Вирок в кримiнальному судочинствi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
а вказувати iх у вступнiй частинi вироку.
Вiдповiдно до ст. 73 КПК Украiни при розглядi кримiнальноi справи в судi пiдлягають доказуванню, зокрема, подiя злочину, виннiсть пiдсудного у вчиненнi злочину i мотиви злочину. З урахуванням цих вимог описово-мотивувальна частина обвинувального вироку повинна мiстити опис злочинного дiяння, визнаного судом доведеним, iз зазначенням мiiя, часу, способу його здiйснення, форм вини, мотивiв, цiлей та наслiдкiв злочину. Якщо злочин скоСФно групою осiб за попередньою змовою або органiзованою групою, у вироку повинно бути чiтко зазначено, якi конкретно злочиннi дii вчиненi кожним iз спiвучасникiв преступленiя.
Опис злочинного дiяння не обмежуСФться характеристикою мiiя, часу, способу вчинення злочину, форми вини, мотивiв, цiлей, якi переслiдував обвинувачений, i наслiдкiв злочину, вiн маСФ мiстити всi обставини вчинення злочину, що характеризують його суспiльну небезпеку, необхiднi для правильноi квалiфiкацii вчиненого, що можуть вплинути на покарання, а також в чому саме вони висловилися.
Викладенi у вироку висновки суду щодо квалiфiкацii злочину за тiСФю чи iншою статтею кримiнального закону, його частини або пункту повиннi бути мотивованi. Визнаючи пiдсудного винним у скоСФннi злочину за ознаками, належать до оцiночних категорiй (тяжкi або особливо тяжкi наслiдки, великий або значноi шкоди, iстотну шкоду, вiдповiдальне посадове становище пiдсудного i iншi), суд не повинен обмежуватися посиланням на вiдповiдний ознака, а зобовязаний привести в описово мотивувальнiй частинi вироку обставини, що послужили пiдставою для висновку про наявнiсть у скоСФному зазначеного прiзнака.
При викладеннi обставин втягнення неповнолiтнього у вчинення злочину (ст. 150 КК ) суд в описово-мотивувальнiй частинi вироку зобовязаний вказати, у вчинення якого саме злочину обвинувачений втягнув неповнолiтнього, а також навести докази, на яких грунтуСФться висновок суду про вчинення ним дiй щодо залучення неповнолiтнього у злочинну дiяльнiсть.
У справi вiдносно декiлькох пiдсудних або у справi, за яким пiдсудний обвинувачуСФться у вчиненнi декiлькох злочинiв, суд повинен обгрунтувати квалiфiкацiю щодо кожного пiдсудного i щодо кожного злочину.
Описово-мотивувальна частина вироку повинна мiстити в собi мотивування змiни судом обвинувачення, якщо така мало мiiе.
Вирок може бути заснований лише на тих доказах, якi були предметом дослiдження безпосередньо у судовому засiданнi. Поряд з iншими даними вирок повинен мiстити не тiльки докази, на яких грунтуються висновки судна, але i мотиви, з яких суд вiдкинув iншi докази.
Неприпустимi випадки, коли вироки грунтуються на таких докази, про дослiдження яких вiдсутнi вiдомостi у протоколi судового засiдання, або коли змiст деяких вiдомостей (наприклад, свiдчення пiдсудного, свiдка), на якi робиться посилання у вироку, не вiдповiдаСФ, а iнодi суперечить змiсту тих же вiдомостей, зафiксованих у протоколi судового засiдання.
Обставини злочинного дiяння мiiе, час, спосiб вчинення злочину, форму вини, мотиви i наслiдки злочину повиннi бути пiдтвердженi доказами. Суд в описово-мотивувальнiй частинi вироку зобовязаний привести пiдстави, за якими вiн не погодився з предявленим органами слiдства звинуваченням.
Якщо пiдсудний обвинувачуСФться у вчиненнi кiлькох злочинiв, передбачених рiзними статтями кримiнального закону, i звинувачення в здiйсненнi деяких з цих злочинiв не пiдтвердилося, суд в описово-мотивувальнiй частинi вироку наводить мотиви визнання пiдсудного винним в одних злочинах i виправдання за звинуваченням в iнших злочинах.
У випадках, коли пiдсудному поставлено вчинення злочину, що складаСФться з декiлькох епiзодiв i пiдпадаСФ пiд дiю однiСФi статтi кримiнального закону (наприклад, кiлька крадiжок або кiлька епiзодiв продовжуСФмо злочинноi дiяльностi), i звинувачення в здiйсненнi деяких з них не пiдтвердилося, то, якщо це не тягне змiни квалiфiкацii скоСФного, суду достатньо в описово-мотивувальнiй частинi вироку з приведенням належних мотивiв сформулювати висновок про визнання звинувачення в цiй частинi необгрунтованим.
Якщо пiдсудний здiйснив одну злочин, який помилково квалiфiковано кiлькома статтями кримiнального закону, суд в описово-мотивувальнiй частинi вироку повинен вказати про виключення помилково поставлений пiдсудному статтi кримiнального закону, навiвши вiдповiднi мотиви.
Якщо в ходi судового розгляду суд винiс ухвалу (постанову) про закриття справи по деяких iз статей, за яким пiдсудному ранiше було предявлено звинувачення, в описово-мотивувальнiй частинi вироку необхiдно зазначити, що справу за обвинуваченням пiдсудного у вчиненнi iнших злочинiв припинено окремим визначенням (постановою ).
У вироку вказуСФться, якi обставини, що характеризують особу обвинуваченого, обставини, що помякшують i обтяжують покарання доведенi при розглядi кримiнальноi справи вiдповiдно до вимог ст. 73 КПК Украiни i врахованi судом при призначеннi покарання.
У тих випадках, коли та чи iнша обставина, передбачене в законi як обтяжлива покарання (наприклад, настання тяжких наслiдкiв у результатi вчинення злочину), вказано в диспозицii статтi кримiнального закону в якостi одного з ознак злочину (зокрема, смерть потерпiлого при звинуваченнi пiдсудного у вбивствi), воно не маСФ додатково враховуватися як обтяжлива покарання при мотивуваннi призначення покарання за цей злочин.
Суд повинен конкретизувати тi обстав?/p>