Вигуки сучасної англійської мови
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?овленнєву поведінку, способи реалізації комунікативної інтенції, причому важливими виявляються обставини, за яких відбувається спілкування: місце, час, особистості партнерів, їхні соціальні ролі тощо. Емоційність мовлення передбачає вживання вербальних і невербальних засобів вираження емоційності мовця і слухача, їхнього ставлення до змісту розмови, їх оцінки. Від інтелектуального рівня мовців залежить не тільки знання багатющої спадщини рідної мови, а й уміння його використовувати. Отже, ці чинники створюють певні умови для появи в мовленні співрозмовників таких одиниць, підказують їм вибір певних вигукових висловлень може зумовлюватися прагненням адресанта реалізувати свій комунікативний задум, утримати увагу адресата, виявити своє, часто емоційне чи експресивне ставлення до теми діалогу. Мовець може використовувати замість повноцінного смислового комунікативного акту відповідно до конкретної ситуації, відомої мовцям, деякі дейктичні елементи, які замінюють прямі позначення, а також оказіональні позначення, зрозумілі тільки у даному випадку. Наприклад: Itll take at least two hours to do this!, Oh, come on! I could do it in 20 minutes, де вигук Oh, come on!, звичайно маючи спонукальне значення, в конкретному випадку позначає незгоду з попереднім висловленням. Такі висловлення комунікативні за формою, але не завжди чіткі за змістом. Питанню вигуків як дейктиків присвячена стаття Д. Уїлкінса Вигуки як дейктики.
Крім того, висловлення, які мають конвенційно-обумовлені прагматичні значення. До них належать вигуки-директиви та вигуки-експресиви.
2.1.1 Вигуки-директиви
Вигуки-директиви вживаються в директивних мовленнєвих актах, актах спонукання, в яких мовець висловлює слухачеві свою волю, спрямовану на виконання певної дії. Вигуки-директиви неоднорідні і відрізняються за ступенем виявлення в них категоричності, що залежить від низки обставин і, насамперед, від офіційності чи неофіційності обстановки, від соціального статусу комунікантів. Зважаючи на це, можна провести наступну класифікацію цих одиниць.
Виділяються сім груп директивних мовленнєвих актів, в середині яких у свою чергу на підставі їхнього прагматичного значення можна виділити ще підгрупи.
І. Мовленнєві акти з іллокутивною силою розпорядження, наказу, вказівки виконати щось. Вигуки цієї групи належать, як правило, до спеціальної мови, яка є природною мовою, вербальною мовою з використанням в певних ситуаціях паралінгвістичних, невербальних засобів. Слід підкреслити, що спеціальна мова це національна мова з постійною, традиційною тенденцію до її інтернаціоналізації. Вона визначається загальною метою нормалізованої сукупності мовних засобів. Крім того, спеціальна мова поліфункціональна мовна формація. Вона як одна з функціональних різновидів високорозвиненої літературної мови займає широке поле мовного простору і виконує найістотніші функції мови: відображення дійсності і збереження знань, одержання нового знання, передача спеціальної інформації.]
Серед вигуків-директивів виділяються вигуки за сферою діяльності, за обєктом діяльності, за субєктом діяльності.
Мовленнєві акти цієї групи характерні для спілкування осіб асиметричного соціального статусу, що відбувається в рамках певних ситуацій формального спілкування і звичайно належать комуніканту вищого соціального статусу військовим командирам, морським капітанам та офіцерам, спортивним тренерам, керівникам спільної трудової діяльності та ін. і звернені до осіб нижчого соціального статусу рядових, матросів, спортсменів, працівників тощо. Крім того, серед них слід виділити окрему групу вигуків, які є засобом впливу на тварин. Не всі дослідники відносять ці одиниці до вигуків. Автори Теоретичної граматики англійської мови відзначають, що обґрунтовані спори серед лінгвістів викликає питання про статус слів кликання й відганяння тварин…в англістиці це питання порушувалося неодноразово, але спеціально поки що не досліджувалося. Слова, що обєднуються в цю семантичну групу значно ближчі до вигукових імперативів або, можливо, на думку авторів граматики, є такими. С. Мамушкіна, досліджуючи семантику й прагматику англійських вигуків, до класу вигуків включає слова кликання й відганяння тварин на підставі того, що в них простежується співвідношення функцій: до експресивності в деяких випадках може приєднуватися номінативність.
У наказах, розпорядженнях і командах адресант висловлює свою волю категорично в короткій, стислій формі, тому такі вигукивигукових висловлень, що являють собою накази, розпорядження й команди, за сферою вживання виділяються такі підгрупи:
1) військові накази й команди: about face, about turn, action stations, as you were, at ease, attack; battle stations, boot and saddle, by the left; close ranks; dress; easy; fall in, fall out, forward march, front pass, left oblique, left shoulder arms, left step, left turn, left wheel; mount, mount up; one pace forward march, order arms; quick march; right dress, right form, right turn, right wheel; shoulder arms, show a leg, slope arms, stand easy, stand fast, step short, wakey, wakey. Пор. у тексті: Hill: Youre no good. Smiler, youre no good. Shoulder arms! Smiler, one pace forward march. The rest, about turn! By the left, quick march. У наведеному прикладі використовуються вигукиsteady; ready all; ship oars, slow ahead together, slow astern together, stand from under, steady as you go; word to be passed. Пор. в тексті:
It was nothing more than a slight quiver at first, but as Trewin clutched at the screen and the deck tilted beneath his feet he heard Corbett shout, Full astern together!…
Far away he heard Cordett yelling, Full astern together! Emergency full speed!. В цьому прикладі як морські команди фігурують вигукові висловлення Full astern together! та emergency full speed;
3) спор?/p>