Взаимоотношения России и Украины в середине XVII-XVIII веков: современная оценка
Дипломная работа - История
Другие дипломы по предмету История
?инський В.[Текст]// Переяславська Рада 1654 року.- К.: Смолоскип, 2003. - С 55 - 67.
.Петрухинцев Н. История с булавой / Н. Петрухинцев// Родина.- 1999.- № 8.- с72 - 77.
.Петрухинцев Н., Смирнов А. Брак по расчету/ Н. Петрухинцев, А. Смирнов// Родина.- 2004.- № 1.- с. 14 - 19.
.Рафальский О. Наибольшая легенда славянской истории. Переяславский договор 1654 года и его современное эхо\ О. Рафальский// Родина. - 2004. - № 1. - с. 10 - 13
.Субтельний О. Україна: історія/ пер. з англ. Д.І. Шевчука.- К.: Либедь, 1991.- 512 с.
ПРИЛОЖЕНИЯ
Приложение № 1 Освободительная война украинского народа в 1648 - 1654 гг.
Приложение № 2
Статьи Б. Хмельницкого, одобренные царем Алексеем Михайловичем в марте 1654 г.
1.Спочатку цар маэ подтвердити права й волності Війська Запорозьского, щоб ні воєвода, ні боярин, ні стольник у суді військові не втручалися.
.Військо Запорозьке має бути в числі 60000 душ завжди повне.
.Шляхта україньска, щоб при своїх лишалася.
.У містах урядники мають обиратися зі своіх людей.
.На булаву гетманську має бути надано Чигиринське староство з усіма приналежностями.
.Щоби Військо Запорозське саме між себе гетьмана обирало, бо це давній звичай військовий.
.Маєтностей козацьких, які лишилися вдовам, щоб нихто не відбирав, а діти їхні мають право на вольності, як предки, та батьки.
.Писарь Війська має отримувати платню 1000 злотих (цар сказав на те: давати з тамтешніх пнрибутків).
.Кожному полковникові по млинові.
.На суддів військових по 300 злотих і по млинові, а писареві суддівському 100 злотих.
.Осаулам військовому і полковим по млинові.
.Обозному 400 злотих.
.Права споконвіку надані князями й королями духовним і світським людям, щоб нічим порушени не були.
.Послів, котрі споконвіку з чужих земель прибувають до Війська Запорозьского, панові гетману й усьому Війську Запорозьскому вільно приймати. А хто проти його царскойї величності - про таких послів його царьскій величності повідомляти. (Цар додав: і затримувати, без царевого указу не відпускати. Також без указу не зноситися з султаном і польским королем).
.Податки збираті війтам, бурмистрам і райцям, лавникам та віддавати до царської скарбниці через тих людей, котрих государ пришле.
.Раніше від королів польских ніякого гоніння на віру й вольності наші не було, завжди всякого чину люди свої вольності мали і для того ми вірно служили; а нині за наступ на вольності наши змушені його царській величності під кріпку і високу руку піддатися. Прилюдно просити мають посли наші, щоб його царська величність привілеї нам на хартіях писані з печатками вислими дав, оди- вольності козацьки, а другий- на шляхєтські, аби на вічні часи непорушні були, козак хай має вольність козацьку, а селянин - орач, як і раніш, хай сплачує податок до царської скарбниці; всі інші стани також мають лишатися при своїх правах і вольностях.
.Митрополитові дати жалувану грамоту на маєтності, котрими нині володіє.
.Посли мають просити його царську величність, щоб рать свою послав до Смоленська не гаячись.
Приложение № 3 Русско-польская война 1654 - 1667 гг.
Приложение № 4 Крымские походы русских войск в 1687 и 1689 гг. и участие в них украинских войск
Категории ратных людейКоличество% к общей численностиМосковские чины, дворяне и дети боярские87127,7Солдаты4936343,8Копейщики, рейтары и гусары2609623,1Стрельцы1126210,0Черкасы1550513,7Прочие19641,7Итого112902-
Приложение № 5 Участие русско-украинских войск в Русско-Турецких войнах XVIII в.