Валютні операції та ефективність їх здійснення
Курсовой проект - Банковское дело
Другие курсовые по предмету Банковское дело
новними завданнями аналізу валютних операцій, які забезпечують виконання даної мети, є:
оцінювання діяльності банку на валютному ринку, його масштабності та конкурентоспроможності;
визначення достатності можливостей банку для повного та адекватного співвідношення обсягів валютних операцій зі ступенем прийнятого ризику і рівнем прибутковості;
контроль показників валютного ризику, що забезпечується дотриманням установлених нормативів відкритої валютної позиції;
оцінка ефективності формування та використання валютних ресурсів;
визначення способів залучення валютних коштів на вигідних умовах;
оцінювання прибутковості валютних операцій;
обґрунтування доцільності здійснення тих чи інших валютних операцій банку;
оцінювання ефективності впровадження нових банківських продуктів;
визначення обєктивних та субєктивних факторів, що впливають на здійснення валютних операцій.
Загальні напрями аналізу валютних операцій банку мають однакові підходи з тими, що застосовуються до операцій у національній валюті. Винятком є ті валютні операції, що не мають своїх аналогів серед операцій у національній валюті. До таких належать:
1. торгівля іноземною валютою;
2. конверсійні операції з готівковою іноземною валютою;
3. розмін або обмін банкнот, номінованих в іноземній валюті;
4. операції з дорожніми та іменними чеками в іноземній валюті;
5. інкасо неплатіжних банкнот в іноземної валюті;
6. надання дозволу на вивіз іноземної валюти за межі України;
7. розрахунки за зовнішньоекономічними контрактами;
8. позабалансові валютні інструменти.
Аналіз цих операцій має певні особливості та потребує урахування обсягів, курсів, за якими вони здійснюються, вимог валютного законодавства тощо. Оцінка валютних активів та пасивів банку повинна базуватись на показниках їх структури, динаміки її змін, структури операцій, їх частки у загальній масі валютних операцій, визначенні їх прибутковості взагалі [20, с.350-352].
3. Перспективи розвитку та шляхи підвищення ефективності валютних операцій банку
Міжнародний досвід переконливо засвідчує, що економічне зростання і забезпечення ефективних умов для розвитку приватного сектору, покращення соціального захисту та добробуту населення можливе лише за умови ефективного розвитку валютного ринку як одного з головних елементів ринкової економіки.
Нині в економіці України намітилися позитивні тенденції економічного зростання, темпи та стійкість якого залежать від здатності банківської системи забезпечувати потреби субєктів господарювання необхідними валютними ресурсами.
Здійснення валютних операцій та проведення валютної політики є однією з найпоширеніших операцій банківських установ. Валютні операції приносять банківським установам частину доходу. Однак аналіз ситуації, що склалася в банківській сфері, свідчить, що більшість банків зазнає фінансового краху внаслідок надзвичайно ризикованої валютної політики.
На грошовому ринку спостерігається парадоксальна ситуація. З одного боку, Національний банк вживає заходів, спрямованих на боротьбу зі зростанням темпів інфляції (це підвищення облікової ставки із 7 до 9%, зміна розмірів і кількості ставок нормативів в обовязкового резервування комерційних банків для різних видів залучених коштів - замість десяти диференційованих ставок (від 0 до 12%) почали діяти дві - 7 і 8%). З другого боку, уряд свідомо прийняв рішення, які провокували зростання інфляції.
Ще одним чинником, який негативно позначився на тенденціях валютного ринку, стала політика НБУ в царині проведення валютних інтервенцій. Постійна купівля валюти на ринку з початку 2007 року призвела до випуску в обіг значної кількості грошей, що суттєво підвищило ліквідність банківської системи. На кінець 2007 року обсяг коштів на коррахунках банків становив 8 млрд. грн., що практично вдвічі перевищувало їх обсяг на кінець 2006 року. До чинників, що спричинили додатковий попит на валютному ринку, слід також віднести все ще великий обсяг тіньової економіки (від 50 до 60% від ВВП), яку зазвичай обслуговує ринок готівкової валюти. Всі перелічені чинники в сукупності могли суттєво вплинути на курсоутворення гривні та викликати її девальвацію. Але за час, що минув, НБУ сформував досить жорстку і ефективну систему валютного регулювання, яка поєднує в собі як економічні, так і адміністративні важелі. При цьому в моменти кризових явищ центральний банк використовує в основному адміністративні заходи. [2, с.165]
Оскільки перші ознаки курсової дестабілізації проявилися на ринку готівкових продажів, НБУ почав саме з нього. Було прийнято постанову, згідно з якою курс купівлі та продажу іноземних валют не зміг відхилятися більш як на 2% від встановленого Національним банком офіційного курсу гривні щодо іноземних валют першої групи класифікатора. Також НБУ закріпив за собою право у разі виникнення коливань курсів купівлі-продажу готівкової валюти за гривні здійснювати у межах торговельної сесії продаж уповноваженим банкам готівкової валюти за гривні. Це право було реалізовано. Із середини 2007 року Національний банк почав регулярні торги готівковою валютою для підкріплення обмінних пунктів банків. Аби зняти ажіотаж і не допустити великої девальвації гривні, НБУ двічі на тиждень продавав банкам готівку за фіксованим курсом - 5,3150 грн. за долар США. Оскільки попит постійно зростав, а Національний банк фактично зафіксував готівковий курс гри?/p>