Шляхи вдосконалення органiзацiйноi та виробничоi структури пiдприСФмства

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика




?ваною сумою вихiдного капiталу (ресурсiв, коштiв, витрат), якi потрiбно (або можна) вкласти в справу.

Найбiльш характерними прикладами реалiзацii цiльовоi настанови даного напрямку можна вважати такi ситуацii.

На пiдприСФмствi утворився надлишок капiталу, який необхiдно (можливо) пустити в справу. Компасом у пошуку найбiльш перспективного напрямку вкладення капiталу може бути показник Обсяг можливого прибутку на кожний долар (гривню, карбованець) iнвестованих коштiв.

На пiдприСФмствi знизилася рентабельнiсть виробництва i реалiзацii продукцii. В умовах обмеженостi коштiв у фiрми немаСФ можливостi здiйснити комплексну масштабну трансформацiю виробництва. Проте вона може мобiлiзувати деякий капiтал на його обмежену модернiзацiю.

Показник Економiчний ефект може пiдказати прiоритетний напрямок (або прiоритетнi напрямки) iнвестування видiленого резерву коштiв.

Ресурснi рiшення ухвалюються в умовах, коли очiкуваний результат (генеральна мета) уже заданий. Тому основне призначення таких рiшень вибiр засобiв (ресурсiв, коштiв), що можуть забезпечити досягнення заданого (вiдносно фiксованого) результату (ресурси заради результату). Вiдповiдно критерiСФм ухвалення рiшень СФ мiнiмiзацiя ресурсiв (коштiв) при порiвняльному результатi. В ролi вихiдних (у даному випадку тих, що мiнiмiзуються) ресурсiв можуть виступати грошовi кошти (капiтал), матерiальнi й енергетичнi ресурси, трудовi фактори (люди), час.

Найбiльш характерними прикладами, що iлюструють реалiзацiю цiльових настанов розглянутого напрямку, можна вважати такi ситуацii.

На пiдприСФмствi обрано прiоритетний напрямок iнвестування вiльного капiталу (наприклад, виробництво будматерiалiв, побутове обслуговування або переробка сiльгосппродукцii). Пiсля того як фахiвцi пiдприСФмства визначили мiсткiсть ринку й оптимальну потужнiсть майбутнього виробництва, виникло запитання про пошук оптимального технологiчного рiшення. Оптимальним може вважатися варiант, який, забезпечуючи основнi параметри технiчного завдання (у тому числi i необхiдний рiвень якостi майбутньоi продукцii), буде реалiзований з мiнiмальними витратами.

Перед пiдприСФмством постала проблема вирiшення соцiального, економiчного або виробничого завдання. Як приклади подiбних завдань можна назвати: будiвництво профiлакторiю; доведення рiвня атмосферних викидiв до встановлених нормативiв; забезпечення упакування продукцii. КритерiСФм вибору оптимального варiанта у всiх зазначених ситуацiях СФ мiнiмум витрат. Остаточна вартiсть реалiзацii варiанта буде вихiдним моментом пошуку необхiдних джерел фiнансування (зокрема, мобiлiзацii внутрiшнiх фiнансових ресурсiв або одержання кредиту).

Для реалiзацii державноi або мунiципальноi програми оголошений тендер. Серед прикладiв конкретних завдань програми можна назвати забезпечення енергоресурсами, постачання структур, що фiнансуються з державного (мунiципального) бюджету, будiвництво обСФктiв соцiальноi iнфраструктури та iн. При порiвняльних якiсних показниках вирiшальним моментом для добору компанiй переможцiв тендера СФ пропонована ними вартiсть здiйснення робiт.

Комбiнованi цiльовi настанови виникають тодi, коли варiанти, що виступають як альтернативнi (тобто такi, серед яких доводиться вибирати, ухвалюючи рiшення), значно розрiзняються параметрами як своiх результатних, так i витратних характеристик.

Хоча зовнi ситуацiя вiдрiзняСФться вiд двох розглянутих вище напрямкiв, в конкретних умовах, що належать до даного напрямку, як правило, зберiгаСФться прiоритетна цiльова орiСФнтацiя iнвестицiйного або ресурсного характеру. Якщо це вiдбуваСФться за першим iенарiСФм, процес обТСрунтування рiшення мало вiдрiзняСФться вiд iнвестицiйних ситуацiй, з тiСФю тiльки рiзницею, що як критерiй ухвалення рiшення замiсть величини економiчного ефекту (Е max при З = const) використовуСФться величина економiчноi ефективностi (Е/З max).

ПiдприСФмство здiйснюСФ пошук напрямкiв iнвестування вiльного капiталу. Розглянутi варiанти суттСФво розрiзняються i за мiсткiстю ринку споживання очiкуваноi продукцii (тобто Е1Е2Еi), i за величиною необхiдних iнвестицiйних вкладень (З1З2Зi). КритерiСФм вибору найкращого варiанта СФ максимальна величина економiчноi ефективностi (тобто Еi/Зi = еi max).

Значно складнiше пiдготувати обТСрунтування рiшень при прiоритетностi отримання певного результату (ресурсна ситуацiя). Цiлком ймовiрно, основними критерiями ухвалення рiшення в цьому випадку повиннi бути неекономiчнi чинники, тобто конкретнi технiчнi характеристики (продуктивнiсть, кiлькiсть виконуваних функцiй, iншi технологiчнi або експлуатацiйнi показники). Величина ж економiчноi ефективностi також може (i повинна) бути використана, але лише як одна з багатьох рiвноцiнних при розглядi характеристик або як допомiжний показник.

Для розвязання конкретного виробничого завдання пiдприСФмство змушене придбати (побудувати) термiчний цех (устаткування). Крiм того, що розглянутi варiанти мають рiзнi технiчнi характеристики, вони також розрiзняються своСФю потужнiстю. Зокрема, можливостi одного з варiантiв перевищують потреби даного пiдприСФмства. Це даСФ змогу крiм вирiшення виробничих завдань даного пiдприСФмства, виконувати замовлення тАЬна сторонутАЭ, отримуючи додатковий прибуток. У даному випадку прiоритетними залишаються неекономiчнi (технiчнi) параметри, адже вони забезпечують якiсть основного виробни?/p>