Віртуальний комп'ютер (система VMware)
Курсовой проект - Компьютеры, программирование
Другие курсовые по предмету Компьютеры, программирование
ми VMware.
Тільки для Windows 95/98: ви побачите діалогове вікно Виявлено нове обладнання. Windows запропонує вам зробити пошук драйверів для нього. Для більшості пристроїв драйвери вже встановлені при інсталяції системи, проте, в деяких випадках може знадобитися інсталяційний CD ROM диск. Windows попросить вас кілька разів перезавантажитися при встановленні нових драйверів.
У деяких випадках Windows може не розпізнати CD-ROM диск, коли видається запит на пошук драйверів. У такому випадку рекомендується спробувати вказати як шлях до драйвера каталог C: \ windows \ system \ або відмовитися від установки драйвера даного конкретного пристрою. Підключення таких пристроїв може бути виконано пізніше.
Коли Windows встановить віртуальні пристрої та драйвери для них, треба видалити із системи непрацюючі пристрої, відповідні реального обладнання. Для цього використовуйте вкладку Система | Пристрої на панелі керування. Виберіть непрацююче пристрій і клацніть по кнопці Видалити. Тільки врахуйте, що потрібно попередньо вибрати профіль обладнання, відповідний віртуального компютера, щоб не видалити пристрої, що працюють при запуску ОС з фізичного диска.
Тільки для Windows NT: Після завершення завантаження ОС перегляньте протокол завантаження, щоб визначити ті пристрої, які не підключилися. Ви можете відключити їх в профілі "Віртуальний компютер", використовуючи менеджер пристроїв (Панель управління | Пристрої).
- Переконайтеся, що всі віртуальні пристрої працюють коректно, особливо мережеві адаптери. Памятайте, що склад обладнання віртуального компютера істотно відрізняється від набору пристроїв, реально наявних на Вашому фізичному компютері.
Тільки для Windows 95/98: Якщо якесь віртуальне пристрою немає, скористайтеся опцією Панель управління | Додати нове обладнання.
- Встановіть VMware Tools (якщо ви ще не зробили цього). Пакет VMware tools буде запускатися в обох конфігураціях обладнання, але матиме якийсь вплив на роботу тільки в конфігурації "Віртуальний компютер".
Примітки. 1. Коли ви наступного разу завантажте Windows в реальному компютері, використовуючи профіль обладнання, відповідає реальній конфігурації апаратури, у списку пристроїв можуть зявитися деякі віртуальні пристрої. Ви можете видалити їх або вимкнути тим же самим способом, який був описаний вище для відключення реальних пристроїв з профілю обладнання, відповідного віртуального компютера.
2. Якщо ви при завданні конфігурації віртуального компютера встановили для реального диску режим "з відкладеним записом" (undoable), то при перезавантаженні ОС ви повинні будете або погодитися з тим, щоб всі операції з диском, пророблені всередині віртуальної машини були збережені на диску, або відмовитися від збереження змін.. Детальніше про режими роботи дисків читайте разд.18.4.
8. Вихід в локальну мережу
Підключити фізичний диск до віртуального компютера вдається не завжди. Найочевидніша причина утруднень полягає в тому, що на фізичному диску створена файлова система, з якою не вміє працювати ОС віртуального компютера. І хоча можна намагатися встановити спеціальні драйвери, але робити це (на мій погляд) не варто, оскільки можна організувати обмін даними з базовим компютером, а також з усім іншим світом, за допомогою мережевих засобів. Вони спочатку створювалися в розрахунку на взаємодію різних ОС, так що надають необхідні кошти обміну даними. Судячи з мого досвіду, це набагато більш реалістичний і безпечний спосіб організації такого обміну. Але спочатку кілька пояснень загального плану.
8.1 Чотири варіанти організації мережевих служб в системі VMware
Кожна віртуальна машина, яку ви створюєте, може мати свою незалежну конфігурацію мережевих служб. Існує 4 можливих варіанти конфігурації:
- Без підключення до мережі (No networking).
- Host-only networking.
- Bridged networking.
- Custom networking.
Конфігурація "No networking" просто означає, що віртуальна машина працює сама по собі, не маючи можливості взаємодіяти з операційною системою базового компютера або іншими компютерами (включаючи віртуальні компютери, що працюють на тому ж базовому). Цей варіант варто розглядати тільки в тому випадку, коли віртуальна машина буде використовуватися, наприклад, з метою тестування ПЗ або для забезпечення безпеки зберігається на ній інформації. Така конфігурація задається дуже просто - достатньо при конфігуруванні віртуальної машини не підключати мережевий адаптер (або відключити його згодом).
Варіант "Host-only networking" означає, що віртуальний компютер зможе взаємодіяти з операційною системою базового компютера і будь-яким віртуальним компютером, запущеним на базовому компютері, і теж мають мережеві можливості. Але віртуальний компютер в такій конфігурації не зможе взаємодіяти з системами, що знаходяться поза базового компютера (якщо тільки не використовується proxy-сервер, запущений на базовому компютері). Створюється як б приватна віртуальна мережа, яка складається з базового компютера і всіх запущених на ньому віртуальних (зокрема, одного віртуального). Зазвичай всі хости такої мережі використовують стек протоколів TCP / IP, хоча жорсткої вимоги використовувати саме його немає. Але які б протоколи ні використовувалися, кожен компютер в такій мережі повинен мати свою адресу. Адреси можуть призначатися "статично" або "динамічно". В останньому випадку використовуються такі протоколи, як DHCP (Dynami