Валютні операції та ефективність їх здійснення
Курсовой проект - Банковское дело
Другие курсовые по предмету Банковское дело
лення попиту і пропозиції по кожній валюті, називається “фіксинг”. На основі фіксинга встановлюються курси продавця і покупця, які публікуються в офіційних бюлетенях. В операціях на міжбанківському валютному ринку котировка проводиться переважно по відношенню до долара США, так як він являється міжнародним платіжним і резервним засобом.
Операції з конвертації готівкової іноземної валюти здійснюються банками та їх пунктами обміну валюти лише з тими валютами, що належать до І групи Класифікатора іноземних валют.
Під час здійснення операцій з конвертації готівкової іноемної валюти використовується крос-курс, визначений згідно з офіційним курсом гривні до відповідних іноземних валют, що встановлений НБУ на день проведення операції. Розраховується крос-курс таким чином: на певну дату офіційний курс гривні становить: гривня/долар США - Х грн. за долар США; гривня/євро - Y грн. за євро. Крос-курс долара США до євро становитиме Х/Y євро за долар США. Якщо клієнт бажає в цей день обміняти N доларів США на євро, то з урахуванням крос-курсу він має отримати N* (X: Y) євро.
За цією самою схемою визначається крос-курс і для інших валют у разі здійснення конверсійних операцій із готівковою іноземною валютою [16, с.109-110].
Для здійснення аналізу валютних операцій, визначення їх ефективності банк на власний розсуд, залежно від обсягів та напрямів операцій, здійснює їх групування. При цьому слід мати на увазі, що частина розрахунків клієнтів банку за зовнішньоекономічними контрактами здійснюється у національній валюті, але відповідно до вимог валютного законодавства теж належить до категорії валютних операцій.
Зважаючи на те, що бухгалтерський облік та форми звітності, які базуються на його даних, є основним джерелом у системі формування інформації, розглянемо класифікацію валютних операцій за принципом побудови плану рахунків. Відповідно до цього принципу валютні операції можуть бути згруповані за такими напрямами:
1) відкриття та обслуговування кореспондентських рахунків.
2) відкриття та обслуговування поточних та депозитних рахунків клієнтів - субєктів підприємницької діяльності.
3) відкриття та обслуговування поточних та депозитних рахунків клієнтів - фізичних осіб.
4) міжбанківські кредити в іноземній валюті.
5) міжбанківські депозити в іноземній валюті.
6) кредитування фізичних осіб.
7) кредитування юридичних осіб.
8) операції з цінним и паперами, що емітовані в іноземній валюті.
9) операції купівлі-продажу іноземної валюти.
10) перекази в іноземній валюті.
11) конверсійні операції з готівковою іноземною валютою.
12) розмін або обмін банкнот.
13) операції з дорожніми та іменними чеками в іноземній валюті.
14) інкасо неплатіжних банкнот в іноземної валюті.
15) надання дозволу на вивіз іноземної валюти за межі України.
16) позабалансові операції.
17) операції купівлі-продажу валюти.
18) інструменти для хеджування.
19) гарантії, поручительства, акредитиви.
20) кредитні лінії.
21) операції застави.
Якість аналізу валютних операцій банків значною мірою залежить від повноти і достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності. Чинний План бухгалтерського обліку комерційних банків сьогодні надає можливість повною мірою відобразити розрахунки в іноземній валюті та реально оцінити валютні активи і пасиви банку.
Відображення валютних операцій у балансі банку має певні особливості, які необхідно враховувати, здійснюючи аналітичні процедури:
валютні операції відображаються у балансі банку у подвійній оцінці - за номіналом та в гривневому еквіваленті за офіційним курсом;
принцип мультивалютності, який полягає у відображенні операцій в іноземній валюті за тими ж рахунками, що й операції у гривнях. Звязок між операціями в іноземній та національній валютах забезпечується використанням технічних рахунків;
поділ статей балансу, де відображаються валютні операції, на монетарні та немонетарні.
Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобовязання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Монетарні статті балансу переоцінюються під час кожної зміни офіційного валютного курсу;
Немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу. Операції, які належать до цієї категорії, відображаються у балансі у національній валюті за курсом, чинним на дату відображення у бухгалтерському обліку.
Прикладом немонетарних статей балансу можуть бути дебіторська заборгованість за авансами з придбання основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей та кредиторська заборгованість з продажу основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей тощо. Вони відображаються у фінансовій звітності за офіційним валютним курсом на дату розрахунку.
Основною метою аналізу валютних операцій є:
забезпечення необхідною інформацією процесу управління та прийняття рішень стосовно операцій з іноземною валютою;
забезпечення можливості розроблення аргументованої концепції розвитку банку, яка базується на комплексному підході до аналізу валютних активів та пасивів банку, зовнішнього та внутрішнього середовища, що дає змогу проводити діагностику та прогнозування банківської діяльності в цілому і на валютному ринку зокрема;
формування лімітної політики банку;
дотримання нормативів НБУ у сфері валютних операцій.
Ос