Вищі державні службовці та політико-адміністративні стосунки
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
Міністерство освіти і науки України
Курсова робота на тему
ВИЩІ ДЕРЖАВНІ СЛУЖБОВЦІ ТА ПОЛІТИКОАДМІНІСТРАТИВНІ СТОСУНКИ
2006
Зміст
Вступ
1. Взаємозвязок між політикою та бюрократією
2. Професіоналізм вищих керівних кадрів: його компоненти
3. Особливості стосунків між політиками та вищими державними службовцями в перехідних демократіях
4. Корпус вищих державних службовців у період демократичного розвитку
5. Розподіл між політичною та адміністративною сферами як підґрунтя для ефективного врядування
Загальні висновки
Використана література
Вступ
В умовах сучасної інформаційно-технологічної революції, глобалізації й змінності світу фахова освіта і професійна підготовка перетворюються у фундаментальну цінність, що має товарну вартість і виходить на світовий ринок. Світова організація торгівлі вже розглядає питання про включення вищої освіти до сфери своїх інтересів, що не може не позначитися на нашому розумінні ролі освіти в житті суспільства, і особливо тих його представників, які покликані слугувати своїм народам і державам, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування.
Перед сучасним суспільством сьогодні постало завдання щодо перетворення глобалізації й інформатизації в позитивні чинники для всіх народів світу, щоб їх результатами справедливо користувалося суспільство. Це нелегке завдання потребує обєднання наших зусиль, глобального професійного діалогу. Роль держави і, зокрема, корпусу вищих державних службовців, у вирішенні цих завдань, безумовно, є однією з вирішальних. Але висока якість управління це не лише турбота урядів. Ключовими гравцями в управлінні стає також громадянське суспільство і, зокрема, фахова академічна спільнота.
Вивчення світового досвіду у підготовці державних службовців вищого рівня державного управління і, головне, аналіз дієвих практичних рекомендацій для органів державної влади мають сприяти поглибленню процесів реформування українського суспільства у напрямі досягнення європейських стандартів.
Актуальність зазначених вище проблем, їх недостатнє вивчення і визначили вибір теми курсової роботи, зумовили її мету та завдання.
В цієї роботі порушені такі питання:
- що означає поняття професійна, політично нейтральна державна служба і чому добре мати саме таку;
- чому урядам країн нової демократії на постперехідному етапі важко створити й утримувати саме таку державну службу;
- що можна зробити для формування та розвитку професіоналізму й політичного нейтралітету державних службовців в Україні.
1. Взаємозвязок між політикою та бюрократією
Питання взаємозвязку між політикою ті бюрократією досить складне. Певною мірою, залежно від часу й місця, вони можуть бути будьким із цих трьох категорій. Але справжнє питання полягає в тому, як збалансувати в урядуванні необхідність мати постійність, нейтральність, знання й уміння, що йде від вищої державної служби, з відданістю та лояльністю відданістю державній політиці, цілям, що, очевидно, йде від політиків.
Власне ці стосунки є наріжним каменем роботи будьякого уряду: як саме ці дві групи гравців працюють разом, є вирішальним для врядування, тому що їхні стосунки є приводним пасом усередині державного сектору. Це приводний пас нагору й униз. Нагору він передає поради, інформацію та й, власне, лояльність лояльність до місії, а не обовязково до конкретної особи, а разом з цим постійність, досвід, знання про спосіб дії системи. Униз він передає легітимність (у демократичній системі легітимність бути обраним), спрямування політики та підзвітність.
Отже, завдання політика в цих стосунках надавати системі динамізму, напряму, вести її вперед; тоді як завдання державного службовця додавати до цього напряму свої знання й уміння, досвід і мудрість. Дуже важливе нормативне врегулювання цих стосунків, особливо коли це стосується питань боротьби з корупцією та протекціонізмом, підсилення нейтральної компетенції уряду, а також урядування в інтересах усього суспільства.
Спробуємо розкрити сутність деяких із цих стосунків та подумати про альтернативні підходи до розуміння їх та альтернативні, справді реальні життєві приклади цих стосунків. Один зі способів просто почати із законодавства, подивитися на закони про державну службу. Звичайно, в Центральній та Східній Європі панує дуже потужна традиція слідувати букві закону в підходах до того, як керувати державною службою.
Інший спосіб подивитися на ці стосунки з огляду на різні традиції: англоамериканської традиції нейтральності та розмежування двох груп порівняно, можливо, з континентальною традицією, де державні службовці політизованіші, відіграють більшу політичну роль, мають партійний квиток.
Розглянемо пять можливих моделей взаємозвязку між політикою ті бюрократією.
Першою з пяти моделей є веберівська, або вілсонівська, концепція, за Максом Вебером, або американцем Вудро Вілсоном, котрий написав дуже відоме есе про державне управління у 1887 році до того, як йому довелося самому зіткнутися з цими проблемами вже як Президентові Сполучених Штатів Америки. Це модель формального законодавчого розмежування полі