Висловлювання про мову
Информация - Журналистика
Другие материалы по предмету Журналистика
Люди говорять рiзними мовами. х нараховуСФться приблизно 6 тисяч. На жаль, фiлологи попереджають, в XXI столiттi щонайменше 40% цих мов вимеруть. А це страшенна втрата для людства, бо кожна мова, це генiальний прояв людського духу, унiкальне бачення нашого свiту. Справа в тому, що 95% тих шести тисяч мов охоплюють дуже малу частину свiтового населення. За даними ЮНЕСКО, ними розмовляють всього 4% людства.
Дейвид Кристал, один iз свiтових експертiв з питань мов, автор книги тАЬМовна смертьтАЭ вважаСФ, що мовна рiзноманiтнiсть це унiкальна рiч, i втрата кожноi мови, збiднюСФ наш свiт.
Мовна рiзноманiтнiсть це еквiвалент людськоi рiзноманiтностi. Людство зазнало такого успiху на цiй планетi, завдяки тому, що воно спроможне пристосуватися до найрозмаiтiших обставин. Я думаю, що мова, це iнтелектуальний еквiвалент наших бiологiчних можливостей. Дуже важливо, щоб наш розум весь час працював, i один шлях, яким можна це здiйснити СФ через мову це подивитися, як кожна мова по рiзному охоплюСФ бачення свiту. Що разу, коли втрачаСФмо якусь мову, ми втрачаСФмо унiкальне бачення свiту.
21 лютого вiдзначаСФться Мiжнародний День рiдноi мови. Це вiдносно молоде свято до календарiв усього свiту воно ввiйшло тiльки у 1999 роцi. РЖ в Украiнi воно також лише почало писати свою iсторiю, хоча сама проблема украiнськоi мови на украiнських землях нараховуСФ кiлька столiть. Де i коли народилася традицiя Мiжнародного дня рiдноi мови?
iсторiя свята, на жаль, маСФ дуже трагiчне начало. Себто, святкуСФмо ми цей день з присмаком гiркоти. 21 лютого 1952 року у Бангладешi влада жорстоко придушила демонстрацiю протесту проти урядовоi заборони на використання в краiнi бенгальськоi мови. Вiдтодi цей день у Бангладешi став днем полеглих за рiдну мову. Минуло багато рокiв. Аж у жовтнi 1999 року на Тридцятiй сесii Генеральноi конференцii ЮНЕСКО було запроваджено Мiжнародний День рiдноi мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день вiдзначають i в нас.
На жаль, ми маСФмо дуже трагiчнi паралелi з нашою iсторiСФю. Тiльки якщо про подii в Бангладешi ми вже знаСФмо добре, то про подii з нашоi iсторii нам доводиться ще багато чого розповiдати i вiдкривати. 1951 року студенти Харкiвського унiверситету виступили проти складання iспитiв росiйською мовою. 33 найактивнiших розстрiляли, 800 репресували. Отож, чи ми святкуСФмо, чи ми тризнуСФмо це, мабуть, риторичне запитання
iнiцiативою вiдзначати свято рiдноi мови вийшли у Львовi ще в 1998 роцi. Тодi РЖрина Фарiон разом зi студентами РЖнституту архiтектури Львiвськоi полiтехнiки до Дня украiнськоi писемностi, що вiдзначаСФться 9 листопада, в День Нестора-лiтопиiя, органiзували першу виставку плакату на тему тАЬПередамо нащадкам наш скарб рiдну мову.
РЖ цього року, готуючись до Дня рiдноi мови також силами студентiв Львiвськоi полiтехнiки були виготовленi тематичнi плакати i розклеСФнi по мiсту. Однак цього разу виставка студентських плакатiв, спрямованих проти засилля росiйськоi мови, була пiддана критицi з боку Росiйського молодiжного братства, яке звинуватило органiзаторiв у розпалюваннi мiжнацiональноi ворожнечi. До кого насамперед виставка звернена до нацiональних меншин чи росiйськомовних украiнцiв, чи загалом до всiх громадян Украiни?
Ми сповiдуСФмо дуже просту iдеологiю iдеологiю твердого егоiзму. Не апелюСФмо до самих себе, бо нiчого цiннiшого для кожноi людини, нiж вона сама, безперечно, немаСФ. Тому ми апелюСФмо до тих, напевно, 3,5 мiльйонiв украiнцiв, якi назвали себе украiнцями, але за рiдну мову визнали мову росiйську.
РЖрина Халупа
Питання статусу украiнськоi мови в Украiнi дуже часто СФ абсолютно незрозумiлим для СФвропейських чи американських аналiтикiв, котрi дослiджують ситуацiю на пострадянському просторi. З якого дива ця мова продовжуСФ де-факто залишатися упослiдженою в незалежнiй Украiнськiй державi? Чому в медiа-просторi абсолютно домiнуСФ зовсiм iнша мова? На яких пiдставах тих, хто вiддаСФ перевагу всьому украiнському, iхнi опоненти досi лають тАЬукраiнськими нацiоналiстамитАЭ, вживаючи цей термiн у негативному сенсi? РЖ так далi.
Бiльше того: у сферi мовних проблем чимало загадок i для частини украiнських громадян. Особливо тих, хто вiрить цифрам, якими манiпулюють певнi видання та автори. От i вiдбуваСФться змiщення понять, яке резонуСФ за межами Украiни. Тим часом наука даСФ недвозначнi факти й оцiнки чинноi в Украiнi мовно-культурноi ситуацii.
Сергiй Грабовський
Тим часом науковi данi i статистичнi, i соцiологiчнi говорять зовсiм iнше. За вислiдами Всеукраiнського перепису населення, 67,5% украiнських громадян назвали украiнську своСФю рiдною мовою. А за результатами всеукраiнського опитування, проведеного на початку 2004 року Фондом тАЬДемократичнi iнiцiативитАЭ i Центром тАЬСоцистАЭ, 56% респондентiв розмовляють удома переважно украiнською.
Меншу кiлькiсть тих, хто спiлкуСФться украiнською, порiвняно iз тими, хто визнав ii рiдною, етнопсихологи пояснюють передусiм силою звички, яка лишилася у багатьох з радянських часiв. Та за будь-яких обставин 2/3 громадян Украiни ставлять украiнську мову у коло своiх чiльних життСФвих цiнностей адже саме це, на думку науковцiв, i позначаСФ поняття тАЬрiдна моватАЭ.
Полишимо осторонь питання, яка частина громадян Украiни назвала б рiдною мовою украiнську, якби, скажiмо, украiномовнi книги завдяки розумнiй податковiй полiтицi уряду сягали б не 5% обсягiв украiнського ж книжкового ринку, як зараз, а хоча б 50%, не кажучи вже про 67,5%, ?/p>