Висловлювання про мову
Информация - Журналистика
Другие материалы по предмету Журналистика
?нiчного Кавказу, з Дагестану, власне. Що кажуть аварцi про мову? тАЬМова народу це його вiйсько.тАЭ Друге: про те, що всi мови мають вагу, цiннiсть i значення. Це ще перший засвiдчив апостол Павло. Якщо певна група людей заспокоюСФ свою популяцiю, що все прекрасно, все окей, все гаразд, а насправдi справа катастрофiчна, то ця популяцiя пiд загрозою.
Справа в тому, хто маСФ ключ до мови. Коли на голову украiнського обивателя, який начебто звiльнився вiд всього, поринула колосальна iнформацiя росiйською мовою, то прийшло поколiння, для яких питання боротьби за мову не було актуальним. Нiхто з цих дiтлахiв, пiдлiткiв i молодих людей вже не памятаСФ, коли заборонялася мова. РЖ раптом оце все нове. Захiд для них вiдкрився через росiйську мову на Украiнi. На кiнець радянськоi влади (московськоi влади) все, що було активним, що прагнуло до соцiального успiху, до особистого тАЬпроспiрiтiтАЭ, як кажуть зараз, все перейшло на тАЬрашшентАЭ балачку.
Я тiльки можу з страшним жалем бачити, як вiдбуваСФться тАЬiрландiзацiятАЭ (а вже, власне, вiдбулася) на Украiну. Колись мiй добрий знайомий (потiм ми з ним розсталися) Андрiй Георгiйович Бiтов, росiйський письменник, чiтко i ясно сказав, коли почалася тАЬперестройкатАЭ: тАЬПитання мови це СФ питання влади.тАЭ Коли суспiльство деструктуризоване, розламане, тодi влада маСФ колосальну можливiсть спрямовувати оцю лавину всього цього смiття в певний напрямок або це застигне i буде бетоном, або це буде болотом...
Орися Демська-Кульчицька
Тенденцii, напрямки. Тут дуже цiкаво буде зробити аналiз украiнськоi мови на предмет ii контактiв з iншими мовами. Скажiмо, якщо ми прослiдкуСФмо контактування украiнськоi мови з iншими мовами в Украiнi, а також украiнськоi мови з iншими мовами взагалi (з англiйською, зокрема, бо СФ такi контакти, з нiмецькою), ми можемо виявити внаслiдок такого монiторингу слабi чисельнi мiiя мовноi системи. Скажiмо, там, де украiнська мова буде нiвелювати пiд впливом росiйськоi чи англiйськоi, нiмецькоi, чи польськоi, виявимо також i сильнi мiiя, де украiнська мова нiяким чином не змiнилася вона була 10, 20, 30 рокiв такою, якою вона була, i, очевидно, залишиться такою i надалi.
Орися Демська-Кульчицька
Ви знаСФте, сьогоднiшня мовна ситуацiя в Украiнi, однозначно, неоднорiдна. Треба обовязково говорити про географiчну диференцiацiю функцiонування украiнськоi мови. Я не проводила монiторингу ще (ми тiльки готуСФмося до його реалiзацii), але з певного свого власного досвiду можу говорити, що росiйськомовне частково, а частково суржикомовне населення Украiни (не люблю цього слова тАЬнаселеннятАЭ), росiйськомовна або суржикомовна люднiсть живе у великих центрально-, схiдно- i пiвденноукраiнських мiстах.
Украiнське село не говорить нi росiйською мовою, нi, тим бiльше, суржиком. Воно говорить своСФю говiркою, яка маСФ своi специфiчнi ознаки, своi специфiчнi характеристики. Украiнськомовними СФ Захiдна Украiна, Закарпаття. Зрозумiло, що не можна виключити, що там немаСФ росiян, якi говорять росiйською мовою. РЖ слава Богу, iм держава забезпечуСФ можливостi спiлкування рiдною мовою. Але це iнша проблема.
Якщо ми так подивимося, то ми однозначно можемо сказати, що десь функцiонування державноi мови, якою СФ украiнська мова згiдно з КонституцiСФю Украiни СФ достатньо добре, а десь СФ не достатньо добре. Але тут проблема повязана навiть не з самою мовою, як з самоусвiдомленням свого тАЬЯтАЭ i з самоповагою, бо людина, яка не користуСФться рiдним мовним кодом, повинна користуватися (бо iншого виходу в неi нема для того, щоби спiлкуватися з iншими людьми) рiдним кодом iнших носiiв мови. В результатi вона позбавлена тоi ознаки (репрезентативна функцiя, зрештою, мови), яка iдентифiкуСФ ii з якимсь унiкальним етносом, якимсь таким, а не iншим етносом, бо всi етноси на Земнiй кулi СФ унiкальнi, бо вони всi по одному.
Якщо я послуговуюся не мовним кодом iншого етносу, iншоi нацii, iншоi традицii, iншоi культури, то я перетворююся на вторинного iндивiда, я стаю вторинною щодо iхньоi автентичностi, унiкальностi. РЖ тому або ми для себе вирiшимо, що ми гiднi мати свою державу, нацiю, iсторiю, традицiю, гiднi користуватися первинним, автентичним рiдним нацiональним мовним кодом, або ми цього не хочемо. Тодi проблема знiмаСФться як така. Ми не хочемо, тому проблеми мовноi немаСФ, проблеми нiвеляцii мови також нема.
Ми держава. Врештi, ми вибираСФм президента, ми вибираСФм парламент. Ми вибираСФмо, як нам говорити, куди йти i що будувати. Ми, врештi, вибираСФм межi нашоi держави.