Юридичнi особи як суб'СФкт цивiльних правовiдносин
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
В· делегуванням окремих повноважень централiзованому регулюванню дiяльностi кожного з учасникiв;
- консорцiуми тимчасовi статутнi обСФднання промислового i банкiвського капiталу для досягнення спiльноi мети;
- концерни статутнi обСФднання пiдприСФмств промисловостi, наукових органiзацiй, транспорту, банкiв, торгiвлi тощо на основi повноi фiнансовоi залежностi вiд одного чи групи пiдприСФмцiв;
- iншi обСФднання, створенi за галузевим, територiальним або iншими принципами.
ОбСФднання СФ юридичною особою, може мати самостiйний i зведений баланси, розрахунковий та iншi рахунки в установах банкiв, печатку зi своiм найменуванням. ОбСФднання дiють на основi договору або статуту, затвердженого iх засновниками або власниками. ПiдприСФмства, якi входять до складу зазначених органiзацiйних структур, зберiгають права юридичних осiб, i на них поширюСФться дiя Закону про пiдприСФмства. Тому обСФднання не вiдповiдаСФ за зобовязаннями пiдприСФмств, якi входять до його складу, а пiдприСФмства не вiдповiдають за зобовязаннями обСФднання, якщо iнше не передбачено установчим договором (статутом). За пiдприСФмствами залишаСФться право вийти зi складу обСФднання iз збереженням взаСФмних зобовязань та укладених договорiв з iншими пiдприСФмствами та органiзацiями.
Правами юридичних осiб надiляються не тiльки такi колективнi утворення, якi дiють з метою одержання прибутку, але, й рiзноманiтнi установи, обСФднання громадян, релiгiйнi органiзацii тощо. Не переслiдуючи як основну мету своСФi дiяльностi одержання прибутку, цi органiзацii, однак, СФ учасниками цивiльного обороту, тобто часто змушенi вступати в цивiльно-правовi вiдносини i набувати майнових та особистих немайнових прав i обовязкiв.
Установою може бути визнана органiзацiя, яка створюСФться i фiнансуСФться власником для здiйснення управлiнських, соцiально-культурних та iнших функцiй некомерцiйного характеру. До них, зокрема, вiдносяться державнi установи та iншi державнi органiзацii, що перебувають на державному бюджетi i мають самостiйний кошторис, керiвники яких користуються правами розпорядникiв кредитiв, за винятками, встановленими законом (ч. РЖ ст.24 ЦК Украiни). Ними СФ органи державноi влади й управлiння (обласнi та районнi державнi адмiнiстрацii, мiiевi Ради, iх вiддiли i управлiння, мiнiстерства, вiдомства тощо), органи прокуратури i суду, установи соцiально-культурного характеру (вузи, лiкарнi, музеi, бiблiотеки тощо). Оскiльки основна дiяльнiсть названих установ полягаСФ в здiйсненнi управлiнських, соцiально-культурних та iнших функцiй, а результати цiСФi роботи не можуть бути оцiненi як товар, основним джерелом покриття iх витрат служать асигнування з бюджету, якi витрачаються вiдповiдно до затвердженого кожнiй установi кошторису.
Крiм асигнувань з державного бюджету, установи можуть одержувати доходи вiд реалiзацii продукцii, виконання робiт, надання послуг або здiйснення iншоi допомiжноi дiяльностi. Так, вищi учбовi заклади силами колективiв своiх кафедр або наукових пiдроздiлiв ведуть на замовлення iнших органiзацiй госпдоговiрнi науковi дослiдження i реалiзують iх результати на основi договорiв про передачу науково-технiчноi продукцii. Одержанi вiд замовникiв кошти використовуються на розширення учбово-лабораторноi бази, житлове будiвництво, оплату працi та премiювання працiвникiв вузу, залучених до виконання госпдоговiрних робiт, та на iншi цiлi. Бюджетнi установи повиннi витрачати спецiальнi кошти у межах затверджених кошторисiв i фактичного надходження доходiв по кожному виду спецiальних коштiв.
Зараз поступово змiнюСФться система фiнансування дiяльностi бюджетних органiзацiй. Вона будуСФться на основi довгочасних стабiльних економiчних нормативiв i фiнансових форм, орiСФнтованих на кiнцевi результати дiяльностi. Бюджетним органiзацiям, якi досягли встановлених показникiв роботи, надаСФться право направляти зекономленi кошти на своi соцiальнi i виробничi потреби. Зокрема, дiяльнiсть культурно-освiтнiх установ (клубiв, бiблiотек, музеiв, зоопаркiв тощо) за рахунок бюджетного фiнансування поСФднуСФться з розвитком договiрних вiдносин на госпрозрахунковiй основi з iншими органiзацiями, а також розширення платних послуг населенню. Одержанi вiд господарськоi дiяльностi кошти залучаються в дохiд установи культури i складають його СФдиний фонд фiнансових коштiв. Державна установа вiдповiдаСФ по своiх зобовязаннях коштами, якi СФ в ii розпорядженнi. При недостатностi у державноi установи коштiв вiдповiдальнiсть за ii зобовязаннями несе власник.
До юридичних осiб вiдносяться i такi державнi органiзацii, якi фiнансуються за рахунок iнших джерел, мають самостiйний кошторис i самостiйний баланс. На таких засадах можуть створюватись органи господарського управлiння, якi фiнансуються на рахунок вiдрахувань вiд прибуткiв пiдпорядкованих iм пiдприСФмств. В кошторисах цих органiзацiй чiтко фiксуються джерела надходження коштiв i суми видаткiв, у межах яких i здiйснюються господарськi та iншi операцii названих юридичних осiб.
Як юридичнi особи в Украiнi дiють рiзноманiтнi обСФднання громадян. Право громадян на свободу обСФднання СФ невiдСФмним правом людини, закрiпленим Загальною декларацiСФю прав людини i гарантуСФться КонституцiСФю та законодавством Украiни. Держава сприяСФ розвитковi полiтичноi та громадськоi активностi, творчоi iнiцiативи громадян i створюСФ рiвнi умови для дiяльностi iх обСФднань.
У ст.1 Закону Ук?/p>