при завантаженні ОС Linux. Конфігураційний файл для такого сервера розташовується не в каталозі / etc / samba, як для стандартного серверу Samba, а в каталозі / etc/vmware/vmnet1/smb, хоча і називається як і раніше smb.conf. Про те, як його налаштувати, ви можете дізнатися в документації по Samba або з man-сторінки (man 5 smb.conf), оскільки він будується точно так само, як файл smb.conf для стандартного серверу Samba.
Природно, що необхідно налаштувати мережеві служби в ОС Linux базового компютера і на віртуальному компютері. IP-адреси можна задати довільним чином. Оскільки в такій мережі буде працювати лише кілька компютерів (у найпростішому випадку - всього два), то сервер DHCP запускати не має сенсу, простіше прописати всі компютери та їх адреси у файлі / etc / hosts.
Рис. 18.10 ілюструє саме такий варіант роботи віртуального компютера. На малюнку показано, що весь диск базового компютера підключений як мережний диск G: до віртуального компютера, причому у вікні провідника Windows відображається вся структура каталогів Linux.
Рис. 18.10. Диск базового компютера змонтований як диск G: в ОС віртуального компютера
Звичайно, давати повний доступ до Linux-розділу диска в реальному житті не варто, якщо ви замислюєтеся і про забезпечення безпеки у вашій мережі, так як всі системні файли Linux стають доступні для редагування з віртуального компютера. Треба коректно налаштувати сервер Samba, надавши доступ тільки до спеціально виділеного каталогу.
8.5.3 Приклад 3. Зєднання віртуальної і фізичної мережі
Тепер припустимо, що ви вирішили створити кілька віртуальних компютерів на одному базовому, обєднати їх у віртуальну мережу, і зєднати її з реальною мережею. При цьому мережева частина IP-адреси віртуальної мережі відрізняється від мережевої частини адреси реальній мережі. У цьому випадку система VMware знову конфігурується за варіантом "Host-only networking". Тільки тепер необхідно вказати Samba-с