Висловлювання про мову
Информация - Журналистика
Другие материалы по предмету Журналистика
?о було б цiлком логiчним.
РЖван Дзюба
Права людини й права нацii СФдина i неподiльна проблема. Дрiбнити ii на тАЬпрiоритетитАЭ таке ж саме безглуздя, як дрiбнити права людини на окремi з цих прав i iх ставити нарiжним каменем будови свободи. Примусова нацiональнiсть так ж огидна, як i примусовий шлюб. Можеш зрiкатися нацiй, до якоi очужiв, або просто тихо й спокiйно вiдiйти в бiк. Можеш долучитися до iншоi нацii, яку полюбив, або в якiй тобi зручнiше жити, чи вигiднiше. Але при цьому не напускай iдеологiчного туману, будь чесний. Не запевняй, що ти належиш уселюдськостi. Ти належитимеш до конкретноi нацii, суспiльства, держави.
Найбiльш фальшивим з усiх тАЬобщСФчСФловСФковтАЭ менi видаються нашi украiнськi росiйськоi тАЬзакваскитАЭ. Вони тi ж самi тАЬрусотяпитАЭ, тiльки з трохи тАЬблагороднiшоютАЭ фразеологiСФю, адже iхня взагалi людянiсть зводиться до гордовитого дистанцiювання вiд свiту украiнськоi духовностi i до егоiстичноi втечi вiд тяжких проблем украiнства в свiт росiйськоi культури, але без справжнього укорiнення у нiй i без життСФвого зобовязання перед нею. Зате з деякою тАЬприпудренiстютАЭ приблизними поняттями з СФвроатлантичного свiту.
А свiти iнших культур тАЬобщСФчСФловСФкутАЭ такi ж чужi й далекi, як i будь-якому тАЬрусотяпутАЭ. Його свiдомiсть зосереджена на вiдштовхуваннi, а не на засвоСФннi на вiдштовхуваннi вiд украiнства. От саме в цьому i полягаСФ зловреднiсть тАЬобщСФчСФловСФкатАЭ. Вiн хоче паралiзувати пiднесення конкретних культур, тобто реальне творення загальнолюдськостi, паразитуючи на чужих результатах. Вiн завжди пристаСФ до сильнiшого супроти слабшого. Вiн топче слабшого в iмя свого тАЬобщСФчСФловСФчСФстватАЭ.
Роцi у вiсiмдесят другому у Львовi виходила молодiжна газета, яка називалася тАЬЛенiнська молодьтАЭ РЖ працювали в нiй на той час нинi славнi i вiдомi письменники i поети, а тодi журналiсти-початкiвцi. Серед них був, до речi, i Володимир Яворiвський, i був поет Богдан Стельмах той самий, що писав вiршi на музику РЖгора Бiлозiра, автор знаменитого тАЬПеревеслатАЭ, тАЬ Маминоi свiтлицiтАЭ i десяткiв iнших чудових украiнських пiсень.
РЖрина Халупа
Одного разу Богдан Стельмах увiйшов в кабiнет редактора газети i поклав на стiл заяву. тАЬПрошу звiльнити мене з роботи в цiй газетi, бо я стомився.тАЭ Я чомусь сьогоднi пригадала цю iсторiю, бо я стомилася вiд зрусифiкованого КиСФва. Якби-то можна було покласти комусь на стiл заяву: тАЬПрошу звiльнити мене вiд русифiкацii, бо я стомиласятАЭ. А тодi встати i пiти. РЖ опинитися десь у львiвському центровому провулку на початку дев`яностих. Зустрiти покiйного Ростислава Братуня у рукавичках, у елегантному капелюсi, який у Львовi завжди пiдносять при зустрiчi, i почути його тАЬДоброго здоров`ячка, прошу панiтАЭ.
Або зустрiти на трамвайнiй зупинцi самого Людкевича, який ще донедавна носив зверху на черевиках галошi i знiмав iх обов`язково, коли заходив у трамвай. Або сiсти в таксi i почути приблизно таке... До речi, мушу вам розповiсти цю iсторiю. Отож iду в таксi. Рiк, може, вiсiмдесят п`ятий. Львiв. Таксiвки дефiцит. Тому шофер пiдбираСФ на шляху ще й iнших пасажирiв. ЗупиняСФ машину дiвчина:
- На вокзал подвезете?
- Куди? Куди? перепитуСФ таксист.
- Я же сказала на вокзал.
- Та якби ти по-украiнськи, то я б вiдразу i зрозумiв.
- А у нас в КiСФвСФ только деревенскiСФ говорять по-украiнски! вiдповiдаСФ претендентка у пасажирки.
- А у нас у Львовi, знаСФш, лише... не говорять по-украiнськи, - роззлостився шофер i натиснув на газ.
Е, рiзне бувало у тому Львовi з мовою. Як там зараз хто його знаСФ. Але часом така ностальгiя за украiнським духом. А ото недавно сiдаю в потяг тАЬКиiв ЛьвiвтАЭ, 92 потяг. Що менi так враз затишно i добре та стало спочатку не розумiю. РЖ враз збагнула з приймача украiнськi пiснi лунають, чемна i добре вишколена обслуга гранд-вагона (до речi iдею, гранд-вагона втiлив СФврей Геншафт) говорить такою вишуканою украiнською мовою, наче всi вони оцi молодi хлопцi та дiвчата щонайменше унiверситети позакiнчували. У тому потягу та мешкати б. А що там нарiкати... Сiдаю i пишу заяву. Кому сама не знаю кому: тАЬПрошу звiльнити мене вiд русифiкацii, бо я стомиласятАЭ.
Орися Демська-Кульчицька
...Я думаю, що через 100 рокiв цiСФi проблеми не буде, що ми говоритимемо своСФю мовою украiнською... Моi дiди i батьки ще не мали своСФi держави. Не минуло й 100 рокiв, як я ii маю. Не мине й 100 рокiв будем мати не тiльки свою державу, а державу таку, як СФвропейська будь-яка держава...
РЖрина Халупа
Про мову в Украiнi за останнСФ десятирiччя не говорив хiба лiнивий. Дехто навiть встиг набути на цьому певний капiтал: розмови про мову (даруйте цей каламбур) пробивали дорогу до багатьох, в тому числi i владних Олiмпiв. Тематичний дiапазон теж видаСФться надзвичайно широким вiд тез про тАЬмову, скарбницю i схованку людського духутАЭ, до новiтнiх варiацiй давнього iмперського слогану: тАЬНСФ било, нСФт i бить нСФ может!тАЭ
Письменник Павло Вольвач
Поет СФ iнструментом мови, через нього вона промовляСФ свiту якiсь сокровеннi iстини. Красива фраза, тож сприймемо ii на вiру, дозволивши собi хiба одне питання. А саме: як це стикуСФться iз надокучливими плачами-квилiннями тАЬпро долю мовитАЭ, тАЬкалиновоi i соловiноiтАЭ, за якими, як правило, стоiть порожнеча i якi, за своСФю суттю, СФ банальними штампами?
Я не письменник, я не художник, я книжник, тому що я можу сам i писати, i сам своi книжки оформлюю. Починаю я з от такоi простоi речi з заголовку. З Пi?/p>