Шляхи вдосконалення органiзацiйноi та виробничоi структури пiдприСФмства
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
?тва, а отже, i основний розмiр прибутку, одержуваного пiдприСФмством.
До подiбного ж класу ситуацiй належить задача: що краще придбати: дорогу, але якiсну, чи дешеву, але менш досконалу рiч (верстат, прес, автомобiль, трактор, лiтак)? Хоча в багатьох випадках економiчний iнструментарiй даСФ можливiсть оцiнити додатковi економiчнi переваги пiдвищеноi якостi, дуже часто такi оцiнки або утрудненi, або охоплюють неповний спектр усiх можливих ефектiв. Тому улюблена фраза англiйцiв Я не занадто багатий, щоб купувати дешевi речi тримаСФться не стiльки на точному розрахунку, скiльки на iнтуiтивному сприйняттi вiкового досвiду. Ухвалення рiшень в проаналiзованому класi ситуацiй дуже часто засновано на тих iндивiдуальних перевагах або довiрi, якi вiддають керiвники чи споживачi тiй чи iншiй фiрмi. У згаданому випадку рiшення приймаються на користь бiльш дорогого варiанта (що передбачаСФ бiльш високу якiсть). РЖнодi ж на ухвалення рiшень можуть впливати деякi особливостi даноi конкретноi ситуацii, якi дiють на користь бiльш дешевого варiанта. Наприклад, в iснуючих виробничих умовах залишаються незатребуваними багато функцiй даного виробу або через реальну потребу нетривалого термiну використання виробу менш значущим стаСФ його довговiчнiсть.
Показники економiчноi ефективностi удосконалення органiзацiйноi та виробничоi структури не завжди можуть повнiстю забезпечити однозначнiсть у виборi аналiзованого варiанта, вони значно пiдвищують рiвень обТСрунтованостi ухвалення рiшень. Ця обТСрунтованiсть виявляСФться тим вище, чим повнiше вдаСФться врахувати, з одного боку, витрати з втiлення в життя розглянутого варiанта, з iншого всi ефекти (як позитивнi, так i негативнi) його реалiзацii. База порiвняння показникiв ефективностi. Ще одним важливим моментом теорii ефективностi СФ вiдповiдь на запитання, що робити з отриманими показниками ефективностi. Показники не СФ самоцiллю вони повиннi бути пiдставою для ухвалення управлiнського рiшення. Щоб це вiдбулося, керiвник, що ухвалюСФ рiшення, повинен мати базу порiвняння своСФрiдний шаблон, з яким би вiн зiставляв отриманi показники. Якщо проаналiзований показник умовно краще встановленого шаблона, зявляСФться пiдстава для ухвалення позитивного рiшення, якщо гiрше доводиться говорити про передумови для негативного рiшення.
Як було показано ранiше, iнтегральнi показники ефективностi не завжди однозначно можуть характеризувати переваги або недолiки розглянутих варiантiв. Найчастiше остаточне ухвалення рiшень вимагаСФ кропiткого аналiзу окремих параметрiв реалiзованого заходу.
Формування бази порiвняння СФ невiдСФмною проблемою всiСФi теорii ефективностi. Аналiз вiтчизняних i зарубiжних джерел даСФ можливiсть говорити, що для формування подiбноi бази можуть використовуватися такi показники:
- значення кращих вiтчизняних та/чи зарубiжних варiантiв;
- значення iснуючого стану (зокрема зразка, що використовуСФться в даний момент);
- значення умовного нормативу, тобто затвердженого в масштабах нацiональноi економiки, галузi, регiону або пiдприСФмства стандартного показника економiчноi ефективностi; саме подiбний методичний пiдхiд широко використовувався в умовах командноi економiки Радянського Союзу.
Завищення або заниження рiвня нормативу однаково небажано для пiдприСФмцiв. У випадку завищення нормативу господарськi рiшення будуть авантюрно орiСФнтованi на нереально високi показники. Це, з одного боку, змусить вiдмовитися вiд фактично вигiдних рiшень, а з iншого боку пiдвищить ступiнь ризику одержання негативного результату, що може привести до непередбачених збиткiв. Небажано i заниження нормативу. Це веде до ухвалення рiшень зi свiдомо низьким рiвнем рентабельностi. У перiод панування соцiалiстичних економiчних вiдносин, коли держава виступала власником на засоби виробництва, вона могла директивно встановлювати нормативи ефективностi. Зокрема, норматив рiчноi абсолютноi ефективностi капiтальних вкладень був установлений на рiвнi 0,12, аналогiчний показник для створення новоi технiки був прийнятий рiвним 0,15. Вiдповiдно нормативи строкiв окупностi дорiвнювали 8 i 6,5 рокiв.
В ринковiй економiцi всi проблеми визначення нормативiв ефективностi покладено на плечi самого пiдприСФмця або економiстiв, що разом з керiвниками пiдприСФмств повиннi вибирати нормативи ефективностi. Вибiр нормативiв залежить насамперед вiд конкретних завдань, що стоять перед пiдприСФмством, фiнансових умов роботи, сфери дiяльностi, економiчноi конюнктури, рiвня iнфляцii, конкретних цiлей розвитку та iн.
Серед найважливiших факторiв, якi мають бути врахованi для вирiшення зазначеноi проблеми, можна назвати:
- наскiльки швидкою повинна бути вiддача заходу (швидкий ефект даСФ можливiсть швидко повернути витраченi кошти, але збiльшуСФ ризик провалу i не дозволяСФ зайняти надiйнi позицii, наприклад, у виробничiй сферi);
- сфера дiяльностi (комерцiйна дiяльнiсть даСФ можливiсть швидко обертати грошi, реалiзацiя виробничих програм збiльшуСФться в часi, але при успiшнiй реалiзацii дозволяСФ згодом одержувати стабiльний позитивний результат);
- галузь (сектор) дiяльностi (безглуздо було б очiкувати однаковоi швидкостi вiддачi в легкiй промисловостi й у лiсовому господарствi, де змушенi очiкувати результат десятки рокiв);
- значення аналогiчних показникiв ефективностi у можливих конкурентiв на ринку;
- показники ефективностi обiгу коштiв в можливих альтернативни