Юридичнi особи як суб'СФкт цивiльних правовiдносин
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
В°iни.
Вiдповiдно до обсягiв господарського обороту пiдприСФмства та чисельностi його працiвникiв (незалежно вiд форм власностi), воно може бути вiднесено до категорii малих пiдприСФмств. Зокрема, до малих пiдприСФмств вiдносяться заново створюванi i дiючi пiдприСФмства: у промисловостi та будiвництвi з чисельнiстю працюючих до 200 чоловiк; в iнших галузях виробничоi сфери з чисельнiстю працюючих до 50 чоловiк; у науцi та науковому обслуговуваннi до 100 чоловiк; в галузях невиробничоi сфери до 25 чоловiк; у роздрiбнiй торгiвлi до 15 чоловiк.
Перехiд до ринковоi економiки обумовив появу нових органiзацiйно-правових форм, покликаних забезпечити поСФднання майнових та iнших iнтересiв фiзичних та юридичних осiб у сферi пiдприСФмницькоi дiяльностi. Саме для цього створюються численнi господарськi товариства, до яких вiдносяться такi юридичнi особи, якi створенi шляхом обСФднання на пiдставi договору майна (або майна i пiдприСФмницькоi дiяльностi) фiзичних та юридичних осiб з метою одержання прибутку. Вiдповiдно до ст. РЖ Закону Украiни про господарськi товариства в Украiнi можуть створюватися акцiонернi товариства, товариства з обмеженою та додатковою вiдповiдальнiстю, повнi та командитнi товариства.
Особи, якi утворюють господарськi товариства, називаються iх засновниками. ПiдприСФмства, органiзацii та установи, якi стали учасниками товариства, не лiквiдуються як юридичнi особи (ст.3 Закону).
Господарськi товариства можна подiлити на двi групи: обСФднання капiталiв та обСФднання осiб. До першоi групи вiдносяться такi товариства, якi при iх створеннi передбачають обСФднання майна засновникiв та учасникiв, i необовязково особистоi участi (тобто пiдприСФмницькоi дiяльностi). До другоi групи належать товариства, в яких iх засновники беруть участь не тiльки майновими внесками, але й безпосередньо особистою участю.
Засновники i учасники господарських товариств (ст.10 Закону) мають право:
а) брати участь в управлiннi справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах;
б) брати участь у розподiлi прибутку товариства та одержувати його частку (дивiденди);
в) вийти в установленому порядку з товариства;
г) одержувати iнформацiю про дiяльнiсть товариства.
ОбСФднаннями капiталiв розглядаються такi господарськi товариства, як акцiонернi та товариства з обмеженою i додатковою вiдповiдальнiстю.
Акцiонерним вважаСФться товариство, яке маСФ статутний фонд. подiлений на певне число акцiй рiвноi номiнальноi вартостi, i несе вiдповiдальнiсть за зобовязаннями тiльки майном товариства. Акцiонери вiдповiдають за зобовязаннями товариства лише у межах належних iм акцiй. У випадках, передбачених статутом, акцiонери, якi не повнiстю оплатили акцii, несуть вiдповiдальнiсть за зобовязаннями товариства також у межах несплачених сум.
Акцiонернi товариства бувають: вiдкритими, акцii яких можуть поширюватись шляхом вiдкритоi пiдписки i купiвлi-продажу на бiржах, i закритими, коли iхнi акцii розподiляються мiж засновниками i не можуть поширюватись шляхом пiдписки, купуватись i продаватись на бiржах. Проте закрите акцiонерне товариство може бути реорганiзоване у вiдкрите шляхом реСФстрацii його акцiй в порядку, передбаченому законодавством про цiннi папери i фондову бiржу, i внесення змiн у статут товариства (ст.ст.24 i 25 Закону Про господарськi товариства).
Подiбними до акцiонерних СФ товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю, статутнi фонди яких також подiленi на частки (паi), розмiри яких визначаються установчими документами. Рiзниця мiж ними полягаСФ в тому, що акцiонернi товариства формують статутний фонд шляхом випуску i розповсюдження акцiй, власники яких можуть бути наперед невiдомими. Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю утворюють статутнi фонди за рахунок коштiв учасникiв (пайщикiв), число яких, як правило, невелике i наперед вiдоме. Як i акцiонерне, товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю за своiми зобовязаннями вiдповiдаСФ теж належним йому майном. РЖ ця вiдповiдальнiсть СФ, за загальним правилом, повною (вiдшкодування всiх заподiяних збиткiв), якщо тiльки за даним видом зобовязань не передбачено обмеженоi вiдповiдальностi. Поняття ж обмежена вiдповiдальнiсть тут означаСФ, що при зверненнi стягнення на майно товариства по його боргах, пайщик втрачаСФ лише свiй пай (внесок), а на решту його майна ця вiдповiдальнiсть не поширюСФться (наприклад, при банкрутствi товариства). В цьому розумiннi й вiдповiдальнiсть акцiонерiв у акцiонерному товариствi СФ також обмеженою, бо вони вiдповiдають за зобовязаннями товариства лише в межах належних iм акцiй.
Товариством з додатковою вiдповiдальнiстю визнаСФться товариство, статутний фонд якого подiлено на частки, визначенi статутними документами. Учасники такого товариства вiдповiдають по його боргах своiми внесками у статутний фонд, а при недостатностi цих сум додатково належним iм майном в однаковому для всiх учасникiв кратному розмiрi до внеску кожного учасника. Граничний розмiр вiдповiдальностi учасникiв передбачаСФться в статутних документах (ст.65 Закону Про господарськi товариства).
До обСФднань осiб вiдносяться повнi i командитнi товариства. Повне товариство це таке товариство, всi учасники якого займаються сумiсною пiдприСФмницькою дiяльнiстю i несуть солiдарну вiдповiдальнiсть за зобовязаннями товариства усiм своiм майном. Солiдарнiсть вiдповiдальностi означаСФ, що при недостатностi майна в т