Витрати виробництва в короткостроковому та довгостроковому періодах розвитку підприємства
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
¶на використовувати для аналізу економічних процесів. Вона є ідеальним типом ринкової структури, перевага якого полягає в тому, що завдяки його існуванню стає можливим чітке визначення системи обмежень, з якими стикається фірма на шляху до максимізації прибутку.
Ринок досконалої конкуренції це ринок, який відповідає умовам досконалої конкуренції.
Умовами формування ринку досконалої конкуренції є те, що:
1. Ринок складається з великої кількості продавців, кожний з яких продає стандартизовану продукцію великій кількості покупців.
2. Кожна фірма має дуже незначну частку у загальному випуску продукції, що поступає на ринок, і ця частка не перевищує 1% загального продажу.
3. Фірма не цікавиться рішеннями своїх конкурентів. Вона не розглядає конкурентів як таких, що можуть обмежити її ринкову частку продажу.
4. Інформація про ціни, технології та імовірний прибуток легко доступна, що дозволяє гнучко реагувати на зміну ринкових умов.
5. Входження в ринок та вихід з нього не обумовлені ніякими перешкодами для продавців стандартизованої продукції, що забезпечує повну мобільність у використанні ресурсів.
На рис.3.1. показана залежність графіків сукупної, середньої та граничної виручки від обсягів виробництва продукції.
Рис.3.1. Графік сукупної, середньої та граничної виручки
Сукупна виручка (TR) це загальна виручка від продажу всього обсягу продукції, яка визначається наступною формулою:
ТR=Q*P,
Середня виручка (AR) це відношення сукупної виручки до кількості проданої продукції:
AR = TR/Q=P.
Гранична виручка (MR) це приріст валової виручки, що відбувся за рахунок продажу додаткової одиниці товару:
MR = TR/AQ.
3.2 Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді
Для визначення поведінки виробника на ринку необхідно провести аналіз роботи підприємства.
Підприємство виробляє продукцію, якщо це приносить йому економічний прибуток або якщо збитки будуть меншими, ніж у разі повного припинення виробництва. Якщо сукупний дохід (МR) більше сукупних витрат (МС), то фірма вирішує завдання максимізації прибутку. Якщо МС більше МR, то фірма мінімізує збитки. У разі припинення діяльності фірми її збитки дорівнюватимуть постійним витратам. Тому якщо збитки від виробленої продукції менші ніж постійні витрати, то таке виробництво потрібно продовжувати. Тоді сукупна виручка буде перевищувати змінні витрати:
МC-МR<FC, (FC + VС) МR<FC-VС-МR.
Вибір виробником варіантів поведінки на основі порівняння сукупних витрат і сукупної виручки можна подати графічно.
Рис.3.2. Графік порівняння сукупних витрат і сукупної виручки
Якщо лінія сукупної виручки (МR) перетинає криву сукупних витрат (МС) і деяка її ділянка знаходиться вище, ніж крива, то обсяги виробництва, що відповідають цій ділянці, приноситимуть підприємцеві економічний прибуток.
Якщо лінія валової виручки (МR) лежить нижче кривої сукупних витрат, але вище кривої змінних витрат (VC) (на деякій ділянці), то виробник вирішує завдання мінімізації збитків. Якщо ж лінія сукупної виручки розміщена навіть нижче за криву змінних витрат, то найменші збитки підприємець матиме тоді, коли взагалі припинить виробництво.
Розглянемо, метод граничного аналізу. Доцільно виробляти будь-яку одиницю продукції, гранична виручка від продажу якої перевищує граничні витрати на її виробництво (MR > МС). Аналогічно, якщо гранична виручка менше граничних витрат (MR < МС), то виробництво доцільно зменшувати.
Рівновага виробництва досягається тоді, коли гранична виручка зрівняється з граничними витратами (MR=МС), а підприємець отримає найбільший прибуток чи найменший збиток.
Дані фактори зображуються графічно і потім аналізуються. Якщо лінія граничної виручки перетинає криву середніх сукупних витрат, то фірма вирішує проблему максимізації прибутку. Якщо лінія граничного доходу проходить нижче, ніж крива середніх сукупних витрат, то фірма вирішує проблему мінімізації збитків. Якщо лінія граничного доходу не перетинає криву середніх змінних витрат, то фірмі потрібно відмовитись від виробництва та шукати шляхи усунення постійних витрат, що в даній ситуації дорівнюють збиткам.
3.3 Ефективність ринку досконалої конкуренції
Досконала конкуренція не описує які-небудь реально існуючі ринки, а представляє ідеальний тип ринкової структури. Термін ідеальна ринкова структура означає те, що вона існує як абстрактна ідея. До ідеальних, ринкові структури, що існують реально, можуть тільки наближатися.
Дотримання всіх, вище вказаних, умов на практиці досягнути дуже важко. Так, товари не можуть бути цілком однаковими з позиції споживача, адже великий вплив на його рішення справляє те, в якому місці продається товар, як він запакований, яка його ціна. Відсутність бар`єрів для входження в галузь є також нездійсненою у чистому вигляді. Держава надає виробникам ліцензії для певних видів діяльності, великі переваги для започаткування справи велике виробництво має перед середнім і дрібним. А головне виникають і існують домовленості як між виробниками, так і між споживачами.
Слід відмітити, що досконала конкуренція є моделлю ринку, яка допомагає нам вивчити і оцінювати таку економічну систему, в якій рух товарів, послуг і ресурсів є безперешкодним. Вона розкриває,